У дрібних лабораторних тварин (миші, щурі, хом’ячки і ін.) отримують кров:
1) при декапітації (тварину ефірним наркозом вводять у хірургічну стадію, у ділянці шиї вистригають шерсть, обробляють зовнішні поверхні спиртовою настоянкою йоду, потім 70 % спиртом; за допомогою гільйотини декапітують тварину, кров збирають у фарфорову чашку, в яку попередньо додають антикоагулянт);
2) при пункції серця і великих судин (тварину фіксують на лабораторному столику спиною донизу, пальпують точку максимальної пульсації серця, обробляють антисептиками зовнішні покриви, голкою пунктують серце, кров відсмоктують шприцом; або після введення ефірного наркозу тварину фіксують на лабораторному столику спиною донизу, обробляють антисептиком передню черевну стінку, яку потім пошарово розрізають, відсувають кишечник, знаходять черевну аорту, пунктують її голкою, кров забирають у шприц);
3) з інтраорбітального синуса (тонкою змоченою гепарином піпеткою Пастера кров збирають із внутрішнього кута ока).
У кролика кров найчастіше отримують із крайової вени вуха (тварину фіксують, видаляють шерсть із дистальної зовнішньої частини вуха, масують його до набрякання вен, обробляють поверхню спиртом, гострим лезом надрізають вену, кров збирають у пробірку). У великих лабораторних тварин (кролів, собак, кішок) кров можна отримати шляхом пункції (катетеризації, веносекції) судин, серця, великих трубчастих кісток. Кров переносять у центрифужну пробірку і використовують для подальшого розділення на формені елементи і плазму крові. Необхідно пам’ятати, що голки і шприци, якими проводять забір крові, перед початком процедури промивають антикоагулянтом.