Витрати води на зрошення

Серед сільськогосподарського водоспоживання найбільш водомістким є зрошення. Відомо, що розорані землі охоплюють 1/10 частину суші планети, з них лише 1/6 зрошується, проте на цій площі одержують 40-50 % усієї сільськогосподарської продукції. Інтенсивніший розвиток зрошення обмежується нестачею води, оскільки тільки в розвинутих країнах водоспоживання на потреби сільського господарства досягає 500-600 км³ у рік, тоді як усього води в руслах річок планети міститься 2120 км³.

В Україні для потреб сільського і рибного господарства нині забирають 15,8 км³ води, на водопостачання сільських населених пунктів використовують 1,6 км³ води, на зрошення і зволоження – 9,2 км³. До 10 % водоспоживання в сільському господарстві становлять втрати води в каналах зрошувальних систем.

Відомо, що виробництво зерна на одного жителя сягає 500-600 кг у рік, у подальшому його бажано довести до 900-1000 кг. Для одержання 1 кг пшениці потрібно витратити 750 л води, тобто в перспективі на 1 людину в рік витрачатиметься 675-750 м³ води. Якщо врахувати, що у середній за водністю рік у межах України формується лише 52,4 км³ водних ресурсів, а також те, що кожні два-три роки з п'яти у лісостеповій і степовій зонах бувають посушливі, тоді регулювання стоку з метою використання його для зрошення й інших цілей стає незамінним. Особливо напружена ситуація складається в лісостеповій і степовій зонах, де зосереджено понад 80 % ріллі, а питома вага продукції зрошуваних земель становить 29 % (у Республіці Крим – 46, в Херсонській області – 48 %). Орієнтовно витрату води для зрошення визначають за формулою:

м³/с,

де – гідромодуль зрошення, тобто питома витрата води на один середньозважений гектар поливної площі, л/с·га. Величина гідромодуля ( ) приймається для північних районів України – 0,3-0,4; центральних – 0,4-0,5; південних – 0,5-0,6 л/с·га; – поливна площа, га.

Площа меліорованих земель в Україні становить 6 млн га, з них 2,6 млн га зрошуваних і 3,3 млн га осушених.

Найбільші зрошувальні системи України – Каховська – 269 тис. га, Північнокримський канал – 459 тис. га, Краснознам'янська – 63 тис. га, Фрунзенська – 36 тис. га, Північнорогачицька − 110 тис. га, Інгулецька – 60 тис, га, Явкінська – 50 тис. га та інші.

Кількість води, потрібна для зрошування території за весь вегетаційний період, називається зрошувальною нормою. Залежно від кліматичних умов та виду вирощуваних культур вона коливається в широких межах (табл. 10.1).

Норми зрошування для одних і тих самих культур зростають у міру просування їх на південь у 2-2,5 рази. На практиці забір води для зрошування значно перевищує зрошувальну норму, що пояснюється втратами під час транспортування (фільтрація, випаровування, витікання).

Таблиця 10.1

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Споживання води у сільському господарстві	\|	Зрошувальні норми

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.