1963-1967 рр. навчається у Луганському будівельному технікумі транспортного будівництва за спеціальністю «Промислове та цивільне будівництво».
Трудову діяльність розпочав у 1967 році мулярем на станції Смишляївка Куйбишевської області.
1967-1969 рр. – служба в армії.
У 1969 році Юрій Павлович повернувся до Ворошиловграда. Працював мулярем, майстром ремонтно-будівельної ділянки №4 «Міськрембудтрест».
1971 по 1974 рр. - старший інженер відділу капітального будівництва Ворошиловградського тонкосуконного комбінату.
1974 р. Петров Ю.П. переходить на роботу в трест «Ворошиловрадпромбуд», де працював старшим прорабом, головним інженером БУ-2, а з 1975 по 1979 рр. – начальником БУ-3.
У 1979 р. закінчив Харківський інженерно-будівельний інститут, отримав кваліфікацію інженер-будівельник.
У 1979 р. Петров Ю.П. обраний секретарем парткому тресту «Ворошиловградпромбуд», у 1980 р. призначений управляючим цього тресту.
У 1982 р. затверджений завідувачем відділу будівництва Ворошиловградського обкому Компартії України. У 1985 р. обраний головою виконкому Ворошиловградської ради народних депутатів. Нагороджений Почесною грамотою Президії Верховної Ради Української РСР.
Закінчив Академію суспільних наук при ЦК КПРС за спеціальністю «Економіка й організація виробництва».
З 1987 року – перший секретар Ворошиловградського міськкому Компартії України, член бюро обкому партії. Неодноразово обирався депутатом міської та обласної рад.
В останні роки Петров Ю.П. очолював БУ-2 тресту «Луганськпромбуд».