Важливою ознакою класифікації є принцип побудови перетворювачів кодів, згідно з яким їх можна поділити на чотири групи.

До першої групи відносяться перетворювачі кодів, що синтезуються як звичайні комбінаційні схеми на логічних елементах І, АБО, І-НЕ, АБО-НЕ та ін.

Другу і третю групу складають перетворювачі кодів, побудовані за блоковими схемами: дешифратор - шифратор, дешифратор - матриця запам'ятовуючого пристрою.

Четверту групу утворюють перетворювачі кодів, які реалізуються на основі програмованих логічних матриць. На рис.2 зображено умовні графічні позначення перетворювачів кодів.

У загальному вигляді в основному полі прямокутника міститься позначення Х/У (рис. 2, а). Букви X, У можуть бути замінені позначеннями інформації, присутньої відповідно на входах і виходах. Наприклад, на рис. 2,б зображено перетворювач двійкового коду в десятковий (В - від англ. binary - двійковий, DEC - від англ. decimal - десятковий), а на рис. 2,в. Перетворювач коду Грея у двійковий код.

Рис. 2.

Побудова перетворювачів кодів здійснюється відповідно до загальної методики синтезу комбінаційних дискретних пристроїв, яка включає три основних етапи:

1. Одержання таблиці відповідності, яка реалізується перетворювачем кодів.

2. Одержання і перетворення (мінімізація) логічних функцій, що описують синтезований перетворювач кодів.

3. Синтез функціональної та принципової електричних схем.

Реалізація другого і третього етапів синтезу перетворювачів кодів істотно залежить від вибраного принципу побудови і заданої елементної бази. Розглянемо декілька прикладів побудови різних перетворювачів кодів.

Приклад 1.Побудувати схему асинхронного перетворювача двійкового коду 8421 у код 2421 на інтегральних логічних елементах КР1533ЛРЗ, КР1533ЛН1.

Код 2421 використовується при побудові обчислювальних пристроїв, які обробляють інформацію у двійково-десятковій системі числення. Кожні чотири розряди цього коду служать для відображення одного десяткового розряду згідно з табл. 1, де х₄, х₃, х₂, х₁ - розряди двійкового коду з вагою 8421, а у₄, у₃, у₂, у₁ - розряди двійкового коду з вагою 2421.

Аналіз табл.1 показує, що синтезована схема перетворювача являє собою дискретний пристрій з чотирма входами і виходами. Значення виходів пристрою визначені тільки на 10 наборах з 16, решта (6 наборів) можуть бути віднесені до умовних, тому що вони не зустрічаються при роботі пристрою. Синтезована схема перетворювача описується системою логічних функцій.

Таблиця 1.

Після розв’язання задачі мінімізації одержимо такі типові ДНФ функції:

На рис.3 наведено функціональну схему синтезованого перетворювача, який містить 3 елементи І- АБО - НЕ (3 корпуси) КР1533ЛР11 і 6 елементів НЕ (1 корпус) КР1533ЛН1.

Рис. 3.

Завдання для самоконтролю студентів

Задача 1. Виконати аналіз роботи схеми на рис.3, якщо х₁=1, х₂=0, х₃=1, х₄=0. Для цього потрібно вказатирівні сигналів на входах і виходах пристрою та на логічних елементах рис.3. Отримані результати порівняти з даними таблиці 1.

Задача 2***. Побудувати схему асинхронного перетворювача двійкового коду 8421 в код 2421 використовуючи мультиплексори а) 8→1, б) 16→1, використовувати інтегральну мікросхему мультиплексора КР1533КП7.

Для розв’язування задачі використовувати таблицю 1, для побудови діаграм Вейча за допомогою яких можна визначити інформаційні області D_і для кожного мультиплексора (а, б).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тема 3.2. Перетворювачі кодів	\|	Теми 3.3 Суматори

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.015 сек.