Топографічних та топографічних карт

Топографічні карти на великі території видаються багатоаркушевими серіями. Земна поверхня (поверхня земного еліпсоїда) зображається на топокарті невеликими ділянками. Поділ карти на окремі аркуші називають розграфленням. Під час розграфлення межі окремих аркушів проводять строго за напрямками меридіанів та паралелей.

Кожен аркуш топографічної карти обмежується відрізками меридіанів та паралелей і є трапецією. Рамки аркушів точно вказують положення зображеної на карті території на поверхні земного еліпсоїда. Розмір аркушів та їхня кількість залежать від масштабу карти: чим крупніший масштаб, тим меншу територію на ньому можна показати, тим більша кількість аркушів необхідна для її зображення.

Для встановлення адреси аркуша застосовується особлива система позначень – номенклатура аркушів карт. Вона залежить від масштабу карти та географічного положення зображеної території.

Основними принципами розграфлення і складання номенклатури карт є: 1) зв’язок із географічним положенням зображеної на карті території; це забезпечує можливість швидко підібрати аркуші карти на будь-які ділянки земної поверхні; 2) залежність від масштабу зображення, яка дозволяє переходити від карт одного масштабу до карт іншого.

В основу розграфлення та номенклатури топографічних та оглядово-топографічних карт покладені розграфлення і номенклатура т.з. ”міжнародної мільйонної карти“ (в 1891 р. на V Міжнародному географічному конгресі було прийнято рішення про створення топографічної карти, єдиної для всього суходолу, в єдиному масштабі, в єдиній проекції, єдиній системі умовних позначень, єдиним підходом до генералізації, а Міжнародний конгрес в Лондоні в 1909 затвердив припципи розграфлення й номенклатури, зміст та інші складові цієї карти). Вітчизняну карту масштабу 1:1 000 000 розроблено з урахуванням рекомендацій Лондонського конгресу та інших міжнародних угод.

Межі аркуша карти мільйонного масштабу збігаться за довготою з межами координатної зони в проекції Гаусса-Крюгера, тобто відстань між ними становить 6°. За широтою аркуш обмежується паралелями з відстанню в 4°.

Аркуш цієї карти має розміри 4° по широті та 6 по довготі. Смуги від екватора до полюсів через кожні 4° називаються рядами (поясами) і позначаються великими буквами латинського алфавіту на північ та південь від екватора: 0°-4° – A, 4°-8° – B, 8°-12° – C..., 84°-88° – V. Наприклад, 12-ий ряд обмежується паралелями з широтою 44° та 48° пн.ш. і позначається літерою L, 15-ий 56° та 60° ш. (літера O), 19-ий – 72° та 76° ш. (літера S).

Шестиградусні двокутники називаються колонами і позначаються арабськими цифрами (як і зони Гаусса) із заходу на схід від 180° довготи: 180°-174° зах.д. – 1, 174°-168° зах.д. – 2, 168°-162° зах.д. – 3..., 6°зах.д.-0° д. – 30, 0° д. -6° сх.д. – 31, і т.д. Грінвіцький меридіан розділяє 30-ту і 31-шу колони. Колон всього 60.

Номенклатура будь-якого аркуша масштабу 1:1 000 000 визначається перетином рядів і колон і складається із двох позначень: буквенного позначення ряду та цифрового позначення колони, наприклад, E-34, L-36, K-45, M-32, N-36. На ”Міжнародній мільйонній карті,“ до номенклатури аркушів на північ та південь додаться літери N або S, наприклад: NM-37, SK-42. На вітчизняних картах такі позначення відсутні.

До широти ±60° аркуші видаються нормальними по довготі із розмірами 4°·6°, для ділянок зони між 60° та 72° ш. аркуші подвоюються за довготою (мають розміри 4° ш. ·12° д. – P-37, 38), між паралелями 72° та 84° ш. об’єднуються чотири аркуші розміром 4°ш. ·24° д., наприклад, R-33, 34, 35, 36; S-37, 38, 39, 40.

На практиці застосовують не тільки карту масштабу 1:1 000 000, але й карти крупніших масштабів. Їх розграфлення виглядає таким чином.

Розграфлення аркушів карти мастабу 1:500 000 і крупніше проводиться поділом карти мільйонного машстабу на певну кількість часток. Межами аркушів є відрізки паралелей та меридіанів, що проведені з інтервалом, який встановлено для кожного масштабу. При цьому виконується умова: аркуші карт всього масштабного ряду повинні бути приблизно однакових розмірів, а паралелі й меридіани, що їх обмежують, мати широту або довготу, які позначаються цілим числом мінут і секунд. Кожен аркуш є трапецією, хоча аркуші великомастабних карт – прямокутники.

При збільшенні лінійного масштабу карти в 2 рази (від 1:1 000 000 до 1:500 000) площа аркуша зросте в чотири рази. Внаслідок цього показати цю територію на одному аркуші у масштабі 1:500 000 важко і незручно. Тому аркуш карти масштабу 1:500 000 (трапецію) отримують шляхом поділу вихідного мільйонного аркуша середньою паралеллю та середнім меридіаном на чотири частини. Розміри кожного такого аркуша – 2° по широті та 3° по довготі (межами аркушів п’ятсоттисячної карти є паралелі, що проведені через кожні 2°, і меридіани з інтервалом 3°).

Аркуші позначаються великими буквами нашого алфавіту зліва направо і зверху вниз – А, Б, В, Г. Номенклатура такого аркуша складається із трьох позначень: К–38–А, М–43–Г, L–49–В.

Наприклад. точка із координатами j=48°51¢ пн.ш. та l=25°16¢ сх.д знаходиться в межах аркушів: масштабу 1:1 000 000 – М–35 (його рамки: 48°–52° пн.ш. і 24°–30° сх.д.); масштабу 1:500 000 – М–35–В (його рамки: 48°–50° пн.ш. і 24°–27° сх.д.).

Із збільшенням масштабу більш, ніж у три рази (до 1:300 000), площа такого аркуша зросте більш, ніж у 9 разів. У цьому випадку аркуш ”мільйонної карти“ ділять на 9 частин із розімрами кожного аркуша 1°20¢ по широті та 2° по довготі і позначають римськими цифрами. Номенклатура такого аркуша складається із трьох позначень: номенклатури ”мільйонного аркуша“ і однієї із 9-ти римських цифр, які ставлять перед позначенням ”мільйонної карти“, наприклад, VII–М–35 (його рамки: 48°–49°20¢ пн.ш. і 24°–26° сх.д.).

Із збільшенням лінійного масштабу карти в 5 разів (від 1:1 000 000 до 1:200 000) площа ”мільйонного аркуша“ зросте у 25 разів. У цьому випадку аркуш ”мільйонної карти“ ділять на 36 частин із розмірами 40¢ по широті та 1° по довготі і теж позначають римськими цифрами. Номенклатура такого аркуша складається із позначення ”мільйонного аркуша“ і однієї із 36-ти римської цифри, яку ставлять після позначення ”мільйонного аркуша“, наприклад, М–35–XXVI (його рамки: 48°00¢–48°40¢ пн.ш. і 24°–25° сх.д.).

Із збільшенням лінійного масштабу в 10 раз (від 1:1 000 000 до 1:100 000) площа ”мільйоного аркуша“ зросте у 100 разів. Такий аркуш ділять на 144 частини із розмірами 20¢ по широті та 30¢ по довготі і позначають арабськими цифрами від 1 до 144 зліва направо і зверху вниз (1–12, 13–24,...121-132, 133-144). Номенклатура такого аркуша складається теж із трьох позначень – позначення ”мільйонного аркуша“ та однієї із 144-х цифр, які ставляться після позначення ”мільйонного аркуша“, наприклад, М–35–111 (його рамки: 48°00¢–48°20¢ пн.ш. і 25°00¢–25°30¢ сх.д.).

Таким чином, розграфлення й номенклатура аркушів карт масштабів 1:500 000, 1:300 000, 1:200 000 і 1:100 000 базуються на аркуші карти масштабу 1:1 000 000 і утворюються шляхом поділу останнього відповідно на 4, 9, 36 і 144 частини (аркуші), а номенклатура складається із трох позначень.

Розграфлення карт крупніших масштабів відбувається в дещо інший спосіб.

Аркуш карти масштабу 1:50 000 отримують шляхом поділу попереднього, вихідного масштабу 1:100 000 (М–35–111) на 4 частини середньою паралеллю (48°50¢) та середнім меридіаном (25°15¢) із розмірами 10¢ по широті та 15¢ по довготі і позначають великими буквами нашого алфавіту зліва направо і зверху вниз. Номенклатура такого аркуша складається із чотирьох позначень: позначення вихідного, стотисячного аркуша і однієї із чотирьох літер, наприклад, М–35–111–Б (його рамки: 48°50¢–49°00¢ пн.ш. і 25°15¢–25°30¢ сх.д.).

Аркуш карти масштабу 1:25 000 отримують із вихідного аркуша масштабу 1:50 000 (М–35–111–Б) шляхом поділу його на чотири частини середньою палалеллю (48°55¢) і середнім меридіаном (25°22¢30²) і позначають малими буквами нашого алфавіту із розмірами 5¢ по широті та 7¢30² по довготі. Номенклатура такого аркуша складається із п’яти позначень: позначення вихідного аркуша масштабу 1:50 000 і однієї із чотирьох малих літер, наприклад, М–35–111–Б–в (його рамки: 48°50¢–48°55¢ пн.ш. 25°15¢–25°22¢30² сх.д.).

Аркуш карти масштабу 1:10 000 отримують із вихідного аркуша масштабу 1:25 000 (М–35–111–Б–в) шляхом поділу його на чотири частини середньою паралеллю (48°52¢30²) і середнім меридіаном (25°18¢45²) із розімрами 2¢30² по широті та 3¢45² по довготі і познають арабськими цифрами зліва направо і зверху вниз. Номенклатура такого аркуша складається із шести позначень: М–35–111–Б–в–3 (його рамки: 48°50¢–48°52¢30² пн.ш. і 25°15¢– 25°18¢45² сх.д.). Розграфлення й номенлатуру всіх масштабів побано у таблиці.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Рамки аркушів топографічних карт

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.013 сек.