МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Тема 10. Правове регулювання системи якості.1.Якість продукції (робіт, послуг). Форми правового забезпечення якості. 2.Гарантійні зобов’язання суб’єктів господарювання. 3.Стандартизація: поняття, види, суб’єкти та об’єкти. 4.Нормативні документи із стандартизації: поняття, види та порядок застосування. 5.Підтвердження відповідності якості: поняття і правові форми. 6.Сертифікація: поняття, види і порядок здійснення. 7.Оцінка відповідності якості: поняття, види та органи з оцінки відповідності. Нормативний матеріал: 1.Закон України «Про підтвердження відповідності» від 17 травня 2001 року // Урядовий кур’єр 20.06.2001. 2.Закон України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності» від 17 травня 2001 року // Урядовий кур’єр 20.06.2001. 3.Закон України «Про стандартизацію» від 17 травня 2001 року // Урядовий кур’єр 20.06.2001. 4.Закон України від 15 грудня 1993 року «Про захист прав споживачів» // ВВР. – 1991. - №30. –Ст379. 5.Закон України від 5 березня 1998 року «Про метрологію та метрологічну діяльність» // ВВР. –1998. -№30-31. –ст.194. 6.Закон України від 23 грудня 1997 року «Про безпечність та якість харчових продуктів» // ВВР. –1998. -№19. –ст. 98. 7.Закон України від 2 грудня 2010 року «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» // ВВР. –2011. – 27.05.2011. 8.Постанова Верховної Ради України від 25 січня 1995 року «Про затвердження Положень щодо захисту прав споживачів». 9.Наказ Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України № 298 від 20 травня 2002 року «Про затвердження Типового положення про технічний комітет стандартизації». 10.Наказ Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 28 від 1 лютого 2005 року «Про затвердження Переліку продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні». Спеціальна література: 1.Бичківський Р.В. та ін. Метрологія, стандартизація, управління якістю і сертифікація: Підручник /Р.В. Бичківський, П.Г. Столярчук, П.Р. Гамула. – 2-ге вид., випр. і доп. – Львів: Видавництво Національного університету „Львівська політехніка”, 2004. – 560с. 1.Блащук Тетяна. Порядок визначення якості продукції (товару, роботи, послуги) у договорі // Підприємництво, господарство і право. – 2011.– № 6. 1.Блащук Тетяна. Поняття якості в праві України // Підприємництво, господарство і право. – 2011.– № 3. 1.Звєрєва О.В. Господарсько-правове забезпечення права споживача на безпечність товарів, робіт, послуг // Вісник господарського судочинства. – 2008. – №2. 1.Звєрєва О.В. Державне регулювання економіки з метою захисту інтересів споживачів // Вісник господарського судочинства. – 2008. – №6. 1.Колісникова Г. Загальна характеристика інституту «захисту прав споживачів» та його місце у системі права і в системі законодавства України // Право України. – 2010. - № 1. 1.Кузьміна М. Визначення поняття «якість продукції» та критерії її оцінки // Підприємництво, господарство і право. – 2007.– № 12. 1.Кузьміна М. Історія розвитку правового регулювання якості // Підприємництво, господарство і право. – 2008. – № 1. 1.Кузьміна Марина. Умови якості продукції в договорі поставки // Підприємництво, господарство і право. –2009. –№4. 1.Луць В.В. Контракти у підприємницькій діяльності. –К.: Юрінком Інтер. –2008. 1.Луць В.В. Окремі види договірних зобов’язань. –Львів. –1992. 1.Любецький М. Правове регулювання якості продуктів харчування в Україні // Підприємництво, господарство і право. –1996. –№6. 1.Пархоменко М.М. Господарсько-правові засоби забезпечення якості продукції в Україні // Економіка та право. – 2009. - №2. 1.Примакова О. Сертифікація продукції, товарів, робіт, послуг. – Х.: Фактор, 2001. – 140с. 1.Примакова Е., Пироженко О., Кузнєцов В. Сертификация продукции, товаров, работ услуг. – К.: Фактор, 2010. 1.Сакоян Д. Правове регулювання розроблення державних стандартів України // Право України. – 2007. – № 9. 1.Сакоян Д.І. Формування ефективної системи стандартизації та державного нагляду за додержанням стандартів, норм та правил: господарсько-правовий аспект // Вісник господарського судочинства. – 2007. – №4. 1.Сакоян Д. Правове регулювання відносин у сфері застосування господарсько-правової відповідальності за порушення стандартів // Право України. – 2008. – №2. 1.Сакоян Д.І. Деякі питання захисту прав суб’єктів перевірки при здійсненні державного нагляду за додержанням стандартів, норм та правил // Вісник господарського судочинства. – 2008. – №3. 1.Усенко Ольга. Реформа технічного регулювання як запорука інтеграції України до світового господарства // Підприємництво, господарство і право. – 2009. - № 10. 1.Шаповал М.І. Основи стандартизації, управління якістю і сертифікація. Підручник. – К.: Європ. ун-т фінансів, інформ. систем, менедж. і бізнесу. – 2000.
Завдання 1. Визначіть поняття і напрямки правового забезпечення системи якості. Завдання 2. Розкрийте поняття стандартизації: суб’єкти стандартизації; принципи стандартизації. Завдання 3. Проаналізуйте нормативні документи із стандартизації і вимоги до них: визначіть категорії нормативних документів із стандартизації. Завдання 4. Розкрийте організацію робіт із стандартизації. Завдання 5. Поняття підтвердження відповідності. а) Визначіть види підтвердження відповідності. б) Що включає в себе підтвердження відповідності в законодавчо регульованій сфері? в) Дайте визначення сертифікату та національного знаку відповідності. г) Розкрийте обов’язки виробників та постачальників продукції, яка підлягає підтвердженню відповідності в законодавчо регульованій сфері. ґ) В яких випадках може проводитись добровільна сертифікація та вимоги до її проведення. Завдання 8. Розкрийте поняття оцінки відповідності: – поняття, принципи та мета акредитації; – організація діяльності з акредитації. Завдання 9. Охарактеризуйте поняття і зміст права споживача на належну якість товарів (робіт, послуг). Завдання 10. Розкрийте поняття і зміст гарантійних зобов’язань суб’єктів господарювання. Завдання 11. З’ясуйте права споживача в розі придбання ним товару неналежної якості. Завдання 12. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну товарами (роботами, послугами) неналежної якості. Завдання 13.Розв’яжіть наступні тестові завдання. 1. Право вимагати відшкодування завданої шкоди визнається за кожним потерпілим споживачем незалежно від того, чи перебував він у договірних відносинах з виробником (виконавцем, продавцем). Таке право зберігається протягом установленого строку служби (строку придатності), а якщо такий не встановлено - протягом (*__*) років. 2. Суб’єктами стандартизації в Україні є: - технічні комітети стандартизації; - комісії стандартизації; - обласні управління юстиції; - районні адміністрації; - міністерство стандартизації та його органи на місцях. 3. Об’єктами стандартизації в Україні є: - продукція; - інформація; - результати інтелектуальної, творчої діяльності; - грошові кошти; - фондові деривативи. 4. За територіальною поширеністю стандартизація буває: - регіональна; - вітчизняна; - міждержавна; - територіальна; - всесвітня. 5. За територіальною поширеністю стандартизація буває: - міжнародна; - вітчизняна; - всесвітня; - міждержавна; - територіальна. 6. Право власності на національні стандарти, правила усталеної практики, класифікатори та каталоги належить: - державі; - випробувальній лабораторії; - суб’єкту господарювання; - Держстандарту; - раді стандартизації. 7. Декларування відповідності – це процедура, за допомогою якої документально засвідчується, що продукція відповідає встановленим законодавством вимогам: - виробником або уповноваженою ним особою; - радою стандартизації; - органом сертифікації; - уповноваженим державою органом; - Держстандартом. 8. Об'єктами підтвердження відповідності є: - продукція; - випробовувальні лабораторії; - інженерні спілки; - державні центри стандартизації; - науково-технічні товариства. 9. До нормативних документів із стандартизації належать: - технічні умови; - декрети Кабінету Міністрів; - будь-які стандарти; - накази Держстандарту; - міжнаціональні стандарти України. 10. Сертифікація продукції в Україні поділяється на: - в законодавчій та незаконодавчій сфері; - обов’язкову та необхідну; - вільну та вимушену; - обов’язкову та добровільну; - обов’язкову та необов’язкову. 11. За результатами проведеної сертифікації заявникові видається: - сертифікат; - ліцензія; - патент; - стандарт; - свідоцтво. 13. Стосовно продукції, на яку гарантійні строки або строк придатності не встановлено, споживач має право пред'явити продавцю (виробнику, виконавцю) відповідні вимоги, якщо недоліки було виявлено протягом (*__*) років, а стосовно об'єкта будівництва – не пізніше десяти років від дня передачі їх споживачеві. 14. Стосовно продукції, на яку гарантійні строки або строк придатності не встановлено, споживач має право пред'явити продавцю (виробнику, виконавцю) відповідні вимоги, якщо недоліки було виявлено протягом двох років, а стосовно об'єкта будівництва – не пізніше (*10*) років від дня передачі їх споживачеві. 15. За результатами проведеної сертифікації заявникові видається: - право маркувати продукцію спеціальним знаком відповідності; - ліцензія; - патент; - стандарт; - свідоцтво. 16. У законодавчо нерегульованій сфері виробник може складати декларацію про відповідність: - за власною ініціативою; - за ініціативою споживача; - за ініціативою центрального органу виконавчої влади з питань підтвердження відповідності; - на підставі договору із продавцем; - на підставі договору із споживачем; - за ініціативою органу сертифікації; - на підставі договору із органом сертифікації. 17. На технічні комітети стандартизації покладаються функції з: - погодження національних стандартів; - затвердження національних стандартів; - схвалення національних стандартів; - погодження технічних умов; - розроблення національних стандартів; - розгляду технічних умов; - затвердження міжнародних стандартів. 18. Стандарти застосовуються: - шляхом посилання на них в інших документах; - через систему ІНТЕРНЕТ; - опосередковано; - лише у законах; - безпосередньо; - без будь-яких посилань в інших документах; - прямо. 19. На технічні комітети стандартизації покладаються функції з: - погодження міжнародних стандартів; - затвердження національних стандартів; - схвалення національних стандартів; - погодження технічних умов; - розроблення міжнародних стандартів; - розгляду технічних умов; - затвердження міжнародних стандартів. 20. На технічні комітети стандартизації покладаються функції з: - розгляду міжнародних стандартів; - затвердження національних стандартів; - схвалення національних стандартів; - погодження технічних умов; - розроблення міжнародних стандартів; - розгляду технічних умов; - затвердження міжнародних стандартів. Задача 1.Приватний підприємець К. та ТзОВ „Сяйво” уклали договір поставки 100 шт. світильників, в якому містилося посилання на відповідний національний стандарт України. Однією з вимог цього стандарту передбачалося використання складника лише певної моделі. На момент укладення договору ТзОВ „Сяйво" уже мало в наявності складники іншої моделі. Довідавшись про те, що стандарти застосовуються на добровільних засадах ТзОВ „Сяйво” виготовило і поставило обумовлену кількість світильників з використанням тих складників, які у них були в наявності. Виявивши невідповідність поставленої продукції вимогам національного стандарту, приватний підприємець К. відмовився прийняти і оплатити її. Вирішіть спір. В яких випадках застосування стандартів чи їх окремих положень стає обов’язковим? Задача 2. В серпні поточного року громадянин Т. придбав в універмазі за зниженою ціною телевізор випуску семирічної давності, який не був у використанні і не мав встановленого терміну придатності. На початку наступного року під час чергового включення телевізор вибухнув, внаслідок чого було пошкоджено особисте майно Т. на суму 20 тис. грн. З ініціативи потерпілого було проведено технічну експертизу телевізора, яка встановила наявність конструктивних недоліків товару. Т. звернувся до виробника телевізора з вимогою відшкодувати заподіяну йому шкоду. Виробник дав відповідь заявнику в якій відмовив йому у відшкодуванні. Дайте правовий аналіз ситуації. Задача 3.Виробник мобільних телефонів„А”склав декларацію відповідності його продукції вимогам національного стандарту України. Здійснюючи планову перевірку господарської діяльності відокремленого структурного підрозділу „А”,орган стандартизації України зажадав від нього пред’явлення сертифіката відповідності на згадану продукцію. Представник виробника, покликаючись на законодавство України, відзначив, що підтвердження відповідності якості мобільних телефонів не належить до законодавчо регульованої сфери, і тому не підлягає обов’язковій сертифікації. Визначіть законодавчу регульовану сферу для підтвердження відповідності якості. Дайте правовий аналіз доводам сторін спору.
Читайте також:
|
||||||||
|