Організація перевезень небезпечних вантажів

Мета заняття: ознайомлення студентів з правилами організації міжнародного перевезення небезпечних вантажів в Україні та набуття практичних умінь з оформлення документів для його здійснення.

Основними документами, які визначають правові, організаційні, соціальні й економічні сфери діяльності, пов'язані з перевезенням небезпечних вантажів, є Закон України "Про перевезення небезпечних вантажів" від 06.04. 2000 р. №1644 – ІІІ, Правила дорожнього руху, Постанова КМУ № 104 від 29.01.1999 р. "Про заходи щодо попередження надзвичайних ситуацій під час перевезення небезпечних вантажів автомобільним транспортом", Інструкція МВС по забезпеченню безпеки перевезення небезпечних вантажів, ряд державних стандартів, технічних умов, норм і правил. Міжнародні дорожні перевезення небезпечних вантажів здійснюються відповідно до Європейської угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (далі – ДОПНВ) та інших міжнародних договорів України.

До небезпечних вантажів відносяться будь-які речовини, матеріали, вироби, відходи виробничої та іншої діяльності, що у силу притаманних їм властивостей і особливостей можуть при їхньому перевезенні створювати загрозу для життя і здоров'я людей, нанести шкоду навколишньому природному середовищу, привести до ушкодження або знищення матеріальних цінностей.

На сьогодні небезпечні вантажі класифікуються за видами небезпеки, відповідно до вимог європейської угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ). ДОПНВ – це Угода, розроблена Європейською економічною комісією Організації Об'єднаних Націй у Женеві. Україна приєдналася до даної угоди 2 березня 2000 р.

Залежно від видів небезпеки, що становлять небезпечні речовини і вироби, а також їх фізичних, хімічних або біологічних властивостей, всі небезпечні вантажі поділені на такі класи:

клас 1 - вибухові речовини та вироби;

клас 2 - гази;

клас 3 - легкозаймисті рідини;

клас 4.1 - легкозаймисті тверді речовини, самореактивні речовини і тверді десенсибілізовані вибухові речовини;

клас 4.2 - речовини, схильні до самозаймання;

клас 4.3 - речовини, що виділяють легкозаймисті гази при стиканні з водою;

клас 5.1 - окиснювальні речовини;

клас 5.2 - органічні пероксиди;

клас 6.1 - токсичні (отруйні) речовини;

клас 6.2 - інфекційні речовини;

клас 7 - радіоактивні матеріали;

клас 8 - корозійні речовини;

клас 9 - інші небезпечні речовини та вироби.

Для організації перевезень НВ у міжнародному сполученні перевізник відповідно до вимог нормативно – правових актів повинен мати:

· досвідчений персонал водіїв, які закінчили курси з вивчення Правил дорожніх перевезень небезпечних вантажів (ДПНВ) і мають відповідні свідоцтва;

· транспортні засоби, що за своїми характеристиками відповідають вимогам щодо перевезення певних класів НВ;

· на кожному автомобілі проблисковий маячок жовтого кольору й спеціальне додаткове обладнання відповідно до законодавства України;

· на кожному автомобілі комплект ДОПНВ (засіб пожежогасіння й індивідуального захисту водія, додаткове обладнання) відповідно до класу небезпеки вантажів і письмових інструкцій (аварійної картки);

· свідоцтво про допущення транспортних засобів до перевезення певних НВ, видане органами ДАІ;

· розроблені й затверджені у встановленому порядку технічні умови безпечного перевезення небезпечних вантажів;

· спеціальний дозвіл на перевезення небезпечного вантажу з зазначенням маршруту перевезення, виданий органами ДАІ;

· комплект документації з зазначенням характеристик небезпечного вантажу, що перевозять, і комплект письмових інструкцій (аварійних карток);

· страховий поліс страхування відповідальності перевізника за перевезення НВ;

· підготовлений персонал менеджерів (менеджера) для організації і контролю виконуваних перевезень НВ.

Під час перевезення небезпечних вантажів на транспортному засобі, як правило, повинні бути такі документи:

1) транспортний документ на всі вантажі, що перевозять;

2) письмові інструкції, що стосуються всіх НВ, які перевозять (аварійна карта);

3) ДПНВ – свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, які перевозять небезпечні вантажі;

4) дозвіл на перевезення небезпечних вантажів (під час перевезення територією України);

5) свідоцтво про допущення транспортних засобів до перевезення певних небезпечних вантажів;

6) страховий поліс страхування відповідальності перевізника за перевезення небезпечного вантажу (під час перевезення територією України);

7) свідоцтво про завантаження контейнера та примірник копії основного тексту спеціальної двосторонньої або багатосторонньої угоди країн – учасниць ДОПНВ (при потребі).

Слід зазначити, що засоби пожежогасіння застосовують переважно для ліквідації вогнища загоряння. Членам екіпажу категорично заборонено гасити пожежу небезпечного вантажу, що розгорівся.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Завдання до виконання практичної роботи	\|	Завдання до виконання практичної роботи

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.011 сек.