• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Фармацевтичне обслуговування і принципи належної фармацевтичної практики

Три аспекти та чотири складові фармацевтичного обслуговування

Нині для підвищення конкурентоспроможності і фінансової стійкості аптек важли­вого значення набувають нецінові чинники стимулювання споживачів, до яких відно­ситься якість фармацевтичного обслуговування населення, спрямованого на залучення нових відвідувачів та завоювання їх лояльності при утриманні наявних споживачів.

Фармацевтичне обслуговування - це управлінська діяльність, спрямована на мак­симальне задоволення потреб споживачів у лікарських засобах і виробах медичного призначення та досягнення цілей аптеки через вивчення і створення попиту та приско­рення потокових процесів при зменшенні сукупних витрат аптеки.

Як видно зданих, представлених на рис. 2.4, в концепції фармацевтичного обслуго­вування виділяють три аспекти: філософський (ідеологічний), аналітичний та активний.

У філософському аспекті фармацевтичне обслуговування пропонує систему мис­лення та ідеологічну основу підприємницької діяльності аптеки (фармацевтичну опіку), у центрі якої - потреби пацієнта, задоволення яких є соціальним зобов'язанням аптеки.

Як аналітичний процес фармацевтичне обслуговування зводиться до розуміння очі­кування пацієнтів, пошуку переваг у лікарському забезпеченні порівняно з аптеками-конкурентами, опрацювання якісних параметрів (стандартів) обслуговування.

Як активний аспект концепція фармацевтичного обслуговування вирішує низку питань щодо задоволення потреб споживачів на підставі логістичного підходу в умовах середовища конкретної аптеки.

Виходячи ззазначеного, виділяють чотири складові забезпечення якості фармацев­тичного обслуговування в аптеці:

1. Якість логістичного обслуговування (процес створення блага для споживачів шляхом реалізації комплексу логістики, тобто необхідні ліки в необхідних кількостях (дозі) необхідної якості з необхідними витратами у необхідному місці в необхідний час необхідному споживачу).

2. Якість середовища аптеки (зручні під'їзні шляхи до аптеки, можливість паркування, автоматичні двері, наявність пандуса або кнопки виклику аптечного фахівця для неповносправних відвідувачів, набір приміщень, об'ємно-просторове вирішення залу обслуговування та його просторовий зв'язок з іншими приміщеннями аптеки, облад­нання та оснащення, аптечний мерчандайзинг, санітарно-гігієнічні умови).

3. Якість лікарських засобів та виробів медичного призначення (наявність докумен­тів, які підтверджують їх якість, дотримання порядку вхідного і внутрішньоаптечного контролю якості ліків, принципів зберігання, контроль за термінами придатності, від­сутність фальсифікованих і субстандартних ліків).

4. Якість фармацевтичної опіки (необхідна кваліфікація аптечних фахівців, дотри­мання правил відпуску ліків конкретному пацієнту, інформаційне та організаційно-методичне забезпечення).

Описані складові якості фармацевтичного обслуговування вимагають змін функ­цій фармацевтичних фахівців. Окрім традиційних послуг, зокрема прийому рецептів, виготовлення та відпуску ліків, а також інформування відвідувачів аптек про влас­тивості ліків, фахівець із фармацевтичною освітою повинен активно здійснювати менеджмент здоров'я пацієнта, тобто брати не пасивну, а активну участь в управлінні фармакотерапією.

Із фармацевтичним обслуговуванням пов'язані такі терміни, як фармацевтична допомога, фармацевтична послуга та реімбурсація.

Під фармацевтичною допомогою розуміють комплекс організаційно-правових, спе­ціальних (медико-фармацевтичних) та соціально-економічних заходів, спрямованих на збереження, профілактику та фармакотерапію з метою усунення фізичних і, як наслі­док, моральних страждань людей незалежно від їх соціального й матеріального статусу в суспільстві, расової та національної приналежності, віросповідання, громадянства, віку, статевої приналежності, сексуальної орієнтації. У свою чергу, фармацевтична послуга –

це надана населенню фармацевтична допомога як результат професійної діяльності фармацевтичних фахівців, що має вартісну оцінку (на основі договірних цін). Реімбурсація - це процес виплати компенсації!, за допомогою якого система охорони здоров'я впливає на доступність лікарських засобів та наданої населенню медичної і фармацев­тичної допомоги.

Суть і основні завдання належної фармацевтичної (аптечної) практики та умови їх забезпечення

Одним із стандартів фармацевтичного обслуговування є належна фармацевтична (аптечна) практика - НАП (Good Pharmaceutical Practice - GPP).

Концепція НАП опрацьована Міжнародною фармацевтичною федерацією. Причи­ною розробки стала тенденція, яка склалася в індустріальному суспільстві і яка розглядає аптечного фахівця насамперед як продавця ліків. Це не відповідає інтересам ні фарма­цевтичних фахівців, ні суспільства, оскільки, з однієї сторони, характеризується невико­ристанням фахових знань і навичок аптечних фахівців, а з іншої - стимулює у них лише комерційні інтереси (реалізовувати побільше ліків, особливо дорожчих).

Під НАП розуміють фахову підготовку аптечних фахівців, у центрі якої - інтереси пацієнта і громадськості. Вона являє собою сукупність правил і вимог до діяльності аптечних фахівців щодо зміцнення здоров'я і профілактики захворювань серед насе­лення, відпуску хворим і використання ними рецептурних препаратів та самолікування, а також рекомендацій стосовно впливу на прописування і застосування ліків.

Основними її завданнями є:

з боку фармацевтичного фахівця:

- відпуск хворим ліків та виробів медичного призначення належної якості;

- надання пацієнту необхідної інформації і порад (фармацевтична опіка);

- відстежування ефекту від застосування реалізованих ліків, наданої інформації і порад;

- орієнтація кожного елемента фармацевтичного обслуговування на конкретного пацієнта у найбільш зрозумілій і доступній формі;

з боку аптеки:

-фахова фармацевтична допомога хворим, незалежно від соціально-економічного статусу, етнічної належності, вікової категорії тощо;

- активне сприяння раціональному, економічному і фармакологічно обґрунтованому призначенню і правильному використанню ліків.

Забезпечення завдань НАП можливе у випадку, коли:

• основною ідеологією фармацевтичної практики слугуватимуть фахові чинники, хоча значення економічних показників діяльності не відкидається;

• аптечний фахівець матиме можливість впливати на рішення про використання ліків;

•стосунки з іншими фахівцями охорони здоров'я, зокрема з лікарями, будуть парт­нерськими, довірливими та конфіденційними з усіх аспектів фармакотерапії;

• стосунки з іншими фармацевтичними фахівцями будуть колегіальні, позбавлені нездорової конкуренції і направлені на покращення фармацевтичних послуг;

• фармацевтичний фахівець володітиме необхідною медичною і фармацевтичною інформацією про кожного хворого (це спрощується наявністю паспорта призна­чуваних хворому ліків);

• фармацевтичний фахівець володітиме незалежною, вичерпною і об'єктивною інформацією про лікарські засоби і схеми фармакотерапії;

• усі фармацевтичні фахівці будуть особисто відповідати за підтримання та оцінку власної компетентності протягом усього часу фахової діяльності;

• розподілятиметься відповідальність між завідувачем аптеки і працівниками за якість фармацевтичної допомоги;

• освітні програми підготовки та перепідготовки фармацевтичних фахівців відобра­жатимуть поточні та очікувані зміни у фармацевтичній практиці;

• у державі будуть запроваджені національні стандарти належної фармацевтичної практики.

Основні елементи належної фармацевтичної (аптечної) практики

Як видно з даних рис. 2.5, НАП містить чотири основних елементи, які повинні регулюватися національними стандартами:

1. Діяльність, пов'язана зі зміцненням здоров'я, попередженням, його погіршення та досягнення здорового способу життя. Настанови стосуються:

• можливості конфіденційної бесіди;

• консультації пацієнта стосовно загальних питань, пов'язаних зі здоров'ям;

• залучення аптечних фахівців до спеціальних програм забезпечення адекватності і професіоналізму консультацій;

• забезпечення якості обладнання і діагностичних тестів.

2. Діяльність, пов'язана з відпуском і використанням ліків та виробів медичного при­значення. Вона включає:

• прийом рецепта і підтвердження повноти його змісту;

• оцінка фармацевтичним фахівцем призначення лікаря (фармакологічні і фарма­цевтичні чинники, відповідність конкретному хворому, соціальні, правові та еко­номічні аспекти);

• виконання рецепта (виготовлення та/або відпуск лікарського засобу);

• інформування і поради пацієнту стосовно застосування ліків та їх зберігання;

• відслідковування ефективності призначеного лікування;

• документування фахової діяльності.

3. Діяльність стосовно самолікування. Правила стосуються:

• кваліфікації аптечних фахівців;

• оцінки потреби пацієнтів у самолікуванні;

• ефективності і безпеки рекомендованих ліків;

• випадків обов'язкового направлення хворого до лікаря і проведення подальшого спостереження за хворим.

4. Діяльність, пов'язана з впливом на призначення і застосування лікарських засобів. Тут розглядаються такі аспекти:

• правильність і повнота даних у рецепті;

• виготовлення в аптеці формулярів на лікарські засоби;

• співпраця з лікарями стосовно виписування індивідуальних рецептів;

• оцінка даних щодо використання ліків у медичній і фармацевтичній практиці;

• поширення аналітичної інформації щодо лікарських засобів серед аптечних фахів­ців і лікарів;

• освітні програми для аптечних фахівців;

• довідкові видання, доступні для аптечних фахівців;

• конфіденційність даних стосовно окремих хворих.

Контрольні питання

1. Завдання та функції аптек.

2. Класифікація аптек.

3. Організаційні вимоги до діяльності аптек.

4. Розміщення аптеки та її приміщення.

5. Основні вимоги вільного доступу до аптеки осіб з обмеженими фізичними мож­ливостями.

6. Мінімальна площа і склад приміщень аптек залежно від характеру діяльності.

7. Номенклатура штатних посад аптеки.

8. Відділи аптек та їх функції.

9. Порядок відкриття і діяльності відокремлених структурних підрозділів аптеки.

10. Формула ширини розвитку аптечної мережі.

11. Реалізація лікарських засобів населенню через сільські заклади охорони здо­ров'я.

12. Мета, підстави та суб'єкти матеріальної відповідальності в аптеці.

13. Оформлення матеріальної відповідальності і порядок відшкодування збитків.

14. Загальні санітарні вимоги до приміщень аптеки та структурних підрозділів.

15. Вимоги санітарного режиму до прибирання приміщень аптеки та структурних підрозділів.

16. Вимоги санітарного режиму до особистої гігієни працівників аптеки та струк­турних підрозділів.

17. Три аспекти та чотири складові фармацевтичного обслуговування.

18. Суть і основні завдання належної фармацевтичної (аптечної) практики та умови їх забезпечення.

19. Основні елементи належної фармацевтичної (аптечної) практики.

Завдання 1. Здійснити класифікацію аптек N-регіону за умови, що в ньому функці­онують:

• аптека ПП "Поступ";

• аптека ТзОВ "Левада";

• аптека КП "Ліки";

• аптека № 23 ДАК "Ліки України";

• КП "МЛА № 222";

• фірмова аптека АТ "ХФЗ "Альфа-фармація";

• аптека № 13 ДП "Трансфармація";

• аптека № 8 АТ "БіоФарм";

• аптека ПП "Фарма-2000" та іноземного фармацевтичного виробника "Онікс";

• аптека військового госпіталю № 1021. Результати представити у табличній формі.

Класифікація аптек ІЧ-регіону

Завдання 2. Оцінити ширину розвитку аптечної мережі N-регіону. При цьому враху­вати, що в регіоні функціонують:

1. Колективне підприємство фірма "Панацея", у підпорядкуванні якого - аптека з трьома аптечними пунктами.

2. Міжлікарняна аптека № 111 з трьома аптечними кіосками.

3. Приватна аптека "Домашня аптека" з двома аптечними пунктами і дев'ятьма аптечними кіосками.

4. Центральна районна аптека № 8 з п'ятьма підпорядкованими сільськими апте­ками.

5. ТзОВ "Ескулап", у підпорядкуванні якого - дві аптеки, п'ять аптечних пунктів і дев'ять аптечних кіосків.

6. Дочірнє підприємство "Аптека № 37" з підпорядкованим йому аптекою, аптечним пунктом і аптечним кіоском.

7. ТзОВ "Пріма-фарма" з двома аптеками і двома аптечними пунктами.

8. Аптека ТзОВ "Живиця" з чотирма аптечними кіосками.

9. ПП "Аптека завтрашнього дня" з двома аптечними кіосками.

10. Фармацевтична фірма "Явір" з трьома аптеками, п'ятьма аптечними пунктами і п'ятьма аптечними кіосками.

Результати представити у табличній формі.

Оцінка ширини розвитку мережі L-регіону

Висновок.

Читайте також:

1. Абсолютність і відносність практики як критерія істини.
2. АГЕНТ З ОРГАНІЗАЦІЇ ОБСЛУГОВУВАННЯ АВІАПЕРЕВЕЗЕНЬ
3. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
4. Аконність залишення засуджених у слідчому ізоляторі для роботи з господарського обслуговування.
5. Алгоритм моделювання систем масового обслуговування
6. Аналіз технічного рівня підприємств побутового обслуговування.
7. Антикорупційні принципи
8. Антикорупційні принципи
9. Антропогенез – процес виділення людини з тваринного святу, олюднення мавпи під впливом суспільної практики.
10. Антропогенез – процес виділення людини з тваринного святу, олюднення мавпи під впливом суспільної практики.
11. АРХІВНЕ ОПИСУВАННЯ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ
12. АРХІВНЕ ОПИСУВАННЯ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ

Переглядів: 5463