Медико-фізіологічні й психологічні аспекти забезпечення здоров’я
На думку вчених попередити захворювання набагато дешевше ніж лікувати (за даними лікарів США у 25 разів дешевше), тому центром докладання зусиль в медицині має бути не лікування хворих осіб, а охорона й укріплення здоров’я , тобто первинна й вторинна, а не третинна профілактика.
У наш час з’явилися нові перспективні галузі знань: валеологічна ендокринологія, валеологічна психологія тощо.
Валеологічна ендокринологія – це науковий напрям, що вивчає питання про цикли й ритми життя, біоритми, що можуть змінюватися під впливом певного екологічно дефіцитного середовища й змін ендокринної регуляції організму.
Валеологічна психологія – це новий міждисциплінарний напрям, що використує знання психології, звертаючи увагу на еволюційно-причинні компоненти. Тому під час встановлення причин здоров’я важливим стає врахування генетичних, епігеномних, біологічних, сімейних, демографічних, соціально-екологічних умов й організації вітального циклу, а також реалізація особистісних особливостей, покликання й соціально-етнічних норм життєдіяльності.
Фізіологи виділяють (П. К. Анохін) наявність резервів адаптивних можливостей організмів, що є вищою за їх зовнішню реалізацію. Внутрішня картина здоров’я — це певний психологічний континіум, або внутрішня психологічна структура особистості, де сформована певна цільова настанова, а також можливі шляхи її досягнення.
Також виділяють такі резерви організму [Казін, с. 49]:
а) біологічні (імунітет, обмін речовин, гормональний статус, сексуальні можливості);
б) фізичні (здатність виконувати роботу);
в) психоемоційні (увага, зосередженість, пам’ять; її характер, асоціативний або образний варіанти);
г) соціальні (здібності ведучого або відомого).
Залежність здоров’я людини не тількі від її генетичних передумов, а й від певних екологічних факторів, дає підстави до визначення місця сім’ї, школи, державних та недержавних організацій у формуванні здоров’я людини через її здоровий спосіб життя.