Кожна держава здійснює облік зовнішньоекономічних операцй у вигляді платіжного балансу. В ньому відображуються надходження валюти і її використання за певний період часу..

Платіжний баланс – співвідношення всієї сукупності надходження з-за кордону та платежів за кордон за певний проміжок часу, тобто співвідношення вимог і платежів.

Структура платіжного балансу

І Баланс поточних операцій складається з:

- торгового балансу – співвідношення між надходженнями за експортом і платежами за імпортом товарів;

- балансу послуг і некомерційних платежів - ;

ІІ Баланс руху коштів і кредиту складається з:

- балансу короткострокових капіталів;

- балансу довгострокових капіталів.

Фактори, що впливають на стан платіжного балансу:

- нерівномірність економічного і політичного розвитку країн, конкуренція;

- циклічні коливання економіки;

- зростання закордонних державних видатків;

- мілітаризація економіки;

- міжнародна фінансова взаємозалежність;

- зміни в міжнародній торгівлі;

- форс-мажорні обставини.

Заходи щодо вирівнювання сальдо платіжного балансу:

- використання золотовалютних резервів держави;

- залучення зовнішніх джерел фінансування.

Валютні резерви виражають платоспроможність країни перед закордоном та міжнародну валютну ліквідність.

Централізовані резерви:

- іноземна валюта (депозити, скарбничі векселі, чеки, ринкові цінні папери);

- авуари в СПЗ (SDR) (грошові ресурси банку, що є на його рахунках у закордонних банках);

- резервні позиції в МВФ;

- золото.

Якщо валютні надходження перевищують платежі, платіжний баланс активний, якщо навпаки,- пасивний.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Етапи розвитку світової валютної системи	\|	Конвертованість валюти. Валютний курс та його види

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.018 сек.