• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Нормуючі перетворювачі

Тема 1. Загальні відомості про вимірювання неелектричних

величин.

- Вимірювання і засоби вимірювальної техніки.

Під вимірюванням розуміють знаходження значення

фізичної величини дослідним шляхом з допомогою спеціальних

технічних засобів. Вимірювання здійснюють на природних, або

створених людиною об’єктах, які називаються об’єктами

вимірювання.

Фізична величина – це властивість загальна в якісному

відношенні багатьом фізичним об’єктам але в кількісному

відношенні є індивідуальною для кожного об’єкту.

Наприклад: маса – це кількість речовини в тілі, міра інерції

тіла відносно діючої на нього сили (загальна властивість). Але в

кількісному відношенні вона може бути будь-якою 0,5 кг; 100кг;

350 мг тощо.

Густина - це маса тіла, що знаходиться в одиниці об’єму

(загальна властивість). В кількісному відношенні вона також

може бути різною 1,02 кг/дм3 – морської води; 1,29 кг/м3 –

повітря; 1,83 кг/дм3 – сірчаної кислоти тощо.

Тиск це відношення сили, що діє перпендикулярно поверхні

до площі цієї поверхні (загальна властивість). Кількісно діапазон

сучасних засобів вимірювання тиску сягає меж від 10-12 до 1011

Па.

Об’єкт вимірювання – це явище або процес, що

характеризується множиною окремих фізичних величин

(параметрів), кожна з яких може бути виміряною окремо, але в

реальних умовах діє на вимірювальний засіб в сукупності з

усіма іншими параметрами.

Фізична величина, яка обрана для вимірювання, називається

вимірюваною фізичною величиною (ВФВ).

Вимірювання включає в себе три етапи: підготовчий,

проведення вимірювання та обробку результатів.

В процесі проведення вимірювання об’єкт вимірювання і

вимірювальний засіб, який здатний вимірювати обрану фізичну

величину, призводять до взаємодії між собою.

В загальному випадку вимірювальним засобом називають

технічний засіб, який використовується при вимірюваннях і має

нормовані метрологічні характеристики (характеристики, які

необхідні при оцінці точності результату вимірювань;

узагальненою метрологічною характеристикою є клас точності).

Результат вимірювання фізичної величини Х (струму І,

тиску Р, сили F) можна записати у вигляді формули, яка

називається основним рівнянням вимірювання

X = A[x],

(1.1)

де А – числове значення фізичної величини; [x] - одиниця

фізичної величини.

Наприклад І=5А; Р=101 кПа; F=100 Н.

Добуток A[x] називається результатом вимірювання.

Усі вимірювання можна розділити на прямі, непрямі, сукупні

і сумісні.

Прямими називаються вимірювання, при яких шукане

значення величини знаходять безпосередньо із експерименту. В

процесі прямого вимірювання об’єкт вимірювання взаємодіє з

вимірювальним засобом, по показах якого відраховується

значення вимірюваної фізичної величини.

Аналітично результат прямого вимірювання можна описати

рівнянням (1.1).

Приклад прямих вимірювань: вимірювання довжини

лінійкою, маси з допомогою ваги, температури скляним

термометром тощо.

До прямих вимірювань відносяться вимірювання більшості

параметрів хіміко-технологічних процесів.

Непрямими вимірюваннями називають такі вимірювання,

при яких шукане значення фізичної величини знаходять на

основі відомих аналітичних залежностей за результатами

прямих вимірювань.

Наприклад: вимірювання густини речовини ñ за її масою m



m 

V 

 I 

Сукупними вимірюваннями називають здійснюване

водночас вимірювання кількох одноіменних величин. При

цьому шукані значення величин знаходять розв’язанням

системи рівнянь, добутих за прямими вимірюваннями. Приклад

– вимірювання електричного опору заземлення rx (рис. 1.1).

Оскільки пряме вимірювання тут не можливе, то попарно

вимірюють опори трьох заземлень – основного

rx

та

допоміжних ry і rz . Результати записують у вигляді системи

рівнянь (1.2), в яких ліві частини є виміряними і відомими.

r2

r3

rx

ry

rz

Рис. 1.1. Вимірювання електричного опору заземлення



y z

(1.2)

Розв’язавши систему рівнянь, визначимо шукане значення rx

rx =

r + r3 − r2

Сумісними називають одночасні вимірювання двох або

кількох різнойменних величин для знаходження залежності між

ними.

Приклад: залежність електричного опору r від температури

t має вид r = r0 (1 + át ), тут r0 - опір резистора при 0 0C ; á -

температурний коефіцієнт опору. Якщо треба знайти r0 та á , то

необхідно за певних значень температур t1 і t2 виміряти

електричний опір r1 і r2 , потім скласти і розв’язати отриману



(1.3)

.

Читайте також:

1. Аналіз двотактних перетворювачів напруги
2. Аналогово-цифрові, цифро-аналогові перетворювачі. Кодоперетворювачі
3. Важливою ознакою класифікації є принцип побудови перетворювачів кодів, згідно з яким їх можна поділити на чотири групи.
4. Взаємоіндуктивні перетворювачі
5. Вимірювальні кола взаємоіндуктивних перетворювачів
6. Вимірювальні кола ємнісних перетворювачів
7. Вимірювальні кола реостатних перетворювачів
8. Вимірювальні перетворювачі
9. Високочастотні перетворювачі модульної структури
10. Вторинні перетворювачі вимірювальної інформації
11. Гальванічні перетворювачі рН-метрів
12. Електрокінетичні перетворювачі

Переглядів: 988