• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ДО НАПИСАННЯ ОКРЕМИХ ЇЇ РОЗДІЛІВ

Курсова робота повинна мати таку структуру:

Вступ

Розділ 1. Організація облікового процесу на підприємстві

Розділ 2. Облік господарських засобів та їх джерел відповідно до теми курсової роботи

Практична частина

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

У вступі обґрунтовується актуальність вибраної теми, її значимість, формулюється мета, визначаються завдання, розв’язання яких необхідне для досягнення поставленої мети. Крім того, у вступі розкривається методологічна основа досліджень, характеризуються матеріали, використані при написанні курсової роботи, коротко викладається зміст окремих її розділів.

У розділі 1 «Організація облікового процесу на підприємстві» дається коротка характеристика діяльності підприємства (форма власності, організаційно-правова форма, види діяльності, майно, історія розвитку, умови виробничо-господарської діяльності), висвітлюється система організації обліку на підприємстві, його облікова політика, форма бухгалтерського обліку, ступінь автоматизації облікових робіт. При цьому необхідно критично оцінити стан обліку на підприємстві, обґрунтувати заходи щодо його вдосконалення.

У розділі 2 «Організація обліку господарських засобів та їх джерел відповідно до теми курсової роботи» слід зазначити сутність основних понять, завдання обліку, нормативні документи, відображення операцій на рахунках бухгалтерського обліку, облікові регістри щодо вибраної теми курсової роботи. Значна увага при цьому повинна бути приділена документальному оформленню господарських операцій, організації синтетичного та аналітичного обліку, впровадженню передових форм і методів облікової роботи. Теоретичні положення мають бути проілюстровані матеріалами, наведеними у додатках: фінансовою звітністю, обліковими реєстрами, первинними документами тощо.

Практична частина містить в собі завдання розрахункового характеру, що полягають у визначенні потреби в працівниках бухгалтерії залежно від обсягу робіт. Для виконання даного завдання необхідно провести обрахунок кількісного та якісного складу бухгалтерії за можливими обсягами обробки первинних документів та побудувати її структуру, а також визначити чисельність працівників в окремих підрозділах бухгалтерії.

Перше завдання практичної частини виконується студентом згідно із зазначеними у завданні варіантами та вихідними даними, які представлені в додатку Д.

У даній задачі ставиться завдання побудувати структуру бухгалтерії, визначити її кількісний та якісний склад за можливими обсягами обробки первинних документів бухгалтерського обліку. Спочатку аналізуються задані первинні документи та їх обсяг та визначається обсяг трудозатрат з обробки первинних документів у людино-годинах для кожного виду робіт. Потім визначається попередня кількість працівників у кожному підрозділі підприємства за формулою

N = , (1)

де N – кількість бухгалтерів у певному підрозділі, чол.

– коефіцієнт неврахованого часу на обробку первинних документів (визначається згідно з Міжгалузевими нормативами чисельності працівників бухгалтерського обліку, затвердженими Міністерством праці та соціальної політики України від 26 вересня 2003 року № 269);

– загальна трудомісткість робіт з обробки первинних документів, людино-годин;

– кількість робочих днів у місяці (приймаємо значення 22 робочих дні);

– кількість годин у робочому дні (приймаємо значення 8 годин).

Інвентаризацію необхідно розподілити між групами, які мають відношення до її проведення, а трудомісткість інвентаризації у людино-годинах розподіляється по відповідних секторах згідно із запланованою роботою по інвентаризації. Потім визначається трудомісткість робіт з проведення інвентаризації та загальна трудомісткість основної роботи з урахуванням інвентаризації. Результати підрахунку відображаються в таблиці, приклад якої представлено в таблиці 1.

Аналогічним чином визначається загальна трудомісткість та кількість працівників по всіх секторах бухгалтерії. Потім визначається загальна кількість працівників бухгалтерії, на основі якої будується її структура.

Точна кількість працівників відображається на схемі структури бухгалтерії та визначається, до якого типу вона належить (лінійна, лінійно-штабна чи комбінована).

Таблиця 1 – Приклад підрахунку загальної трудомісткості в підрозділі обліку сировини та матеріалів

Друге завдання передбачає визначення чисельності облікового, контрольного та аналітичного персоналу.

Для визначення потрібної кількості облікового, контрольного й аналітичного персоналу застосовуються норми, розроблені або в централізованому порядку, або на самих підприємствах. Іноді застосовуються норми-аналоги.

Чисельність працівників для виконання облікових, контрольних та аналітичних робіт визначають здебільшого методом прямого розрахунку на підставі обсягу робіт і норм. Проте деякі облікові, контрольні та аналітичні роботи не можна занормувати через певні особливості. Слід також враховувати, що робота бухгалтерії є нерівномірною, тому необхідну кількість працівників у бухгалтерії визначають непрямими методами.

Практичний досвід показує, що кількість працівників бухгалтерії найдоцільніше обчислювати за кожним топологічним підрозділом (основні засоби, матеріали, оплата праці тощо). Для встановлення чисельності в кожному підрозділі визначають насамперед середньомісячну кількість документів. У кожному підрозділі документи групують щодо норм та кількісно-якісних характеристик: рядків, колонок та відсотка робіт, що передають на комп’ютерну обробку. На підставі цих даних можна визначити загальну кількість працівників, необхідних для виконання обсягу робіт. Вихідним моментом для розрахунку обсягу робіт є одиниця вимірювання, а саме: один первинний прибутковий чи видатковий документ; кількість рядків і колонок в одному документі; кількість записів у облікові регістри; чисельність працюючих, які охоплені табельним обліком та ступінь автоматизації обліку.

На підставі даних про обсяги робіт в нормах часу на один документ можна визначити загальну кількість облікових працівників у певному підрозділі.

Загальна чисельність облікових працівників визначається за формулою

, (2)

де Чоп – загальна чисельність облікових працівників, чол.;

х – середньомісячна кількість оброблених первинних документів;

Н_ч – норма часу на обробку 1 первинного документа (визначається згідно з витягом із Міжгалузевих нормативів визначення чисельності працівників бухгалтерського обліку «Типові норми часу на роботи з обліку матеріалів (у хвилинах)», що наведена у додатку Ж;

9360 – місячний фонд робочого часу одного бухгалтера (у хвилинах).

Приклад 1. У бухгалтерії підприємства за місяць було оброблено 938 первинних документів з обліку матеріалів. Серед них з кількістю рядків 13 та колонок 7 – 200 первинних документів; з кількістю рядків 10 та колонок 9 – 650 первинних документів; з кількістю рядків 18 та колонок 5 – 75 документів. Обсяг робіт, який було передано на комп’ютерну обробку склав 0 %, 12 % та 5 % відповідно.

В даному випадку загальна чисельність облікового персоналу в підрозділі обліку сировини і матеріалів складе:

Чоп = 200*34+650*24+75*29/ 9360 = 3 чол.

Вихідні дані для розрахунку загальної чисельності облікового персоналу в підрозділі обліку сировини і матеріалів представлені у додатку К.

Наступним етапом практичної частини курсової роботи є розрахунок чисельності облікових працівників на підставі норм обслуговування на прикладі чисельності бухгалтерів з обліку оплати праці й робочого часу та чисельності працівників, які потрібні для ведення табельного обліку.

На підставі даних про чисельність працюючих за відрядною та погодинною системами оплати праці та норм обслуговування чисельність бухгалтерів з обліку оплати праці та робочого часу визначається за формулою

(3)

де Ч_в, Ч_п — чисельність працівників відповідно до відрядної та погодин­ної систем оплати праці;

Нн.о₁, Нн.о₂ — норма обслуговування працівників відповідно до відряд­ної та погодинної систем оплати праці (визначається на підставі витягу із Міжгалузевих нормативів визначення чисельності працівників «Типові норми обслуговування з розрахунку оплати праці», що наведені у додатку Л).

Приклад 2 . На підприємстві працює 3230 осіб, із яких 1240 з відрядною і 1990 з погодинною системами оплати праці. Характер виробництва — ма­сово-потокове. Обсяг робіт, які буде передано в обчислювальний центр, 25 %.

За даними табл. 41 Міжгалузевих нормативів визначення чисельності працівників маємо: Нн.о₁=360 осіб; Нн.о₂ =430 осіб;

Чисельність працівників, які потрібні для виконання табельного обліку, визначається за формулою

Чт.о =Чт/Нн.о_{3, (4)}

де Ч_т — чисельність працюючих, охоплених табельним обліком, осіб;

Нн.о₃ — норма обслуговування працюючих одним табельником, осіб (визначається на підставі витягу із Міжгалузевих нормативів визначення чисельності працівників «Типові норми обслуговування з табельного обліку», що наведені у додатку Л).

Приклад 3. На підприємстві працює 4071 особа. Система табельного облі­ку — пропускна, форма організації табельного обліку — децентралізована. Норма обслуговування табельників згідно з табл. 7.3 Міжгалузевих нормативів становить 400 осіб.

Отже, Ч_т.о = 4071/400 = 10 осіб.

Загальна чисельність працівників облікової служби по господарству визначається підсумовуванням розрахункової чисельності працюючих, яку було визначено з окремих топологічних замкнених дільниць – обліку основних засобів, обліку матеріалів, а також працівників, зайнятих обслуговуванням дільниць з оплати праці та табельного обліку.

Вихідні дані для розрахунку чисельності бухгалтерів з обліку оплати праці й робочого часу та чисельності працівників, які потрібні для виконання табельного обліку, представлені в додатку М.

У висновках у стислій формі викладаються найбільш вагомі та суттєві теоретичні й методологічні результати роботи, формулюються пропозиції і рекомендації, що безпосередньо випливають зі змісту роботи, обґрунтовані в ній, спрямовані на подальше вдосконалення прийомів, методів та техніки організації й ведення бухгалтерського обліку.

У додатках студенту необхідно представити Наказ про облікову політику, посадові інструкції бухгалтерів, первинні документи за темою роботи, розроблений за темою роботи графік документообігу.

Орієнтовний обсяг роботи за розділами наведено в таблиці 2.

Таблиця 2 - Обсяг розділів курсової роботи

Читайте також:

1. I визначення впливу окремих факторів
2. А. Структурно-функціональна класифікація нирок залежно від ступеню злиття окремих нирочок у компактний орган.
3. АДАПТОВАНА ДО РИНКУ СИСТЕМА ФОРМУВАННЯ (НАБОРУ) ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ ПЕРСОНАЛУ. ВІДБІР ТА НАЙМАННЯ НА РОБОТУ ПРАЦІВНИКІВ ФІРМИ
4. Актив і пасив балансу складаються також з певних розділів.
5. Аналіз бойових дій пожежних підрозділів
6. Аналіз собівартості окремих видів продукції.
7. Будівельний генеральний план на стадії виконання окремих видів будівельно-монтажних робіт.
8. В розрізі окремих груп
9. В розрізі окремих груп
10. Взаємодія підрозділів при проведенні виїзних планових та позапланових перевірок
11. Вивчення загальної характеристики господарства, окремих галузей господарства та міжгалузевих комплексів.
12. Визначення величини одноденних витрат окремих видів матеріальних цінностей (у натуральному і грошовому виразі).

Переглядів: 682