• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Мал. Типи конституції людини.

1− астенік; 2 – нормостенік; 3 – гіперстенік.

Нормостенічна (конусна) грудна клітка (в осіб нормостенічної постави) формою нагадує направлений уверх зрізаний конус, основа якого утворена добре розвинутими м'язами плечового пояса; його передньо-задній (груднинно-хребтовий) розмір менший від бокового (поперечного); надключичні ямки виявляються незначно; чітко видно кут, утворений тілом груднини та її ручкою; епігастральний кут наближається до 90°; ребра у бокових відділах мають незначне косе спрямування; лопатки щільно прилягають до грудної клітки; грудний відділ тулуба за висотою приблизно дорівнює черевному.

Гіперстенічна грудна клітка (в осіб гіперстенічної постави) має форму циліндра, передній розмір її наближається до бокового, надключичні ямки згладжені, кут сполучення тіла ручки груднини виражений добре, епігастральний кут більший 90°. Положення ребер у бокових відділах грудної клітки наближається до горизонтального, міжреберні проміжки зменшені, лопатки щільно прилягають до грудної клітки: вона ніби перебуває у стані глибокого вдиху (інспіраторна форма грудної клітки), а грудний відділ тулуба помітно менший від черевного.

Астенічна грудна клітка (в осіб астенічної постави) подовжена, вузька, зменшена як у передньо-задньому, так і в боковому розмірах, плоска. Надключичні та підключичні ямки чітко видно, кут сполучення груднини з її ручкою відсутній − груднина і ручки утворюють пряму пластинку. Епігастральний кут менший 90°. Ребра у бокових відділах спрямовані вертикально, міжреберні проміжки розширені, лопатки крилоподібно відстають від грудної клітки, м'язи плечового пояса розвинуті недостатньо, плечі опущені: грудна клітка ніби перебуває у стані максимального видиху. Грудний відділ тулуба значно більший від черевного.

Розрізняють такі типи дихання: грудний, черевний і змішаний. При грудному типі дихальні рухи здійснюються в основному за рахунок скорочення міжреберних м'язів. Грудна клітка під час вдиху помітно розширюється і злегка піднімається, а при видиху звужується і

трохи опускається. Такий тип дихання називається реберним. Він притаманний в основному жінкам.

При черевному типі дихальні рухи виконують переважно м'язи діафрагми і черевної стінки. У фазі вдиху вони скорочуються, діафрагма опускається, сприяючи при цьому збільшенню від'ємного тиску в грудній порожнині і швидкому заповненню легень повітрям. Одночасно зміщується вперед черевна стінка, особливо в епігастральній ділянці. У фазі видиху розслаблюється діафрагма, і стінка живота зміщується назад у напрямку хребта. Цей тип дихання називають також діафрагмальним. Він найчастіше трапляється у чоловіків.

При змішаному типі дихальні рухи здійснюються одночасно за рахунок скорочення міжреберних м'язів, м'язів діафрагми та черевної стінки. У фізіологічних умовах це може спостерігатись в процесі тренування дихального апарату для постановки голосу у вокалістів, іноді в осіб старшого віку та деяких паралогічних станах дихальних шляхів та органів черевної порожнини.

Дихання здорової людини ритмічне, з однаковою глибиною і тривалістю фаз вдиху і видиху. Кількість дихальних рухів грудної клітки за одну хвилину називають частотою дихання. У дорослого в спокої частота дихання коливається від 16 до 20 разів за одну хвилину, у новонародженого − 40-45 дихальних екскурсій (їхня кількість із віком поступово зменшується). Під час сну дихання сповільнюється до 12-14 дихальних екскурсій за хвилину, а при фізичному навантаженні, емоційному збудженні, після вживання великої кількості їжі - прискорюється.

Людина зі здоровим серцем звичайно без зусиль після глибокого вдиху може затримати дихання на 30-40 с, після чого відразу починає спокійно дихати. У людей зі слабким серцевим м'язом час затримання дихання зменшується до 20 с і нижче, останні секунди такі люди переносять із зусиллям, у них виникає задишка, нормальне дихання відновлюється тільки через 10-15 секунд. Неможливість затримати дихання більш як на 20 с свідчить про значну слабкість серцевого м'яза.

ТЕМА 7. ВІКОВА ФІЗІОЛОГІЯ ТРАВНОЇ СИСТЕМИ

Читайте також:

1. II. МЕХАНІЗМИ ФІЗІОЛОГІЧНОЇ ДІЇ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ.
2. V Такі негативні особистісні утворення, як самовпевненість і нерозвиненість автономії та ініціативи, обумовлюють неадаптивне старіння людини.
3. Адвокатура — неодмінний складовий елемент механізму забезпечення прав людини.
4. Аналіз ризику в життєдіяльності людини.
5. АНАЛІЗАТОРІВ У ПРОЦЕСІ РОСТУ ТА РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ.
6. Вибірковість сприймання – це зміна діяльності органів чуття під впливом попереднього досвіду, установок та інтересів людини.
7. Вивчення, розслідування ситуацій, що стосуються порушення прав людини.
8. Види фізичних полів тіла людини. Їхні джерела
9. Визначення типів нервової системи тварин і людини.
10. Вилучення та використання запаху людини.
11. Виникнення і розвиток свідомості у людини.
12. Від прийняття Конституційного Договору в 1995 р. -- до прийняття Конституції України 1996 р.

Переглядів: 2448