• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Вимоги безпеки до різних видів інструментів 6 страница

Загальна місткість однієї будівлі для зберігання нафтопроду­ктів у тарі не повинна перевищувати 1,2 тис. м³ - для ЛЗР або 6 тис. м³ - для ГР. При цьому в одному приміщенні (секції) допускається зберігати не більш як 0,2 тис. м³ ЛЗР або 1 тис. м³ ГР. Приміщення для зберігання ЛЗР і ГР слід обладнати при­пливно- витяжною вентиляцією, виконаною відповідно до вимог будівельних норм. Дверні прорізи в приміщеннях для зберігання ЛЗР і ГР у тарі повинні мати пороги з пандусами заввишки не менш як 0,15 м, щоб запобігти розливанню рідини в разі аварії. Підлога в цих приміщеннях має бути з негорючих матеріалів, зі схилами для стікання рідини до лотків і трапів.

При зберіганні бочок з ЛЗР і ГР у будівлях слід додержуватися таких вимог:

• допускається вручну укладати бочки на підлозі не більш як у два яруси;

• при механізованому укладанні бочок кількість ярусів не повинна перевищувати: п'яти - для ГР, трьох - для ЛЗР;

• по ширині штабеля або стелажа слід укладати не більш як дві бочки;

• укладати бочки на кожному ярусі стелажа треба в один ряд по висоті, незалежно від виду нафтопродуктів;

• проходи для транспортування бочок повинні мати ширину не менше 1,8 м, а інші (між стелажами або штабелями) -не менше 1 м.

Порожні металеві бочки, забруднені нафтопродуктами, слід зберігати окремо на спеціально виділених майданчиках, зі щіль­но закритими пробками (кришками), укладеними не більш як у чотири яруси і відповідно до вимог, встановлених для зберігання нафтопродуктів у тарі на відкритих майданчиках. На складах нафтопродуктів повинен бути запас вогнегасних речовин, у кіль­костях, потрібних для гасіння пожежі в найбільшому резервуарі, а також засоби для їх подавання.

334

Склади горючих газів (у балонах)

Склади для зберігання балонів з горючими газами (далі - ГГ) мають бути одноповерховими, з покриттями, що легко скидають­ся, і не мати горищних приміщень. Балони з ГГ слід зберігати, транспортувати, переносити з місця на місце за наявності захис­них ковпаків, їх можна зберігати в спеціальних приміщеннях або на відкритих майданчиках, захищених від опадів і сонячного проміння. Склади для зберігання балонів з ГГ повинні мати примусову вентиляцію, яка постійно працює, що гарантує підтри­мання безпечної концентрації газів. У цих складах припустиме тільки водяне, парове низького тиску або повітряне опалення.

На дверях (воротах) складів балонів з газами слід вивішува­ти інформаційні таблички із зазначенням вогнегасної речовини, яку допускається застосовувати в разі пожежі. Балони з ГГ (во­день, ацетилен, пропан, етилен та ін.) треба зберігати окремо від балонів з киснем, стисненим повітрям, хлором, фтором та інши­ми окислювачами, а також окремо від токсичних газів. На від­стані 10 м навколо місця зберігання балонів з газами не дозво­ляється зберігати інші речовини, матеріали та предмети.

Балони, у яких виявлено витікання газу, треба негайно заби­рати зі складу в безпечне місце. Балони, призначені для зберіган­ня ГГ у стисненому, скрапленому і розчиненому стані, повинні відповідати вимогам Правил будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють йід тиском, а також Правил безпеки сис­тем газопостачання України. У складах балонів ГГ не дозволя­ється зберігати інші речовини, матеріали і речі.

При складуванні не можна допускати ударів балонів один об оден, падіння ковпаків і балонів на підлогу. Покриття підлоги складу ГГ і рампи має бути виконане з негорючих і неіскротвір-них матеріалів. При перекочуванні балонів вручну забороняєть­ся братися за вентилі. Торкатися вентилів кисневих балонів і балонів зі стисненим повітрям руками, рукавицями та обтира­льними матеріалами, забрудненими мастилом і жирами, не допу­скається.

Наповнені ГГ балони, які мають башмаки, повинні зберіга­тись у вертикальному положенні. Щоб уберегти їх від падіння, балони слід установлювати у спеціально обладнані гнізда, клітки або обгороджувати бар'єрами. Балони, що не мають башмаків, слід зберігати в горизонтальному положенні на дерев'яних рамах або стелажах. При укладанні в штабелі висота їх не повинна

335

перевищувати 1,5 м; усі вентилі мають бути закритими запобіж­ними ковпаками і повернутими в один бік. У складах ГГ пови­нні бути вивішені інструкції, правила, плакати поводження з ба­лонами. Розміщувати балони слід таким чином, щоб був віль­ний доступ до них для термінової евакуації окремих балонів (або групи їх) у разі виникнення пожежі або в інших аварійних ситуаціях. Обслуговуючий персонал повинен знати пожежну не­безпечність газів, що зберігаються, порядок евакуації балонів і правила гасіння горючих газів.

Склади хімічних речовин

Обслуговуючий персонал повинен знати пожежну небезпеку, пра­
вила безпечного зберігання і особливості гасіння хімічних речо­
вин та реактивів. На складах має бути розроблений план розмі­
щення хімічних речовин із зазначенням їх найбільш характер­
них властивостей: «Вогненебезпечні», «Отруйні», «Хімічно акти­
вні» та ін. Зберігання хімічних речовин може здійснюватися в
закритих сухих приміщеннях у тарі, характер (тип, вид) якої
залежить від фізико-хімічних та пожежонебезпечних властивос­
тей продукції та кліматичних умов. >

Сильнодійні отруйні речовини (СДОР) дозволяється зберігати лише в суворій відповідності до спеціальних правил. Будівлі складів хімічних речовин мають бути не нижчими від II ступеня вогнестійкості. З урахуванням однорідності фізико-хімічних і пожежонебезпечних властивостей речовин, що зберігаються, склади слід розбивати на окремі приміщення (відсіки), ізольовані одне від одного протипожежними перегородками 1-го типу. Сулії з рідкими хімічними речовинами дозволяється зберігати лише обрешетованими дерев'яними планками або в плетених кошиках. Для вантажно-розвантажувальних робіт слід застосовувати устаткування, характер якого залежить від пожежовибухонебез-печності продукції.

Підлога у приміщеннях для зберігання рідких хімічних речо­вин у тарі повинна мати нахили для стікання випадково розли­тої рідини до спеціальних приймачів. У складах, де зберігаються кислоти, повинні бути нейтралізувальні речовини (сода, крейда чи вапно).

Під час зберігання азотної та сірчаної кислот треба вжити заходів з недопущення стикання їх з деревиною, соломою та

336

іншими речовинами органічного походження. Концентровану азо­тну кислоту не дозволяється розливати в скляні сулії.

Склади, у яких зберігається карбід і речовини, які бурхливо реагують з водою, слід розміщувати в сухих, добре вентильованих одноповерхових приміщеннях з легким дахом. Усередині цих при­міщень не повинно бути водяних, парових та каналізаційних труб. Дахи та стіни не повинні пропускати атмосферні опади, примі­щення повинні мати захист від потрапляння ґрунтових вод.

Карбід кальцію повинен зберігатися в сухих, добре провітрю­ваних приміщеннях. Рівень підлоги приміщення повинен бути на 0,2 м вище від планувальної позначки (рівня) прилеглої території. Забороняється розміщувати склади для зберігання ка­рбіду кальцію в підвальних приміщеннях та низьких місцях, які затоплюються, або в місцях, що потрапляють під дію концентро­ваної вологи. Барабани з карбідом кальцію зберігаються на скла­дах - як у вертикальному, так і горизонтальному положенні.

Сулії з кислотами можна встановлювати на стелажах не бі­льше ніж у два яруси по висоті або зберігати на підлозі групами ' кількістю не більше як 100 шт. по два чи чотири ряди в кожній, розділеними бортиком не менше 0,15 м заввишки.

Не дозволяється:

• проводити в складах роботи, не пов'язані із забезпечен­ням процесу зберіганням хімічних речовин;

• входити до складських приміщень, де зберігаються речо­вини, що вступають у реакцію з водою, у вогкому (волого­му) одязі та взутті;

• застосовувати Для закривання сулій з кислотою пробки з органічних матеріалів (дерева, тканини, соломи тощо).

5.7. Порядок дій адміністрації і персоналу підприємств при виникненні пожежі

На підприємстві при виникненні пожежі дії адміністрації та персоналу слід спрямовувати на гарантування безпеки та ева­куації людей.

Кожний працівник, який виявив пожежу, повинен:

1) негайно повідомити про це по телефону пожежну охоро­ну (при цьому слід назвати адресу об'єкта, поверховість

337

будівлі, місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей, а також назвати своє прізвище, ім'я та по батькові);

2) вжити (по можливості) заходів для евакуації людей, га­сіння (локалізації) пожежі та збереження матеріальних цінностей;

3) повідомити про пожежу керівника чи відповідну компете­нтну посадову особу та (або) чергового по підприємству або організації;

4) за потреби - викликати інші аварійно-рятувальні служби (медичну, газорятувальну і та ін.).

Посадова особа підприємства, що прибула на місце пожежі, повинна:

1) перевірити, чи викликана пожежна охорона (продублюва­ти повідомлення), повідомити власника підприємства про пожежу;

2)у разі загрози для життя людей негайно організувати їх порятунок (евакуацію), використовуючи для цього наявні сили і засоби;

З) вивести за межі небезпечної зони всіх працівників, не по­в'язаних з ліквідацією пожежі;

4)припинити роботи в приміщенні, крім робіт із вжиття заходів щодо ліквідації пожежі;

5) за потреби - відключити електроенергію (за винятком систем протипожежного захисту), зупинити транспортери, агрегати, апарати, перекрити сировинні, газові та парові комунікації, зупинити системи вентиляції в аварійному та суміжних з ним приміщеннях (за винятком пристроїв протидимового захисту) і вжити інших заходів, які спри­яють недопущенню розвитку пожежі та задимлення в при­міщенні;

6) перевірити включення оповіщення людей про пожежу, уста­новок пожежогасіння, протидимового захисту;

7) одночасно з гасінням пожежі організувати евакуацію від­повідно до схеми і захист матеріальних цінностей;

8) забезпечити дотримання вимог безпеки працівниками, які беруть участь у гасінні пожежі;

9) організувати зустріч підрозділів пожежної охорони, допо­могти у виборі найкоротшого шляху для під'їзду до осе­редку пожежі та встановленні на водні джерела.

■ 338

Після прибуття на пожежу пожежних підрозділів слід забез­печити їх безперешкодний доступ на територію підприємств.

Після прибуття пожежного підрозділу адміністрація та тех­нічний персонал підприємства зобов'язані брати участь у консу­льтуванні керівника гасіння про конструктивні і технологічні особливості підприємства, де виникла пожежа, прилеглих буді­вель, організувати залучення сил та засобів підприємства до вжит­тя належних заходів, пов'язаних із ліквідацією пожежі та попе­редженням її розвитку.

Основні причини загорання на автотранспорті:

1) порушення герметичності комунікацій, несправностей па­ливної системи і загорання палива та електропроводки при стиканні з поверхнями, які мають високі робочі тем­ператури (вихлопним колектором, глушником та опали> вальною установкою);

2)спалахування палива внаслідок потрапляння іскри, яка виникає від ударів стальних деталей пошкодженого кузо­ва автомобіля під час ДТП;

3) спалахування палива від потрапляння іскри розряду ста­тичної електрики;

4) спалахування спалимих конструкційних матеріалів і па­лива з причин несправності електрообладнання (коротко­го замикання, незадовільних контактів тощо);

5) спалахування спалимих конструкційних матеріалів і па­лива від впливу відкритого вогню (зварювальні роботи, розігрів вузлів автомобіля в зимовий період, перевірка на­явності палива в паливних баках за допомогою відкрито­го вогню, паління та ін.).

При займанні автомобіля водій повинен зупинити автомо­біль, з'їхавши на узбіччя, вимкнути запалення, відключити аку­мулятор від загальної мережі і виконати вимоги Правил дорож­нього руху щодо позначення зупинки дорожнього транспортного

засобу.

Після зупинки автомобіля водій повинен негайно відкрити всі виходи, забезпечити швидку евакуацію пасажирів і розпочати гасіння пожежі. Більш висока ефективність гасіння пожежі може бути досягнута, якщо гасіння проводитиметься одночасно з ева­куацією пасажирів.

Гасіння пожежі вогнегасником потрібно починати з проли­того під автомобіль палива, здійснюючи подавання струменя на

339

осередок вогню. Перед початком гасіння в підкапотному просто­рі водій повинен відкрити замки капота. Гасіння в підкапотному просторі слід починати одночасно з відкриттям капота - інтен­сивність горіння після його відкриття зростає.

Успіх'гасіння автомобіля залежить від оперативності дій во­дія. Водій зобов'язаний пам'ятати, що для всіх вогнегасників, рекомендованих для комплектації автотранспорту, час безперерв­ної роботи вогнегасника становить 9-15 сек. Замково-пускове обладнання вогнегасника дозволяє за потреби припинити пода­вання вогнегасильного заряду. Це дозволяє гасити декілька осе­редків у різних місцях автомобіля або повторні загорання в од­ному осередку.

Найбільший ефект досягається при одночасному гасінні (гру­пою людей) із застосуванням декількох вогнегасників, а також при одночасному застосуванні підсобних засобів: снігу, піску, по­кривал та ін. Гасити потрібно з навітряного боку, спрямовуючи струмінь з вогнегасника на поверхню, яка горить, а не на по­лум'я. При гасінні палива, яке витікає, слід подавати заряд від низу гирла отвору до гори. Для водія небезпечно гасити вогонь у забрудненому одязі (промасленому, просоченому парами палива) і з руками, змоченими пальним.

У разі ДТП, що призвели до пожежі при перевезенні небезпе­чних вантажів, водій зобов'язаний:

1)за потреби вжити заходів для виклику пожежної допомоги;

2) відповідно до аварійної картки - вжити заходів з первин­ного усунення наслідків аварії;

3) позначити місце ДТП згідно з вимогами Правил дорож­нього руху, а також вжити заходів з евакуації дорожнього транспортного засобу за межі дороги, якщо це передбаче­но умовами безпечних перевезень небезпечних вантажів.

При вимушеній зупинці дорожнього транспортного засобу че­рез пошкодження тари або упаковки з небезпечним вантажем, властивості якого становлять небезпеку для інших учасників руху, місце зупинки додатково позначається двома знаками «В'їзд заборонено», які встановлюються з обох напрямків руху на від­стані не менше 100 м від дорожнього транспортного засобу. Про місце вимушеної зупинки, її причини слід сповістити Держ-автоінспекцію.

340

При гасінні пожежі на газобалонному дорожньому транспор­тному засобі перш за все потрібно:

1) перекрити магістральний і балонний вентилі;

2) на двигуні, який працює, збільшити кількість обертів ко­лінчатого вала і швидко відпрацювати газ, який залиши­вся в системі газопроводів, від вентиля в карбюратор-змі-

шувач;

3) гасити пожежу вуглекислотним або порошковим вогне­
гасником, піском, покривалом, водою, снігом та іншими
підручними засобами.

Для попередження нагрівання балони з газом слід поливати

холодною водою.

Відповідальний за стан і наявність вогнегасника на дорож­ньому транспортному засобі - його водій, він повинен знати бу­дову вогнегасника і вміти ним користуватися. Водій зобов'яза­ний при щоденному огляді перевірити наявність на вогнегаснику пломб, відсутність механічних пошкоджень," величину тиску у вогнегаснику за індикатором (у вогнегасниках закачувального типу), термін чергового огляду. Не допускається до роботи доро­жній транспортний засіб, термін чергового опосвідчення вогнега­сника якого закінчився, а також якщо цей вогнегасник має меха­нічні пошкодження, порушення пломби та падіння тиску.

341

Додатки

Додаток 1 Основні вимоги до інструкцій про заходи пожежної безпеки

1. Інструкції слід розробляти на підставі цих правил та інших
чинних нормативних актів з пожежної безпеки, виходячи зі
специфіки пожежної небезпеки будівель, споруд, технологіч­
них процесів, технологічного та виробничого обладнання. Зо­
крема, вони повинні встановлювати:

- порядок та спосіб забезпечення пожежної безпеки;

- обов'язки і дії працівників у разі виникнення пожежі;

- порядок оповіщення людей та повідомлення про пожежу пожежної охорони;

- порядок евакуації людей, матеріальних цінностей;

- порядок застосування засобів пожежогасіння;

- порядок взаємодії з підрозділами пожежної охорони.

Інструкції можуть мати, як додаток, план евакуації людей і матеріальних цінностей.

2. Інструкції про заходи пожежної безпеки (далі - інструкції)
поділяються на такі види:

- загальні інструкції для підприємств, організацій, установ (далі - загальнооб'єктові інструкції);

- інструкції для окремих цехів, виробничих дільниць, лабо­раторій, приміщень та іні;

- інструкції щодо проведення пожежонебезпечних видів ро­біт, експлуатації технологічних установок, обладнання тощо.

3. У загальнооб'єктовій інструкції слід відображати положення
з питань пожежної безпеки, у тому числі:

• порядок утримання території, будівель, приміщень, споруд, протипожежних розривів, під'їздів до будівель, вододжерел;

342

• вимоги щодо утримання шляхів евакуації;

• правила проїзду та стоянки транспортних засобів;

• критерії розташування місць зберігання (на території) та дозволену кількість розташування там сировини, напів­фабрикатів та готової продукції;

• місця куріння (якщо допустиме);

• порядок використання відкритого вогню, проведення вог­невих та інших пожежонебезпечних робіт;

• порядок збирання, зберігання та видалення горючих від­ходів виробництва;

• утримання та зберігання спецодягу;

• основні заходи з забезпечення пожежної безпеки техно­логічних процесів;

• вимоги щодо зберігання пожежовибухонебезпечних речо­вин та матеріалів;

• правила утримання технічних засобів протипожежного за­хисту, у тому числі автоматичних установок та первин­них засобів пожежогасіння;

• порядок огляду, приведення в пожежобезпечний стан і за­криття приміщень після закінчення роботи;

• особливості утримання електроустановок, вентиляційного та іншого інженерного обладнання, застосування опалю­вальних та інших нагрівальних приладів;

• обов'язки та дії працівників у разі пожежі із зазначенням:

- порядку (системи) оповіщення людей про пожежу та виклику пожежної охорони;

- порядку евакуації людей та матеріальних цінностей;

- правил застосування засобів пожежогасіння та уста­новок пожежної автоматики;

- порядку аварійного вимкнення електрообладнання, вентиляції, зупинення роботи технічного обладнання та ін.

4. В інструкціях для окремих приміщень (дільниць) слід за­значати:

• категорію приміщення з вибухопожежної та пожежної не­безпеки з урахуванням ОНТП 24-86 (для виробничих, складських приміщень, лабораторій тощо);

• вимоги щодо утримання евакуаційних шляхів та виходів;

• місця для куріння та вимоги до них;

• правила утримання приміщень, робочих місць, зберігання та застосування ЛЗР, ГР, пожежовибухонебезпечних речо­вин і матеріалів;

343

• порядок прибирання робочих місць, збирання, зберігання І та видалення горючих відходів, промасленого ганчір'я;

• утримання та зберігання спецодягу;

• місця, порядок та норми одночасного зберігання в примі­щенні сировини, напівфабрикатів та готової продукції;

• умови-проведення зварювальних та інших вогневих ро- і біт;

• порядок огляду, вимкнення електроустановок, приведення в пожежобезпечний стан приміщень та робочих місць, за­криття приміщень після закінчення роботи;

• заходи пожежної безпеки при роботі на технологічних установках та апаратах, які мають підвищену пожежну небезпечність;

• граничні показання контрольно-вимірювальних приладів (манометрів, термометрів та ін.), відхилення від яких мо­жуть викликати пожежу або вибух;

• обов'язки та дії працівників у разі виникнення пожежі:

- порядок і способи оповіщення людей, виклику поже­жної охорони, зупинки технологічного устаткування, вимкнення ліфтів, підйомників, вентиляційних уста­новок, електроспоживачів, застосування засобів поже­жогасіння;

- послідовність евакуації людей та матеріальних цін­ностей з урахуванням дотримання техніки безпеки.

5. Інструкції повинен затверджувати керівник підприємства або особа, яка виконує йог,о обов'язки.

344

Додаток 2

Наряд-допуск на виконання тимчасових вогневих робіт

Виданий___________________________________________________

(посада або кваліфікація старшого виконавця, виконавця робіт, його прізвище та ініціали)

На виконання робіт _і_________________________________________

(зазначити конкретно, які вогневі роботи виконуватимуться. їх характер і зміст)

Місце проведення робіт_______________________________________

(дільниця або установка, апарат, приміщення, територія та ін.)

Час проведення робіт: початок_________________________________

(час, дата)

закінчення_____________________________

(час, дата)

Заходи щодо забезпечення пожежної безпеки робіт:________________

(заходи, до яких потрібно вдатися: з підготовки об'єкта до проведення робіт, при проведенні, після закінчення)

Особа, відповідальна за пожежну безпеку на місці проведення
робіт_________ і_____________________________________________

(посада; прізвище та ініціали; підпис, дата)

Наряд видав________________________________________________

(посада; прізвище та ініціали; підпис того, хто видав наряд-допуск)

«___ »________ 200 p.________________________________

Проведення робіт узгоджено___________________________________

(дата; підпис; прізвище та ініціали; посада; за потреби зазначаються додаткові заходи, яких потрібно вжити для гарантування пожежної безпеки робіт)

345

Наряд-допуск продовжений до_________________________________

(дата, час; підпис; прізвище та ініціали; посада того, хто видав наряд)

Продовження робіт узгоджено__________________________________

(дата, час, підпис; прізвище та ініціали; за потреби - додаткові вимоги)

Інструктаж щодо заходів пожежної безпеки отримав, з перелі­
ком заходів, яких треба вжити, ознайомлений:_____________________

(підпис, прізвище та ініціали виконавця робіт, дата)

Роботи закінчені, робоче місце приведене до пожежобезпечного
стану:_____________________________________________________

(час, дата, підпис, прізвище та ініціали виконавця робіт)

Пожежобезпечний стан місця, де проводились вогневі роботи, пе­
ревірив :____________________________________________________

(час, дата, підпис; прізвище та ініціали особи, відповідальної за пожежну безпеку на місці проведення робіт)

Примітки

Наряд-допуск видає керівник підприємства (його заступник, головний ін­женер) або керівник структурного підрозділу підприємства, де проводяться тимчасові вогневі роботи (склад, цех, лабораторія, майстерня тощо).

Проведення робіт та їх продовження треба узгоджувати з об'єктовою по­жежною охороною (ДПД) або спеціалістом з пожежної безпеки підприємс­тва, а в разі їх відсутності - зі службою охорони праці.

Перевірку приведення в пожежобезпечний стан робочого місця проводить особа, відповідальна за пожежну безпеку на місці проведення тимчасових вогневих робіт.

346

Додаток З

Категорії приміщень і будівель шоло вибухопожежної та пожежної небезпеки

Категорія Характеристика речовин і матеріалів, які перебувають в

приміщень обігу у приміщенні

А Горючі гази, легкозаймисті рідини з температурою

Вибухопожежо- спалахування не більше 28 °С у такій кількості, що можуть

небезпечна утворювати вибухонебезпечні парогазоповітряні суміші,

при займанні яких розвивається розрахунковий надмірний
тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5 кПа. Речовини і
матеріали, здатні вибухати і горіти при взаємодії з водою,
киснем, повітрям або один з одним у такій кількості, що
розрахунковий надмірний тиск вибуху в приміщенні
перевищує 5 кПа.
Б Горючий пил або волокна, легкозаймисті рідини з

Вибухопожежо- температурою спалахування понад 28 °С, горючі рідини в

небезпечна такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні

пилоповітряні або пароповітряні суміші, при займанні яких
розвивається розрахунковий надмірний тиск вибуху в
приміщенні, що перевищує 5 кПа.
В Горючі і важкогорючі рідини, тверді горючі і важкогорючі

Пожежонебезпечна речовини і матеріали (у тому числі пил і волокна);
речовини і матеріали, здатні при взаємодії з водою,
киснем, повітрям або один з одним тільки горіти за умови,
що приміщення, у яких вони є або перебувають в обігу, не
належать до категорій Д j Б.
Г Негорючі речовини і матеріали в гарячому, розпеченому

або розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променистого тепла, іскор і полум'я; горючі гази, рідини і тверді речовини, які спалюють або утилізують як паливо.

Д Негорючі речовини і матеріали в холодному стані

дозволяється включати до категорії Д приміщення, у яких є ГР у системах мащення, охолодження і гідроприводу обладнання, де їх не більш як 60 кг в одиниці обладнання при тиску не більше 0,2 мПа, кабельні електропроводки до обладнання, окремі предмети меблів на місцях.

347

Додаток 5

Пожежна сигналізація

1. Перелік приміщень підприємств, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежної сигналізації

1.1. Виробничі будівлі і приміщення категорії вибухопожежної та пожежної небезпеки «В» площею 270 м² і більше.

1.2. Склади мастильних, лакофарбових матеріалів - площею від 100 до 500 м².

1.3. Приміщення для фарбувальних робіт - площею від 100 до 500 м² із застосуванням на виробництві ЛЗР і ГР.

1.4. Приміщення для обробки деревини - площею від 100 до 500 м².

1.5. Цехи - відділення для приготування фарб, протиральних сумішей, клеїв на основі ЛЗР і ГР, незалежно від площі.

1.6. Склади балонів з горючими газами та з киснем - площею 100 м² і більше.

1.7. Приміщення для зберігання, технічного обслуговування і по­точного ремонту автомобілів - площею від 200 до 7000 м².

1.8. Складські приміщення для горючих матеріалів і негорю­чих у горючій упаковці - площею від 100 м² до 1500 м².

1.9. Приміщення для заправлення, випробування і здачі авто­мобілів після ремонту - площею 500 м² і більше.

1.10. Приміщення для ншномонтажних і шиноремонтних робіт, вну-трішньоцехових складів шин - площею від 100 до 750 м².

1.11. Приміщення площею від 100 до 1500 м² для розбирання і складання складальних одиниць автомобілів.

1.12. Адміністративні будівлі, приміщення їдалень, побутові, склади, підвали та ін.

2. Перелік приміщень підприємств, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння

2.1. Складські приміщення для зберігання мастильних і лако­фарбових матеріалів - площею 500 м² і більше.

2.2. Складські приміщення для зберігання горючих матеріалів, розташовані в підвальних приміщеннях (поверхах) - пло­щею 700 м² і більше.

349

2.3. Складські приміщення для зберігання:

1) горючих матеріалів - площею 1000 м² і більше;

2) негорючих матеріалів у горючій упаковці - площею 1500 м² і більше;

3) горючих матеріалів або негорючих у горючій упаковці, розміщених у підвальних поверхах, - площею 700 м² і більше.

2.4. Автотранспортні гаражі на 20 і більше автомашин.

2.5. Приміщення для приготування фарб на основі ЛЗР і ГР -незалежно від площі.

2.6. Фарбувальні камери.

2.7. Приміщення, де проводяться операції, пов'язані з застосу­ванням ЛЗР і ГР - площею 500 м² і більше:

1) промивання деталей і вузлів, тари з-під лаків і фарб;

2) ремонту і випробування паливної апаратури;

3) заправлення, випробування і видачі автомобілів після ремонту.

Читайте також:

1. Cистеми безпеки торговельних підприємств
2. I. ОБРАЗОВАНИЕ СОЕДИНЕННЫХ ШТАТОВ 14 страница
3. II. Вимоги безпеки перед початком роботи
4. II. Вимоги безпеки під час проведення практичних занять у кабінеті (лабораторії) біології загальноосвітнього навчального закладу
5. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
6. II. Вимоги до складання паспорта бюджетної програми
7. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
8. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
9. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
10. III. Вимоги до учасників, складу груп і керівників туристських подорожей
11. III. Вимоги до учасників, складу груп і керівників туристських подорожей
12. IV. Вимоги безпеки під час роботи на навчально-дослідній ділянці

Переглядів: 608