Сутність, причини і форми міжнародного руху капіталу

Міжнародний рух капіталу - це переміщення між країнами вартості у товарній чи грошовій формі з метою одержання підприємницького прибутку чи процентів.

На обсяги і спрямованість потоків капіталу впливає низка чинників, основними з яких є:

1. стан економки. Так, економічний спад у розвинутих країнах призводить до згортання міжнародних економічних операцій, і навпаки,

2. взаємна лібералізація торгівлі країн - участь ГАТТ/ВТО. Так, до кінця 1990-тих років середньозважена ставка митних товарів знизилася до 3 % з 50-60 % у 1947 p., коли було підписано ГАТТ. Лібералізація торгівлі, відповідно, призводить до збільшення її обсягів;

3. асинхронізація економічного розвитку промисловості розвинутих країн. Наприклад, у США може спостерігатися економічна стагнація, а у Німеччині - підвищення економічної кон'юнктури. В останні роки спостерігається тенденція синхронності економічних циклів;

4. структурні зміни в економіках, які відбуваються в різних країнах через різні причини;

5. масштабне перенесення з промислово розвинутих країн низько технологічного виробництва у менш розвинуті країни.;

6. різниця у темпах інфляції та процентних ставках;

7. зростання дефіцитів платіжних балансів внаслідок незбалансованості міжнародних розрахунків;

8. відставання обсягів торгівлі товарами і послугами від обсягу міграції капіталу.

Міжнародне переміщення капіталу здійснюється у таких Формах:

1. Валютно-кредитне і розрахункове обслуговування купівлі - продажу товарів (включаючи особливий товар - золото) і послуг.

2. Прямі іноземні інвестиції.

3. Операції з цінними паперами та фінансовими інструментами.

4. Валютні операції.

5. Перерозподіл частин національного доходу через бюджет 8 формі допомоги країнам, що розвиваються, і внески держав у міжнародні організації тощо.

Міжнародний рух капіталу, як фактор виробництва має різні форми. За джерелами походження капітал на світовому ринку, ділиться на:

а) офіційний (державний) капітал - засоби з державного бюджету, котрі переміщаються за кордон, або отримуються з-за кордону за рішенням уряду, а також за рішенням міждержавних організацій (.

б) приватний (недержавний) капітал - засоби приватних фірм, банків і інших недержавних організацій, котрі переміщаються за кордон, або з-за кордону.

По характеру використання капітал поділяється на:

а) підприємницький капітал - засоби, котрі безпосередньо або непрямо вкладаються у виробництво з ціллю отримання прибутку (приватний капітал, капітал державних підприємств);

б] позичковий капітал - засоби, котрі надаються в кредит з ціллю отримання відсотку (в міжнародних масштабах використовується офіційний капітал з державних джерел і частково з приватних).

За терміном вкладення капітал поділяється на:

а) довгостроковий і середньостроковий капітал - вкладення капіталу строком більше, ніж на один рік (вкладення підприємницького капіталу у формі прямих і портфельних інвестицій, так і позичкового капіталу у вигляді державних кредитів);

б) короткостроковий капітал - вкладення капіталу, строком менше, ніж на один рік (позичковий капітал в формі торгових кредитів).

В залежності від мети вкладення капітал поділяється на:

а) прямі інвестиції- вкладення капіталу з ціллю отримання довгострокового економічного інтересу в країні вкладення, що забезпечує контроль інвестора над об'єктом розміщення капіталу (приватний підприємницький капітал);

б) портфельні інвестиції - вкладення капіталу в іноземні цінні папери, котрі не дають інвестору права реального контролю над об'єктом інвестування (державний і приватний підприємницький капітал).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Регулювання міграційних процесів.	\|	Світовий фінансовий ринок, його структура.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.