• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Основні теоретичні положення теми

Контрольні запитання

1.Суть та економічні передумови виникнення кредиту;

2.Класифікація форм та видів кредиту;

3.Основні принципи банківського кредитування;

4.Позичковий процент;

5.Функції кредиту.

Кредит (від лат. „creditum” – позика, борг) – це економічні відносини між суб’єктами ринку з приводу перерозподілу вартості на засадах повернення, строковості, платності.

Кредит у ринковій економіці:

необхідність:

§ коливання потреби в обігових коштах суб’єктів ринку;

§ виникнення потреби у створенні та відтворенні основного капіталу.

можливість (економічні передумови):

§ наявність тимчасово вільних коштів у кредитора;

§ наявність майбутніх доходів у позичальника.

Суб’єкти кредиту:

§ кредитор – сторона, що передає вартість у грошовій чи натуральній формах іншому суб’єкту ринку на засадах повернення, строковості і платності.

§ позичальник – сторона, що одержує позику (фізична чи юридична особа).

Об’єкти кредиту – грошові чи матеріальні цінності щодо яких укладається кредитна угода.

Залежно від об’єкту кредитних відносин визначають такі форми кредиту:

Товарну - кредитні відносини виникають між продавцями і покупцями, коли останні одержують товари чи послуги з відстрочкою платежу (комерційний кредит, продаж товарів населенню в кредит тощо).

Грошову - надається і погашається грошима.

Залежно від суб’єктів кредитних відносин, їх організації та цільового призначення позик кредит поділяється на:

§ комерційний – це кредит, що надається одним підприємством іншому у вигляді продажу товарів з відстрочкою платежу, оформлюється, як правило, векселем. Головне призначення комерційного кредиту – прискорення руху товарів від виробника до споживча. Об’єктом виступає товарний капітал;

§ банківський – це кредит, який надається банками та спеціалізованими кредитно-фінансовими установами економічним суб’єктам у вигляді грошових позичок. Об’єктом банківського кредиту є грошовий капітал.

Банківський кредит є провідним видом і базується на таких принципах:

§ цільовий характер кредитування передбачає вкладення запозичених коштів у конкретні господарські потреби;

§ поверненість кредиту – надання позики у тимчасове користування і повне повернення позичальником вартості основного боргу;

§ строковість кредиту вимагає повернення позики в строки, передбачені кредитною угодою;

§ платність кредиту – за користування позикою клієнт сплачує банку додаткову суму у вигляді процентів;

§ забезпеченість кредиту полягає у відповідності між вартістю майна, що є заставою позики, і заборгованістю за позикою.

Банківські позички поділяються:

за строками: - короткострокові (до 1 року), середньострокові (від 1 до 3 років), довгострокові (понад 3 роки);

за забезпеченням: - забезпечені (рухоме, нерухоме майно) та незабезпечені (бланкові);

за цільовим спрямуванням: - виробничі та споживчі;

за строками користування: - строкові (надаються на обумовлений у договорі термін), до запитання (видаються на невизначений термін і погашаються на першу вимогу кредитора), прострочені (термін оплати настав, а борг не повернуто), відстрочені або пролонговані (перенесення терміну повернення боргу – пролонгація);

за характером повернення: - з разовим поверненням (погашається у чітко визначений день або достроково), поступове повернення рівномірними внесками („амортизаційний”), поступове повернення періодичними внесками (погашення основного боргу, протягом періоду кредитування, періодичними внесками і значної частини – після закінчення терміну кредитної угоди);

за характером і способом оплати процентів – з фіксованою ставкою процента, „плаваючою” ставкою (надаються в умовах інфляції) та дисконтні позики (виплата процентів здійснюється в момент надання позики).

§ споживчий – це кредит, що надається підприємствами торгівлі у вигляді продажу товарів в розстрочку. Його об’єктом є товари тривалого використання, а також окремі види послуг. Він може бути прямим (комерційні банки надають безпосередньо позичальникам) та непрямим (через посередників – торгові фірми, прокат, ломбард).

Споживчий кредит реалізується також через використання різноманітних видів банківського кредиту (кредитування житлового будівництва);

§ державний – надається юридичними та фізичними особами державі, яка виступає кредитором або позичальником. Об’єктом державного кредиту виступає позичковий капітал, що реалізується через розміщення на відкритому ринку державних цінних паперів (облігацій);

§ міжнародний – це кредит, що обслуговує рух позичкових капіталів в сфері міжнародних економічних відносин. Його суб’єкти – держави (в особі центральних банків), комерційні банки, міжнародні валютно-фінансові організації, міжнародні корпорації, окремі фірми. Об’єктом міжнародного кредиту є товарні цінності, послуги, валютні ресурси.

Процент за кредит або позиковий процент (від лат. „pro centrum” – на сотню) – це плата, яку отримує кредитор від позичальника за користування позиченими коштами.

Показником, що кількісно характеризує плату за кредит є норма процента або процентна ставка (N), яка розраховується за формулою:

N = P/S*100%,

де P-річний дохід на позиковий капітал

S -середньорічна сума капіталу, наданого в позику

Ця формула використовується для простих кредитів (до 1 року).

Якщо кредит видається на більш тривалий термін, то процентна ставка вираховується за формулою складних процентів.

D = S (1+N) ^r,

де D– кінцева сума боргу за кредит;

S–сума кредиту;

N– процентна ставка;

r– термін, на який надається кредит.

Норма процента залежить від величини норми прибутку (середня норма прибутку є максимальною межею). Мінімальну межу норми процента точно визначити неможливо, але вона повинна покривати витрати кредитора, пов’язані з даною операцією, і приносити йому хоча б мінімальний дохід.

Функції кредиту:

§ перерозподільча. За допомогою кредиту відбувається перерозподіл наявних в економіці грошових і матеріальних ресурсів та їх зосередження у найприорітетніших сферах народного господарства. Такий перерозподіл дає можливість прискорити залучення капіталу у виробниче і особисте споживання, здійснити переорієнтацію виробництва і стабілізувати економіку;

§ емісійна (антипаційна) – на основі кредиту здійснюється емісія грошей як платіжних засобів; методами кредитної експансії (розширення кредиту) і кредитної рестрикції (звуження кредиту) регулюється кількість грошей в обігу, що сприяє економії витрат грошового обігу, його прискоренню, а також дозволяє запроваджувати прогресивні системи розрахунків;

§ контрольна функція кредиту полягає у дотриманні умов та принципів надання кредиту з боку суб’єктів кредитної угоди, що дає змогу мінімізувати ризик, реалізувати цільовий характер кредиту (стимулює позичальника раціонально і ефективно використовувати запозичені кошти).

Тема 8. Кредитні системи

Читайте також:

1. II. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.
2. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
3. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
4. Активне управління інвестиційним портфелем - теоретичні основи.
5. Амортизація основних засобів, основні методи амортизації
6. Артеріальний пульс, основні параметри
7. Банківська система та її основні функції
8. Білорусь. Характеристика положення та господарства країни.
9. Біржові товари і основні види товарних бірж. Принципи товарних бірж.
10. Будова й основні елементи машини
11. Будова оптоволокна та основні фізичні явища в оптоволокні.
12. Бюджетування (основні поняття, механізм).

Переглядів: 351