• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Форми та принципи побудови структури облікового апарату

Відповідно до Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" керівники підприємств залежно від обсягу облікової роботи, а також від розміру і спеціалізації підприємства самостійно визначають, як буде здійснюватись бухгалтерський облік на підприємстві. Можливі такі варіанти:

1) бухгалтерський облік веде керівник підприємства;

2) ведення бухгалтерського обліку доручається спеціально прийнятому на роботу бухгалтеру;

3) створюється бухгалтерська служба (відділ), що є самостійним структурним підрозділом підприємства і яку очолює головний бухгалтер;

4) підприємство укладає угоду із спеціалізованою організацією або позаштатним спеціалістом-бухгалтером.

Ми будемо розглядати організаційну структуру бухгалтерії як самостійного підрозділу підприємства.

Є дві основні форми побудови облікового апарату – централізація і децентралізація.

Під централізацією обліку розуміють таку побудову облікового апарату, при якій всі облікові роботи (обробка документів, аналітичний і синтетичний облік, складання зведеного балансу і звітності) зосереджені в єдиному обліковому підрозділі, бухгалтерії підприємства. При централізованому обліку в окремих підрозділах підприємства складаються лише первинні документи (виписуються прибуткові і видаткові накладні, прибуткові і видаткові касові ордери, інші документи). Документація разом із звітами матеріально відповідальних осіб та касовими звітами передається до головної (центральної) бухгалтерії підприємства, де складаються зведений бухгалтерський баланс та інша звітність.

Під децентралізацією обліку розуміють таку організацію облікового апарату, при якій у підрозділах підприємств (цехах, складах тощо) є власні бухгалтерії або облікові працівники, які ведуть синтетичний і аналітичний облік, складають звітність. В центральній бухгалтерії на підставі звітів підрозділів складається зведений баланс і підсумкова звітність.

Також виділяють такі організаційні форми побудови облікового апарату як неповна централізація, неповна децентралізація, форма централізованих бухгалтерій.

При неповній централізації обліку створюють і центральну бухгалтерію, і облікові осередки в підрозділах, що не ведуть регістрів аналітичного і синтетичного обліку, а тільки приймають, перевіряють і групують документи для передачі їх до центральної бухгалтерії.

При неповній децентралізації обліку в окремих підрозділах підприємства (цехах, складах, бригадах тощо) крім складання документів, ведуть аналітичний облік, підсумкові дані якого періодично порівнюються з даними синтетичного обліку головної бухгалтерії

Форму централізованих бухгалтерій використовують в групах економічно однорідних підприємств (об'єднань підприємств), підпорядкованих, як правило, одному вищому органу. На цих підприємствах створюються обліково-контрольні групи, підпорядковані централізованій бухгалтерії, які під її керівництвом здійснюють первинну обробку та класифікацію документів.

Окрім форм побудови облікового апарату, розрізняють також принципи розподілу праці облікових працівників.

Основними принципами розподілу праці облікових працівниківє функціональний, оперативно-виробничий та комбінований.

Функціональний принцип заснований на технічних елементах облікової роботи, тобто на видовому поділі праці, коли кожному працівнику доручається виконання однорідних операцій (приймання документів, їх обробка, записи в регістри обліку).

Під оперативно-виробничим принципом організації облікового апарату розуміють поділ праці, заснований на закінчених циклах, комплексах робіт, що стосуються одного об'єкту або до групи економічно однорідних об'єктів обліку, тобто структурному розподілі праці.

На практиці найчастіше використовується комбінований оперативно-виробничий принцип, при якому частина робіт виконується за об'єктами обліку, а частина - за обліковими задачами.

В умовах використання безкомп’ютерних способів обробки облікової інформації найбільш ефективним принципом побудови структури облікового апарату є централізація, а найкращою структурою, відповідно, – централізована бухгалтерія.

Перевагами централізації є наближення облікового апарату до місця здійснення господарських операцій та можливість використання даних бухгалтерського обліку для оперативного управління.

Серед недоліків децентралізованої структури бухгалтерського апарату є ускладнення розподілу праці між обліковими працівниками, збільшення штату і, відповідно, витрат на його утримання, несвоєчасність звітності. І якщо для децентралізованої організації структури управління в рамках підприємства передача частини повноважень на нижчі рівні управління і, відповідно, менша необхідність погоджувати рішення з вищим керівництвом є корисною через прискорення процесу прийняття рішень, то для бухгалтерського обліку, як для найбільш регламентованої діяльності управління, це може бути досить шкідливим, оскільки ведення обліку в рамках підприємства потребує єдиних правил, що встановлюються централізовано.

Побудова структури бухгалтерського апарату за принципом централізації при безкомп'ютерних способах обробки облікової інформації є найбільш прийнятною, хоча і не дозволяє керівникам в підрозділах підприємства повністю використовувати дані поточного обліку господарської діяльності для управління.

Читайте також:

1. III. Процедура встановлення категорій об’єктам туристичної інфраструктури
2. А) Відносини власності і форми господарювання в сільському господарстві
3. А) Заробітна плата її форми та системи.
4. А) Заробітна плата, її форми та системи.
5. А/. Форми здійснення народовладдя та види виборчих систем.
6. Автоматизовані робочі місця облікового працівника
7. Автоматизовані форми та системи обліку.
8. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
9. Аграрні реформи та розвиток сільського госпо- дарства в 60-х роках XIX ст. — на початку XX ст.
10. Адаптаційні зміни суглобово-зв'язкового апарату спортсменів різних спеціалізацій.
11. АДАПТАЦІЯ ОПОРНО-РУХОВОГО АПАРАТУ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНИХ СИСТЕМ ОРГАНІЗМУ ДО ФІЗИЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ
12. Адаптація організаційної структури до стратегії

Переглядів: 2087