• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Методичні вказівки щодо підготовки і проведення семінарських занять

Семінарські заняття є ефективною формою організації навчальних занять, з якими органічно поєднуються лекції.

Семінар (від лат. "seminarium" - "розсадник", переносно - "школа") - це особлива форма навчальних практичних занять, яка полягає у самостійному вивченні студентами за завданнями викладача окремих питань і тем лекційного курсу з наступним оформленням навчального матеріалу у вигляді рефератів, доповідей, повідомлень тощо.

Основними дидактичними цілями їх проведення є:

· забезпечити педагогічні умови для поглиблення і закріплення знань студентів з основ курсу, набутих під час лекцій та у процесі вивчення навчальної інформації, що виноситься на самостійне опрацювання;

· залучення студентів до колективного творчого обговорення найбільш складних питань навчального курсу, активізація самостійного вивчення наукової та методичної літератури, формування навичок самоосвіти;

· оволодіння методами аналізу фактів, явищ і проблем, що розглядаються, та формування умінь і навичок до здійснення різних видів майбутньої професійної діяльності.

Семінарські заняття виконують такі основні функції:

навчальну (поглиблення, конкретизацію, систематизацію знань, засвоєних під час лекційних занять та у процесі самостійної підготовки до семінару);

розливальну (розвиток логічного мислення студентів, набуття ними умінь працювати з різними літературними джерелами, формування умінь і навичок аналізу фактів, проблем тощо);

виховну (патріотичне виховання, виховання економічної, екологічної культури і мислення, прищеплення інтересу до вивчення конкретної дисципліни та до фаху, формування потреби здорового способу життя тощо);

діагностично-корегувальну (контроль за якістю засвоєння студентами навчального матеріалу, виявлення прогалин у його засвоєнні та їх подолання) та ін.

До семінарських занять висуваються загальнодидактичні вимоги: науковість, доступність, єдність форми і змісту, забезпечення зворотного зв 'язку, проблемність та ін.;

У методиці проведення семінарських занять є певні особливості, зумовлені логікою викладання конкретної дисципліни: необхідно забезпечити високий рівень мотивації ; дотримання принципу професійної спрямованості та здійснення різнорівневих міжпредметних зв'язків з іншими дисциплінами, практичним навчанням забезпечує формування єдиної системи знань, умінь та навичок студентів.

В процесі проведення семінарського заняття необхідно забезпечувати єдність теоретичного і дослідницько-експериментального пізнання. Семінарські заняття мають поєднуватися з лекційними, практичними і лабораторними заняттями та самостійною роботою студентів.

Відмінним особливостями семінару є:

• активна участь самих студентів у з'ясуванні сутності проблем, питань, що були винесені на розгляд;

• наданя студентам можливості висловлюватися під час розгляду питань, будувати свої міркування;

• навчальна мета семінару вимагає, щоб студенти були добре підготовлені до заняття; якщо ж студенти непідготовлені до заняття, то воно перетворюється у фронтальну бесіду (викладач задає питання, студенти відповідають на них).

Існує декілька різновидів семінарських занять, які відрізняються як за змістом, так і за формою організації роботи. У процесі проходження практики під час викладання тої чи іншої дисципліни рекомендується використовувати різні види семінарських занять.

Семінар-бесіда:

найпростіша форма семінару, побудована на основі евристичної бесіди (студенти дають відповіді на запитання, що мають проблемний характер і вимагають творчого, продуктивного мислення;

дискусія (від лат. розгляд, дослідження) є вищим рівнем евристичної бесіди; найбільш поширеними і ефективними є: "круглий стіл", форум, дебати, симпозіум (базуються на обміні думками між усіма учасниками, що сприяє розвитку аналітичних навичок, розвиває здатність до аргументації); може проводитися шляхом розгляду питань у вигляді невеликих доповідей студентів та подальшого обговорення учасниками семінару.

Наукові семінари:

характеризуються високим рівнем узагальнення знань, умінь, нави­чок; дидактичні цілі і завдання цього заняття реалізуються шляхом заслуховування і широкого аналізу звітів студентів про проведену науково-пошукову роботу;

проводяться у формі наукових конференцій; на них студенти виступають з доповідями, у яких висвітлюють результати виконаної ними науково-пошукової роботи.

Семінар з використанням ігрових ситуацій:

проводяться у формі пізнавальної гри за типом телевізійних ігор (наприклад: "Що, де, коли?" та ін.);

ефективним різновидом є рольові ігри, що проводяться у формі наукових конференцій (на них студенти-доповідачі виступають у ролі експертів з того чи іншого питання; їхні доповіді рецензуються і оцінюються групою рецензентів - до 3-х чоловік); студенти, які незгодні з деякими положеннями, висвітленими у доповідях експертів, виступають у ролі опонентів; веде конференцію студент-головуючий, який надає слово усім учасникам гри, підводить підсумки після кожної доповіді, організовує обговорення тощо). Різновидом рольових ігор є прес-конференції (студент, який виконує роль прес-секретаря веде конференцію; студенти ставлять запитання експертам з проблем, що винесені на розгляд семінару).

Міжпредметні семінари проводяться одним або різними викладачами; на них обговорюється навчальна інформація, яка є предметом вивчення декількох дисциплін.

Методика підготовки і проведення семінарських занять передбачає:

· повідомлення студентам теми, плану семінарського заняття та рекомендованої літератури (найкраще подати студентам інструктивну карту проведення семінарського заняття);

· опрацювання та осмислення теоретичного матеріалу відповідної теми відповідно до плану семінарського заняття та рекомендованої літератури;

· підготовку до обговорення питань інформаційного блоку у формі діалогу, дискусії, тощо (за планом заняття);

· підготовку, проведення навчальних занять, на яких використовуються традиційні форми організації навчання (за вибором студента-практиканта), їх аналіз;

· підготовку та проведення навчальних занять, на яких використовуються інноваційні форми організації навчання (за вибором студента-практиканта);

· виконання індивідуальних практичних завдань різних рівнів (за вибором студента-практиканта);

· написання рефератів (з метою відпрацювання пропущених лекційних чи семінарських занять);

· виконання завдань науково-пошукової роботи (написання рефератів за тематикою проблемного характеру, розробку доповідей виступу, підготовку тестів тощо).

Зразок оформлення плану-конспекту семінарського заняття наведено у додатку Г.

Алгоритм підготовки до семінарського заняття. Алгоритм підготовки до семінарського заняття передбачає:

- аналіз теми заняття, його дидактичних завдань і основними проблемами, які винесені на обговорення;опрацювання рекомендованої навчальної, наукової та методичної літератури;- формулювання власної думки з кожного питання і обґрунтування своїх міркувань;

- запис запитань, які виникли під час підготовки до проведення семінарського заняття, консультація з викладачем-методистом;

- складання розгорнутого плану-конспеку проведення семінарського заняття, визначення його етапів, структурних елементів, методів, прийомів та засобів навчання, що забезпечують навчально-пізнавальна діяльність студентів.

Основні критерії оцінювання якості семінарського заняття.

• Цілеспрямованість - висунення проблеми, намагання поєднати теоретичний матеріал з його практичним використанням у майбутній професійній діяльності.

• Планування - виокремлення головних питань, пов'язаних з профілюючими дисциплінами, наявність новинок у списку літератури, тощо.

• Організація семінару - уміння починати та підтримувати дискусію, конструктивний аналіз усіх відповідей студентів, наповненість навчального часу обговоренням проблем, поведінка самого викладача.

• Стиль проведення семінару - пожвавлений, з постановкою гострих питань, з дискусією або млявий, який не викликає інтересу.

• Ставлення викладача до студентів - поважне, урівноважене, в міру вимогливе чи байдуже.

• Ставлення студентів до викладача - поважне чи байдуже, критичне.

• Управління групою - викладач швидко встановлює контакт з учасниками семінару, впевнено та вільно тримається, взаємодія з групою носить педагогічно доцільний характер та охоплює всіх студентів чи, навпаки, робить багато зауважень, розмовляє на підвищених тонах, спирається в роботі на декількох студентів, а інші залишаються пасивними.

• Коментарі та висновки викладача - кваліфіковані, доказові, переконливі, чи, навпаки, некваліфіковані, неістотні, не містять у собі теоретичних зауважень.

Викладач повинен звернути увагу студентів на необхідність глибокого ознайомлення з проблематикою семінару, неприпустимість механічного переписування матеріалу з одного - двох джерел, використання чужих конспектів чи плагіату. Викладач повинен бути взірцем для студентів у підготовці до семінару.

Читайте також:

1. I. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
2. II. Вимоги безпеки під час проведення практичних занять у кабінеті (лабораторії) біології загальноосвітнього навчального закладу
3. II. Організація і проведення спортивних походів
4. IXX. ОСОБЛИВОСТІ ПРИЙОМУ ДО кафедри військової підготовки НАУ
5. VI. Оформлення маршрутної документації на проведення туристичних походів та експедицій
6. VI. Проведення вступних екзаменів, фахових випробувань та творчих конкурсів
7. Автоматичний розрахунок суми проведення.
8. Алгоритм проведення внутрішнього аудиту.
9. Апаратура і методика проведення густинного гамма-гамма-каротажу
10. Апаратура і методика проведення густинного гамма-гамма-каротажу
11. Апаратура та методика проведення газометрії свердловин в процесі буріння
12. Аудиторські докази щодо тверджень керівництва у фінансових звітах отримуються безпосередньо в процесі проведення тестів контролю та процедур по суті.

Переглядів: 1382