МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Електролітична дисоціація (йонізація) — це розпад електролітів на сольватовані (гідратовані) йони під дією молекул розчинника.Речовини, що розпадаються на йони в розчинах або розплавах, називаються електролітами. Речовини, що не розпадаються на йони в розчинах або розплавах, називаються неелектролітами. Електроліти — провідники другого роду. До електролітів належать кислоти, основи і солі. Неелектроліти не проводять електричний струм. До неелектролітів належить більшість органічних сполук, а також речовини, молекули яких мають ковалентні неполярні або малополярні зв’язки. Для пояснення електропровідності й інших властивостей електролітів шведський учений С. Арреніус у 1887 році запропонував гіпотезу (теорію) електролітичної дисоціації. Ця теорія включає такі положення: 1. Електроліти при розчиненні у воді розпадаються (дисоціюють) на йони — позитивні і негативні. Йони перебувають у більш стійких електронних станах, ніж атоми. У розчині йони безладно рухаються. 2. Під дією електричного струму рух йонів стає впорядкованим: позитивні йони (катіони) починають рухатися до катода, негативні йони (аніони) до анода. Ці напрямки руху йонів пояснюються їхнім притяганням до протилежно заряджених електродів. 3. Процес дисоціації процес оборотний. Одночасно з розпаданням молекул на йони (дисоціація) йде процес з’єднування йонів (асоціація). Тому в рівняннях електролітичної дисоціації замість знака рівності ставлять знак оборотності.
П р и к л а д. Процес електролітичної дисоціації молекули NаСl записується так:
NaСl ↔ Na+ + Сlˉ.
Процес, зворотний процесу дисоціації, називається моляризацією.
Електролітами є сполуки з йонним або полярним зв’язком. Це солі, кислоти, основи. Дисоціювати на йони вони можуть у полярних розчинниках. Явище електролітичної дисоціації спостерігається не тільки у водних, але й у неводних розчинах. Основною причиною дисоціації є сольватація (гідратація) молекул розчиненої речовини. За допомогою теорії електролітичної дисоціації визначають і описують властивості кислот, основ і солей. Кислотами називають електроліти, які при дисоціації утворюють катіони тільки Гідрогену: НNО3 ↔ Н+ + NО3ˉ. Двох- і багатоосновні кислоти дисоціюють ступінчасто (поступово). Ступінчаста дисоціація кислот пояснює утворення кислих солей.
П р и к л а д. Дисоціація сульфатної кислоти відбувається у два ступені. Перший ступінь: Н2SO4 ↔ Н+ + НSO4ˉ; другий ступінь: НSO4ˉ ↔ Н+ + SO42 ˉ.
Основами називають електроліти, які при дисоціації утворюють аніони тільки гідроксид-іона: КОН ↔ К+ + ОНˉ. Двох- і багатоосновні основи дисоціюють ступінчасто. Ступінчаста дисоціація основ пояснює утворення основних солей.
П р и к л а д. Дисоціація кальцій гідроксиду відбувається у два ступені. Перший ступінь: Са(ОН)2 ↔ Са(ОН)+ + ОНˉ; другий ступінь: Са(ОН)+ ↔ Са2+ + ОНˉ.
Основи, що дисоціюють як основи і як кислоти, називаються амфотерними, або амфолітами.
П р и к л а д. Амфоліт Zn(ОН)2 в кислому середовищі дисоціює як основа: Zn(ОН)2 ↔ Zn2+ + 2OНˉ, а в лужному середовищі дисоціює як кислота: Zn(ОН)2 ↔ 2Н+ + ZnО22ˉ.
Солями називають електроліти, які при дисоціації утворюють катіони металів (а також катіон амонію NH4+) і аніони кислотних залишків. Середні солі дисоціюють в один ступінь.
П р и к л а д. Середня сіль К3РО4 дисоціює таким чином:
К3РО4 ↔ 3К+ + РО43ˉ Кислі й основні солі дисоціюють ступінчасто. Кислі солі при дисоціації спочатку утворюють катіони металу, потім катіони Гідрогену, а також аніони кислотних залишків.
П р и к л а д. Кисла сіль К2НРО4 дисоціює таким чином: К2НРО4 ↔ 2К+ + НРО42ˉ — це перший ступінь дисоціації, НРО42ˉ ↔ Н+ + РО43ˉ — другий ступінь дисоціації.
Основні солі при дисоціації спочатку утворюють кислотні залишки, а потім гідроксид-іони, а також катіони металів.
П р и к л а д. Основна сіль Са(ОН)Сl дисоціює таким чином: Са(ОН)Сl ↔ Са(ОН)+ + Сlˉ — першій ступінь дисоціації, Са(ОН)+ ↔ Са2+ + ОНˉ — другий ступінь дисоціації.
Електролітична дисоціація — процес оборотний, тому в розчині одночасно існують і йони, і молекули: «молекула ↔ йони». Розчини електролітів характеризуються ступенем дисоціації (він позначається грецькою буквою «альфа» α). Читайте також:
|
||||||||
|