• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Органи державного нагляду за охороною праці. Основні принципи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Лекція № 7. Державний нагляд і громадський контроль за станом охорони праці. Соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання на виробництві

Лекція 7

Зведення постійного кріплення

Зведення постійного кріплення є найбільш відповідальним і трудомістким процесом при проведенні виробок. Досвід свідчить, що у загальних витратах труда і часу у прохідницькому циклі процес кріплення займає 30—60 % в залежності від технології і способів механізації прохідницьких робіт.

Дерев'янікріпильні рами повинні встановлюватись прямовисно і перпендикулярно подовжньої осі виробки. При установці рами спочатку риють лунки глибиною 15—20 см, потім у них установлюють бічні стійки. До установлення верхняка бічні стійки удержують за допомогою обаполів, що прибиваються до встановлюваних ніжок і ніжок сусідніх, раніше встановлених, рам. Після установки бічних стійок накладають поверх або заводять збоку верхняк так, щоб прилягання елементів у замку було щільним. Після проводять перевірку установки рами і, якщо треба, раму рихтують. Далі роблять розклинювання рами, затяжку покрівлі і боки із забутовкою виробленого простору. Металеве трапецієподібне кріплення будують у тому ж порядку, що і дерев'яне.

Послідовність установки рами кріплення АП така:

1) риють лунки глибиною 15—20 см;

2) установлюють ніжки кріплення;

3) з'єднують ніжки з раніше встановленою рамою за допомогою хомутів і розстрілів; накидають верхняк і наживляють замки; перевіряють правильність установки рами;

4) з'єднують верхняк із раніше встановленою рамою за допомогою хомутів і розстрілів;

5) остаточно затискають замкові з'єднання, встановлюють дерев’яні розпірки між рамами;

6) затягують покрівлю і боки виробки з забутовкою виробленого простору.

Замок рами АП повинний мати такі розміри: довжина замка — 40 см, відстань між хомутами — 20 см, відстань від хомута до краю замка — 10 см.

6.Технологічні схеми.

1.У виробках шириною більш 4.2 м в проходці електричні бурильні установки БУЕ-1М (породи з f менше 8) або БУЕ-3( f<16) та погрузочні машини 1ППН-5,а при відсутності електроенергії-

відповідно машини БУР-2 І 1ППН-5Н.

2.У виробках шириною до 4.2 м –колонкові свердла ЄБГП-1(f<8)

на маніпуляторах МН-2, які встановлюються на погрузочних машинах 1ППН-5.

3. У виробках з площею поперечного перерізу більш 9 м в світлі буропогрузочні машини 2ПНБ-2Б(f<12) та 1ПНБ-2Б (f<6), а при меншій площаді- погрузочні машини 2ПНБ-2 та 1ПНБ-2 з колонковими свердлами ЄБГП-1(f<8)/

1. Органи державного нагляду за охороною праці. Основні принципи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

2. Завдання страхування від нещасного випадку. Принципи та види страхування.

3. Суб’єкти та об’єкти страхування. Види страхування. Страховий ризик і страховий випадок.

4. Фонд соціального страхування від нещасних випадків. Правління Фонду. Виконавча дирекція Фонду

5. Страхові експерти з охорони праці, їх функції і повноваження

6. Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів. Джерела фінансування Фонду

7. Страхові тарифи. Страхові виплати. Обов’язки та права суб’єктів страхування від нещасних випадків

8. Обов’язки Фонду. Права та обов’язки застрахованої особи. Права та обов’язки роботодавця як страхувальника

Державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють:

· спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці;

· спеціально уповноважений державний орган з питань радіаційної безпе­ки;

· спеціально уповноважений державний орган з питань пожежної безпеки;

· спеціально уповноважений державний орган з питань гігієни праці.

Органи державного нагляду за охороною праці не залежать від будь-яких господарських органів, суб'єктів підприємництва, об'єднань громадян, політичних формувань, місцевих державних адміністрацій і органів місцевого самовряду­вання, їм не підзвітні і не підконтрольні.

Діяльність органів державного нагляду за охороною праці регулю­ється законами України «Про охорону праці», "Про викорис­тання ядерної енергії і радіаційну безпеку", "Про пожежну безпеку", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», іншими нормативно-правовими актами та положеннями про ці органи, що затверджуються Президентом України або Кабінетом Міністрів України.

Посадові особи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці мають право:

· · безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства (об'єкти), виробництва фізичних осіб, які відповідно до законодавства викори­стовують найману працю, та здійснювати в присутності роботодавця або його представника перевірку додержання законодавства з питань, віднесених до їх компетенції;

· · одержувати від роботодавця і посадових осіб письмові чи усні пояснення, висновки експертних обстежень, аудитів, матеріали та інформацію з відповідних питань, звіти про рівень і стан профіла­ктичної роботи, причини порушень законодавства та вжиті заходи щодо їх усунення;

· · видавати в установленому порядку роботодавцям, керівникам та іншим посадовим особам юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Авто­номної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування обов'язкові для виконання приписи (розпорядження) про усунення порушень і недоліків в галузі охорони праці, охорони надр, безпечної експлуатації об'єктів підвищеної небезпеки;

· · забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підпри­ємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих;

· · притягати до адміністративної відповідальності працівників, винних у порушенні законодавства про охорону праці;

· · надсилати роботодавцям подання про невідповідність окремих посадових осіб займаній посаді, передавати матеріали органам проку­ратури для притягнення цих осіб до відповідальності згідно із законом.

Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснюють професійні спілки, їх об'єднання в особі своїх виборних органів і представників.

Професійні спілки також мають право на проведення незалежної експертизи умов праці, а також об'єктів виробничого призначення, що проектуються, будуються чи експлуатуються, на відповідність їх нормативно-правовим актам про охорону праці, брати участь у розслідуванні причин нещасних випадків і професійних захворювань на виробництві та надавати свої висновки про них, вносити роботодавцям, державним органам управління і нагляду подання з питань охорони праці та одержувати від них аргументовану відповідь.

У разі відсутності професійної спілки на підприємстві громадський конт­роль за додержанням законодавства про охорону праці здійснює уповноважена найманими працівниками особа.

Уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці мають право безперешкодно перевіряти на підприємствах виконання вимог щодо охорони праці і вносити обов'язкові для розгляду роботодавцем пропозиції про усунення виявлених порушень нормативно-правових актів з безпеки і гігієни праці.

Для виконання цих обов'язків роботодавець за свій рахунок організовує навчання, забезпечує необхідними засобами і звільняє уповноважених найма­ними працівниками осіб з питань охорони праці від роботи на передбачений колективним договором строк із збереженням за ними середнього заробітку.

Не можуть бути ущемлені будь-які законні інтереси працівників у зв'язку з виконанням ними обов'язків уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці. Їх звільнення або притягнення до дисциплінарної чи матеріальної відповідальності здійснюється лише за згодою найманих праців­ників у порядку, визначеному колективним договором.

Якщо уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці вважають, що профілактичні заходи, вжиті роботодавцем, є недоста­тніми, вони можуть звернутися за допомогою до органу державного нагляду за охороною праці. Вони також мають право брати участь і вносити відповідні пропозиції під час інспекційних перевірок підприємств чи виробництв фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, цими органами.

Уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці діють відповідно до типового положення, що затверджується спеціально уповно­важеним центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики.

Державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами:

· · пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціону­вання і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності;

· · підконтрольності і підзвітності органу державного нагляду (контролю) відповідним органам державної влади;

· · рівності прав і законних інтересів усіх суб'єктів господарювання;

· · гарантування прав суб'єкту господарювання;

· · об'єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (конт­ролю);

· ·наявності підстав, визначених законом, для здійснення державного нагляду (контролю);

· · відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю);

· · неприпустимості дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю);

· · невтручання органу державного нагляду (контролю) у статутну діяльність суб'єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах закону;

· · відповідальності органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб за шкоду, заподіяну суб'єкту господарювання внаслідок порушення вимог законодавства;

· · дотримання умов міжнародних договорів України;

· · незалежності органів державного нагляду від політичних партій та будь-яких інших об'єднань громадян;

· · наявності одного органу державного нагляду у складі центрального органу виконавчої влади.

Державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження госпо­дарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокрем­лених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (конт­ролю) у випадках, передба­чених законом.

Читайте також:

1. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
2. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
3. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
4. Автоматизована система ведення державного земельного кадастру
5. Автономна Республіка Крим, регіональні та місцеві органи державної влади.
6. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
7. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
8. Адміністративно-правові методи забезпечення економічного механізму управління охороною довкілля
9. Аксіоми безпеки життєдіяльності.
10. Аксіоми безпеки життєдіяльності.
11. Акти прокурорського нагляду.
12. Актуальність безпеки життєдіяльності. Сталий розвиток людини

Переглядів: 1291