Адсорбція електролітів

Лекція № 17

Адсорбція на межі розчин – розчин.

Адсорбційні процеси на межі між двома рідинами, наприклад вода і бензол, подібні процесам, які відбуваються на межі розчин – газ. При введені поверхнево – активної речовини в одну із рідин, вона адсорбується на межі розподілу фаз і зменшує між фазний поверхневий натяг. Дифільні молекули ПАР своєю полярною гідрофільною частиною переміщаються до полярної рідини (води), а неполярна гідрофобна частина – до неполярної рідини (бензолу).

В залежності від довжини неполярного вуглеводневого радикала і виду полярної групи молекули ПАР, зберігають орієнтацію, будуть знаходитися в однієї із рідин ( в бензолі чи воді). При великому вуглеводневому радикалі, наприклад, в молекулі СН₃СООН, молекула витягується в полярне середовище (воду). Із збільшенням довжини ланцюга радикала усилюється вплив неполярної групи і ПАР буде розчинятися в неполярній рідині (бензолі). Якщо дифільна молекула володіє однаковим походженням як до полярного, так і до неполярного середовища, то вона буде розміщатися на межі розподілу фаз.

Тема:Адсорбція електролітів та на межі розчин –газ.

Мета:Знати три типа адсорбції електролітів: еквівалентна, іонообмінна, вибіркова. Вміти користуватися факторами, які впливають на адсорбцію на межі розчин-газ. Вивчити і вміти складати поверхневоактивні та поверхневоінактивні речовини, користуватися рівнянням адсорбції Гібсса, правилом Траубе.

Сильні електроліти в водних розчинах повністю дисоціюють на іони, на твердому адсорбенті із розчина адсорбуються переважно іони одного виду. Вибірковість адсорбції, переважно адсорбція із розчинів або катіону, або аніону залежить від природи, їх заряду, радіуса та ступеня гідратації, і від природи адсорбенту. Із іонів однакового заряду краще адсорбується іон найбільшого радіуса, він і має найменший ступінь гідратації. Гідратна оболонка заважає адсорбції іонів і чим менший ступінь гідратації, тим іон адсорбується краще.

Велике значення для адсорбції іонів має природа адсорбенту. Іони звичайно адсорбуються на поверхні твердих тіл, побудованих із іонів або із полярних молекул, на гідрофільних адсорбентах. На гідрофобних адсорбентах електроліти або в загалі не адсорбуються, або адсорбуються дуже погано.

Адсорбція іонів на поверхні кришталевого твердого тіла підпорядковуються правилу Фаянса-Панета, по якому із розчину адсорбується той з іонів, який входить в склад кришталевої решітки адсорбенту або може утворювати з одним із іонів решітки малорозчинну сполуку.

Існує декілька видів адсорбції електролітів:

1)еквівалентна адсорбція;

2) вибіркова або специфічна;

3)іонообмінна.

Еквівалентна - це така адсорбція, при якій адсорбент адсорбує на себе усі близькі за природою іони одного знаку і еквівалентну кількість іншого знаку. При такій адсорбції адсорбент залишається електронейтральним.

Вибіркова - адсорбент адсорбує усі іони одного знаку і тільки частина іонів іншого знаку. При такій адсорбції адсорбент завжди заряджається. Така адсорбція спостерігається тільки у тому випадку, коли іони іншого знаку дуже гідратовані водою.

Іонообмінна - адсорбент обмінює іони з своєї кристалічної решітки на іони з навколишнього середовища. Таку адсорбцію використовують при обезсолюванні води.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Адсорбція на межі тверде тіло – розчин.	\|	Адсорбція на межі розчин – газ.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.025 сек.