Вивільнення персоналу

Звільнення – важка психологічна ситуація для того, хто звільняється, тому, попавши в цю ситуацію, потрібно скористатися такими порадами:

1) звільнення – необхідність для фірми, а не оцінка Вашої діяльності. Фірма шукає шляхи для виживання;

2) видаліть “отруту” з душі. Пригніченість і дратівливість – погана візитна картка;

3) тверезо оцініть себе. Піднесіть себе при пошуку роботи (навички, досвід, здібності, етика, зовнішній вигляд, оптимізм);

4) будьте прагматичні. Роботодавець добирає собі працівників, і ваша кандидатура йому може не підійти, оскільки і вам не підійде будь-яка робота;

5) не скорочуйте коло спілкування, контактів;

6) прагніть до активності;

7) подумайте про роль, яку ви граєте в житті. Які свої якості ви могли б примусити “працювати"?

Вивільнення персоналу незалежно від причин звільнення повинне бути економічно доцільним і соціально ефективним. При звільненні персоналу рекомендується дотримуватися таких правил: 1)скорочення повинно здійснюватися з прив’язкою до робочих місць, тобто скорочення повинно торкнутися тих працівників, місця яких скорочують; 2) корисно уникнути додаткових витрат при скороченні, за винятком передбачених законодавством; 3) після скорочення не повинні виникати подальші витрати.

На практиці використовують такі варіанти скорочення, які широко рекомендуються в різних підручниках: 1) припинення наймання на роботу. Цей захід надає можливість за рахунок власного спаду працівників, а це приблизно 5% загальної чисельності персоналу, працевлаштувати працівників, що вивільняються; 2)переміщення на інші вільні місця надлишок робочої сили; 3)скорочення тривалості робочого часу. У цьому випадку зайва чисельність буде ліквідована за рахунок того, що буде потрібна більша кількість працівників. Існує декілька варіантів такого скорочення. Це скасування понаднормових, пepeнавантаження деяких працівників, переведення частини працівників на неповний робочий день і т. ін.; 4) скасування передачі замовлень в інші організації, якщо ці замовлення можна виконати власними силами без втрати зв’язків, необхідних для організації; 5) введення скороченого робочого тижня. У Німеччині, наприклад, тривалість робочого тижня за останні 5 років була знижена з 40 до 37,5 годин, а в деяких галузях досягла 35,4.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Система управління профорієнтацією й адаптацією	\|	Сутність, причини та види плинності кадрів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.