Порядок розрахуноку методом коефіцієнта використання світлового потоку
Метод використовується для розрахунку загального рівномірного освітлення горизонтальних поверхонь і враховує відбиту складову світлового потоку від стін, стелі і робочої поверхні.
1. В залежності від призначення приміщення, умов навколишнього середовища вибираємо тип світлового приладу.
2. Знаходимо нормовану освітленість EH і висоту робочої поверхні hp, на якій вона нормується.
3. Задаємося висотою звісу світлових приладів hзв і знаходимо розрахункову висоту.
4. Знаходимо оптимальну відстань між світловими приладами
= ,
5. Знаходимо число рядів світлових приладів за однією із умов:
a) за технологічними потребами;
б) за оптимальною відстанню
де В – ширина приміщення, м. Приймаємо ціле число рядів.
6. Знаходимо відстань між рядами
7. Знаходимо кількість світлових приладів в ряду
де А – довжина приміщення, м.
8. Знаходимо відстань між світловими приладами в ряду
9. Знаходимо загальну кількість світлових приладів
,
10. Знаходимо площу приміщення
,
11. В залежності від характеристики приміщення визначають коефіцієнти відбиття стелі - ρc %, стін - ρcт % та робочої поверхні - ρP %.
12. Визначаємо індекс приміщення
, (7.14)
13. За типом світильника, значенням ρ та і визначаємо коефіцієнт використання світлового потоку (при .
14. Приймаємо значення коефіцієнта запасу:
Кз=1,3 для люмінесцентних ламп; Кз=1,15 для ламп розжарювання.
15. Визначаємо значення коефіцієнта не рівномірності освітлення:
Z=1,1 для люмінесцентних ламп; Z=1,15 для ламп розжарювання.
16. Визначаємо розрахунковий світловий потік
(7.15)
17. Вибираємо тип і потужність ламп за умовою
, (7.16)
18. Визначаємо фактичну освітленість
, (7.17)
19. Визначаємо відхилення фактичної освітленості від нормованої
, (7.18)
Згідно з ГОСТ ΔЕ= -10%...+20%. Якщо умова не виконується, то змінюють число світильників в ряду і розрахунок повторюють.