• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Нормативний матеріал.

1.Конституція України.

2.Господарський кодекс України.

3.Цивільний кодекс України.

4.Бюджетний кодекс України.

5.Податковий кодекс України.

6.Земельний кодекс України.

7.Закон України «Про приватизацію державного майна» // Голос України, 1997, 20 березня.

8.Закон України від 6 березня 1992 року «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» // ВВР. –1992. -№24. –ст.350.

9.Закон України від 6 березня 1992 року «Про приватизаційні папери» // ВВР. –1992. -№24. –ст.352.

10.Закон України «Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва» від 14 вересня 2000 року // Урядовий кур'єр, 18.10.2000.

11.Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року // Відомості Верховної Ради України. -1997. -№24. –ст.170.

12.Закон України від 9 квітня 1999 року «Про місцеві державні адміністрації» // Відомості Верховної Ради України. –1999. -№20-21. –ст.190.

13.Закон України від 19 вересня 1991 року «Про господарські товариства» // Відомості Верховної Ради України. -1991. -N 49. –ст.682.

14.Закон України від 5 липня 2012 року «Про благодійну діяльність та благодійні організації» // Голос України від 02.02.2013. - № 22.

15.Закон України «Про авторське право і суміжні права» від 23 грудня 1993 року (із змінами та доповненнями) // Відомості Верховоної Ради України. -2001. -№43. –ст.214.

16.Закон України «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів господарювання, пов’язаної з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування» від 17 січня 2002 року // Відомості Верховної Ради України. -2002. -№17. -ст.121.

17.Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» від 15 грудня 1993 року (в редакції закону від 1 червня 2000 року) // Відомості Верховної Ради України. -2000. -№37. -ст.307.

18.Закон України «Про охорону прав на промислові зразки» від від 15 грудня 1993 року // Відомості Верховної Ради України. -1994. -№7.

19.Закон України «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем» від 5 листопада 1997 року // Відомості Верховної Ради України. -1998. -№8. -ст.28.

20.Закон України «Про охорону прав на сорти рослин» від 21 квітня 1993 року // Відомості Верховної Ради України. -1993. -№21.

21.Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» від 15 грудня 1993 року // Відомомсті Верховної Ради України. -1994. -№7.

22.Закон України «Про охорону прав на зазначення походження товарів» від 16 червня 1999 року // Відомості Верховної Ради України. -1999. -№32. -ст.267.

23.Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» від 16 липня 1999 року // Урядовий кур`єр, 1999, 1 вересня.

24.Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12 липня 2001 року // Відомості Верховної Ради України. -2001. -№47. -ст.251.

25.Закон України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонд)» від 15 березня 2001 року // Урядовий кур’єр 25.04.2001 (втрата чинності відбудеться 1 січня 2014 року).

26.Закон України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» від 19 березня 2003 року // Офіційний вісник України. -2003. -№30.- ст.1525.

27.Закон України «Про управління об’єктами державної власності» від 21 вересня 2006 року // Відомості Верховної Ради України. ‑2006. ‑№46. ‑ст.456.

28.Декрет Кабінету Міністрів України «Про довірчі товариства» від 18 березня 1993 року // ВВР. –1993. -№19. –ст.207.

29.Рішення КСУ у справі за конституційним зверненням приватного підприємства «ІКІО» щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 61 Сімейного кодексу України від 19 вересня 2012 року // Офіційний вісник України від 12.10.2012. - 2012 р., № 75, стор. 33, стаття 3038, код акту 63617/2012.

30.Декрет Кабінету Міністрів України від 10 травня 1993 року „Про порядок використання прибутку державних підприємств, установ і організацій” // ВВР. –1993. -№27. –ст.290.

31.Постанова Кабінету Міністрів України «Пpо управління державними корпоративними правами» від 15 травня 2000 pоку № 791.

32.Наказ Мінфіну України від 31 березня 1999 року «Про затвердження Положень (стандартів) бухгалтерського обліку».

33.Наказ Мінфіну України від 18 травня 2000 року «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 “Основні засоби».

Судова практика:

1.Постанова Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 р. № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя».

2.Рекомендації Вищого господарського суду України від 28.12.2007 р. № 04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних правовідносин».

3.Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування».

4.Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів».

5.Ухвала Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13.03.2013 року // Єдиний державний реєстр судових рішень України / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua.

6.Постанова судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 3.07.2013 року // Єдиний державний реєстр судових рішень України / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Спеціальна література:

1.Александров Д. Правові форми здійснення управління активами в Україні // Підприємництво, господарство і право. – 2006. - № 5.

2.Апанасенко К. Особливості правового режиму майна комунальних унітарних підприємств // Підприємництво, господарство і право. – 2006. - № 4.

3.Винар Л. Правовий режим майна юридичних осіб публічного права // Підприємництво, господарство і право. – 2007. - № 8.

4.Довірче управління майном в праві України // Право України. –1998. -№4.

5.Дякович М.М. Деякі проблемні питання щодо розпорядження спільним сумісним майном подружжя / М.М. Дякович // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали ХVІІІ регіональної науково-практичної конференції. 26-27 січня 2012 р. – Львів: Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2012. – С.184-186.

6.Дякович М.М., Юркевич Ю.М. Питання реалізації порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень: правові аспекти та проблемні питання / М.М. Дякович, Ю.М. Юркевич // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2012. - № 4 (126). – С. 72-78.

7.Журбелюк Лада, Бородкин Александр. Доверительная собственность в ГК: доверяй, но проверяй, может ее нет? // Юридическая практика. – 2009. - №8.

8.Ісаков Михайло. Щодо правового режиму майна унітарних підприємств // Підприємництво, господарство і право. – 2005. - № 2.

9.Кібенко Олена. Правовий режим майна приватного підприємства // Юридичний радник. – 2005. - № 1.

10.Кулинич П. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення як об’єкти правового обігу // Право України. – 2010. - № 5.

11.Майданик Р.А. Траст: собственнсоть и управление капиталами. –К.: Наукова думка, 1995.

12.Майданик Роман. Довірча власність у цивільному праві України (формування, порівняльний аналіз і поняття) // Українське комерційне право. – 2004. - № 5.

13.Музика Л. Приватизація комунального майна: проблеми законодавства, теорії та практики // Право України. – 2004. - № 5.

14.Носік В. Виникнення права власності на землю: теоретичні і практичні аспекти // Право України. – 2004. - № 9.

15.Подцерковний О. Інститути права господарського відання та оперативного управління // Юридичний вісник України. – 2002. – № 49.

16.Положення (стандарти) бухгалтерського обліку: коментарі. – К.: Фактор, 2010.

17.Попов Юрій. Поняття права господарського відання в рішенні іноземного суду // Українське комерційне право. – 2004. - № 5.

18.Соловйова Л.В. Про правовий режим майна підприємств // Економіка та право. – 2009. - №1.

19.Романів В.Я. Поняття «нерухомого майна» за цивільним законодавством України / В.Я. Романів // Держава і право. – 2012.- №55. – С. 346-352.

20.Спасибо-Фатєєва Інна. Поняття майна, майнових прав та корпоративних прав як об’єктів права власності // Українське комерційне право. – 2004. - № 5.

21.Томчишен С.В. Співвідношення права участі та права на частку у статутному капіталі в товариствах з обмеженою відповідальністю // Актуальні питання цивільного та господарського права. – 2009. - № 4 (17).

22.Харченко Г. Право довірчої власності в системі відносин власності // Право України. – 2005. - № 8.

23.Цікало І. Правова природа майна довірчого товариства // Vivat justitia! Міжнародний студентський науково-юридичний альманах. – Випуск ІХ.- Львів, 2009.

24.Цюра В.В. Речові права на чуже майно: Науково-практичний посібник. – К.: КНТ, 2006. – 136с.

25.Шипка О., Крук Н. Трастова власність: іноземні дива на українській ниві // Юридичний журнал. – 2003. – № 10 (16).

26.Щербина В. Поняття та зміст правового режиму майна суб’єктів господарювання. - // Юридична Україна : правовий часопис. - 2007. - № 1.

27.Якубівський І. Майнові авторські права: проблеми правового регулювання / І.Є Якубівський // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали XVІII регіональної науково-практичної конференції; 26-27 січня 2012 р., м. Львів. – Львів, 2012. – С.219-220.

Завдання 1. Визначіть суб’єктів права власності в Україні, які можуть створювати суб’єктів підприємницької діяльності.

Розкрити співвідношення понять “суб’єкт права на підприємництво” і “суб’єкт підприємницької діяльності”.

Завдання 2. Перелічіть органи, що уповноважені управляти державним майном та розкрити їх правомочності.

Завдання 3. Дайте поняття та розкрийте зміст корпоративного права.

Завдання 4. Охарактеризуйте правову природу взаємовідносин між засновником та приватним, комунальним, казенним підприємством, а також підприємством, заснованим на власності об’єднання громадян щодо володіння користування та розпорядження закріпленим за ним майном.

Завдання 5. Розробіть схему майна суб’єкта підприємництва на підставі:

Господарського кодексу України

Податкового кодексу України.

Завдання 6. Визначіть перелік майна, яке відноситься до основних фондів підприємця.

Завдання 7. Складіть проект плану приватизації;

складіть проект договору купівлі-продажу об’єкта приватизації.

Завдання 8. Розробіть схему джерел формування майна суб’єктів підприємництва.

Завдання 9. Визначіть особливості використання прибутку окремих видів підприємств (державних, комунальних, підприємств, заснованих на власності об’єднань громадян, підприємств, яким передано в оренду державне майно).

Завдання 10. Розв’яжіть наступні тести.

1. Основу правового режиму майна суб’єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становить:

- право оперативного використання;

- право власності;

- право довірчої власності;

- право володіння;

- право користування.

2. До спеціальних фондів суб’єкта господарювання належить:

- Пенсійний фонд;

- основні фонди;

- оборотні фонди;

- товари.

- фонд розвитку виробництва;

3. До спеціальних фондів суб’єкта господарювання належить:

- основні фонди;

- товари;

- оборотні фонди;

- амортизаційний фонд;

- Пенсійний фонд.

4. До спеціальних фондів суб’єкта господарювання належить:

- товари;

- основні фонди;

- Пенсійний фонд;

- фонд споживання (оплати праці);

- оборотні фонди.

5. До корпоративних прав у сфері господарювання належать:

- право на укладення засновницького договору;

- право на одержання заробітної плати;

- право на вибір організаційно-правової форми суб’єкта господарювання;

- право на вступ до господарського товариства.

- право на одержання частини прибутку суб’єкта господарювання (дивіденду);

6. До корпоративних прав у сфері господарювання належать:

- право на одержання заробітної плати;

- право на вступ до господарського товариства;

- право на укладення засновницького договору;

- право на участь у розподілі активів суб’єкта господарювання у разі його ліквідації;

- право на вибір організаційно-правової форми суб’єкта господарювання.

7. До корпоративних прав у сфері господарювання належать:

- право на вибір організаційно-правової форми суб’єкта господарювання;

- право на укладення засновницького договору;

- право на одержання заробітної плати;

- право на вступ до господарського товариства.

- право на участь в управлінні суб’єктом господарювання;

8. Право власності на об’єкт передачі з державної власності у комунальну, а бо з комунальної у державну, виникає з моменту:

- реєстрації договору про передачу;

- нотаріального посвідчення договору;

- укладення договору;

- підписання акта приймання-передачі, а у випадках, передбачених законом,

- з дня державної реєстрації такого права;

- державної реєстрації прав на об’єкт передачі.

9. Передача об’єктів з державної власності у комунальну, або з комунальної власності у державну, здійснюється:

- комісією з питань передачі об’єктів;

- органом державної влади та органом місцевого самоврядування;

- органами, яким належать об’єкти передачі;

- суб’єктами господарювання, майно яких передається;

- Кабінетом Міністрів України та відповідною місцевою радою.

10. Платне відчуження майна, що перебуває у державній власності, у тому числі разом із земельною ділянкою державної власності, на якій розташований об’єкт, що підлягає приватизації, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів для здійснення структурної перебудови національної економіки є:

- продажем державного майна;

- реструктуризацією;

- корпоратизацією;

- роздержавленням.

- приватизацією;

11. Володіння корпоративними правами:

- не вважається підприємництвом;

- прирівнюється до підприємництва;

- є різновидом підприємництва;

- здійснюється як підприємництво за спеціальним дозволом;

- вважається підприємницькою діяльність.

12. Платне відчуження майна, що перебуває у державній власності, у тому числі разом із земельною ділянкою державної власності, на якій розташований об’єкт, що підлягає приватизації, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів для здійснення структурної перебудови національної економіки є:

- продажем державного майна;

- реструктуризацією;

- привласненням;

- договором купівлі-продажу

- приватизацією;

13. Набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується:

- патентом;

- свідоцтвом;

- ліцензією;

- інструкцією;

- квотою.

14. Основні фонди (засоби) – це матеріальні активи очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше:

- одного місяця;

- більше 360 днів;

- шести місяців;

- трьох років.

- одного року;

15. Платіж, який здійснюється юридичною особою – емітентом корпоративних прав на користь суб’єкта таких корпоративних прав у зв’язку з розподілом частини прибутку такого емітента називається:

- процентом;

- дивідендом;

- роялті;

- гудвілом;

- доходом.

16. Власник майна, закріпленого на праві оперативного управління за суб’єктом господарювання, здійснює контроль за використанням і збереженням переданого майна і має право вилучати у суб’єкта господарювання:

- будь-яке майно;

- застаріле майно.

- майно, що неефективно використовується;

- майно, що використовується;

- непотрібне майно;

- майно, що використовується не за цільовим призначенням;

- майно, що не використовується;

17. Відповідно до виду цінностей деривативи можуть бути:

- бланковими;

- грошовими;

- інтелектуальними.

- майновими;

- ринковими;

- валютними;

- товарними.

18. Приватизації не підлягають:

- казенні підприємства;

- об’єкти, що належать до природних монополій;

- земельні ділянки;

- об’єкти, що мають загальнодержавне значення;

- об’єкти, що мають вирішальне значення для держави;

- місцеві об’єкти;

- об’єкти зі стабільним рівнем доходу.

Задача 1. Міська рада м. Чернівців прийняла рішення від 1 березня 1996 року про надання приватному підприємству у постійне користування земельної ділянки з визначенням її цільового призначення: будівництво адміністративної будівлі.

У 1998 році рішенням міської ради приватному підприємству тимчасово дозволено влаштувати на виділеній земельній ділянці автостоянку.

У 2005 році міська рада на підставі Цивільного кодексу України прийняла рішення про припинення права користування земельною ділянкою для забудови.

Приватне підприємство у 2009 році звернулося до господарського суду з позовом, в якому, покликаючись на ст. 20 Господарського кодексу України, вимагало визнати недійсним рішення Чернівецької міської ради від 2005 року на тій підставі, що норми ЦК України не можуть бути правовою підставою припинення права постійного користування земельною ділянкою.

Господарський суд відмовив приватному підприємству в задоволенні позову у зв’язку із пропущенням позовної давності, вказавши на те, що Цивільним кодексом України не передбачено такого способу захисту порушених прав як визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування.

Чи правомірним є рішення міської ради? Ознайомтеся з відповідними нормативними положеннями Земельного кодексу України. Дайте правову оцінку рішенню господарського суду.

Задача 2.Під час розлучення подружжя Іванцівих, дружина вимагала включення в склад спільного сумісного майна, що підлягає розподілу, усього майна приватного підприємства “Карма”, заснованого її чоловіком під час спільного подружнього життя. Мотивувала вона це тим, що в статутний капітал було внесено 30 000 гривень, які в свою чергу були їх спільною сумісною власністю. Чоловік проти цього заперечував, оскільки дружина участі в підприємницькій діяльності не брала, а тому може претендувати лише на половину від внеску в статутний фонд, тобто на 15 000 гривень.

Дайте правову оцінку ситуації, що виникла.

Задача 3. Між регіональним відділенням Фонду державного майна України та ТзОВ “Оранта” було укладено два договори купівлі-продажу об’єктів незавершеного будівництва – побутових приміщень, призначених для зберігання мастильних матеріалів. Перший договір на суму 150 тис.грн. було укладено 1 січня, а другий – на суму 50 тис.грн. – 10 квітня того ж року. Обидва договори передбачали внесення платежу за передані об’єкти не пізніше 30 днів з моменту їх нотаріального посвідчення.

15 квітня ТзОВ “Оранта” платіжним дорученням, в якому було вказано підставу “договір купівлі-продажу об’єкта незавершеного будівництва” перерахувало на рахунок регіонального відділення Фонду держмайна 50 тис.грн., які були прийняті в рахунок другого договору. 30 травня регіональне відділення Фонду держмайна України звернулося до Господарського суду з вимогою розірвати договір купівлі-продажу від 1 січня за неоплату.

Відповідач заперечив позов на тій підставі, що перераховані ним 50 тис.грн. були спрямовані на оплату вартості об’єкта приватизації за договором від 1 січня, оскільки він був укладений першим. Крім того, відповідно до Закону України “Про особливості приватизації об’єктів незавершеного будівництва” він як покупець має право на відстрочку платежу на строк до 10 років після сплати ним 30% вартості об’єкта.

Яке рішення повинен прийняти господарський суд?

Задача 4. Казенне підприємство 1 січня уклало державний контракт з Міноборони України про поставку боєприпасів до військової зброї очікуваний строк експлуатації яких складає 6 місяців.

Контракт мав бути виконаний до червня відповідного року. В березні директор казенного підприємства звернувся до органу уповноваженого управляти його майном з проханням дати дозвіл на відвантаження такої ж продукції іншому державному підприємству. Орган уповноважений управляти державним майном відмовив у наданні дозволу, мотивуючи свою відповідь тим, що такі боєприпаси відносяться до основних фондів казенного підприємства, яким останнє не має права розпоряджатися.

Чи правомірна відмова органу, уповноваженого управляти майном казенного підприємства?

Задача 5. Виконавчий директор товариства з додатковою відповідальністю прийняв рішення повернути кредит банку за рахунок коштів Фонду виплати дивідендів, який був утворений на підприємстві. Протягом 3-х місяців розмір грошових коштів фонду передбачалося повністю відновити. Дізнавшись про це, один із учасників товариства звернувся із позовом на дії директора до суду, вважаючи їх незаконними, оскільки він не мав права розпоряджатись коштами фонду.

Суд відмовив у задоволенні позову, посилаючись на положення Статуту товариства, згідно з яким на виконавчого директора покладались функції вирішувати усі питання діяльності товариства в період між засіданнями вищого органу управління. Обмежень щодо розпорядження коштами фонду виплати дивідендів Статут не передбачав.

Дайте правову оцінку рішенню суду.

Задача 6.До Голови правління ТзОВ звернулись з клопотанням про вступ до товариства:

громадянин-підприємець К. із внесенням у його статутний капітал коштів, одержаних ним у кредит;

директор малого підприємства із внесенням у статутний капітал коштів, одержаних з бюджету міської Ради;

Голова фермерського господарства із внесенням у статутний капітал майна, одержаного в заставу від благодійної організації.

Голова правління ТзОВ задовольнив усі клопотання, вважаючи, що усі внески відповідають джерелам формування майна товариства.

Дайте правову оцінку діям Голови правління ТзОВ.

Задача 7. Засновник приватного підприємства “Лев” Левчук вирішив передати усі свої права, пов”язані з цим підприємством Геращенку.

Як здійснюється така господарська операція? Які документи потрібно подати органу державної реєстрації для реєстрації змін власника майна приватного підприємства?

Читайте також:

1. Закон України «Про безпечність та якість харчових продуктів» – як основний нормативний документ
2. Лекція 7 Нормативний облік відповідальності при другому варіанті взаємозв’язку стандартних витрат
3. Методи фінансового планування: нормативний, балансовий, розрахунково-аналітичний, метод оптимізації планових рішень, економіко-математичне моделювання.
4. Ненормативно-правова форма – це видання правових актів, що носять ненормативний характер як загального, так й індивідуального значення.
5. Нормативний договір
6. Нормативний матеріал
7. Нормативний матеріал
8. Нормативний матеріал
9. Нормативний матеріал
10. Нормативний матеріал
11. Нормативний матеріал
12. Нормативний матеріал

Переглядів: 805