• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Валютна політика держави.

Валютна політика - сукупність заходів, які проводяться державою в сфері міжнародних валютних відносин у відповідності із стратегічними і поточними цілями, як складова частина державної екномічної політики країни і є важливим інструментом механізму регулювання МЕВ.

Основними інструментами проведення валютної політики є:

а) маневрування дисконтною ставкою центрального банку (дисконтна політика) з метою регулювання грошової маси в обігу, рівня цін, руху через кордон короткосторокових капіталів;

б)валютна інтервенція, з метою впливу на курс національної валюти; в)зміна валютного курсу, шляхом девальвації або ревальвації; фміна валютних обмежень і диверсифікація валютних резервів; д)підписання міжнародних угод про структурні зміни в МВС-мі.

Одним із засобів реалізації валютної політики є валютне регулювання - діяльність держави спрямована на регламентацію міжнародних розрахунків і порядок здійснення угод з валютними цінностями.

Валютна політика залежно від її цілей і Форм поділяється на:

а)структурну валютну політику (довготривала) - здійснення довготривалих структурних змін в міжнародному валютному механізмі (за участю країн МВФ);

б)поточну валютну політику - сукупність заходів, які направлені на повсякденне оперативне регулювання валютного курсу, валютних операцій, діяльності валютного ринку і ринку золота.

Форми валютної політики: дисконтна і девізна.

Дисконтна (облікова) політика - одна із форм грошово - кредитної політики національних банків, яка спрямована на регулювання економіки країни, шляхом збільшення або зменшення процентних (дисконтних) ставок з метою впливу на попит і пропозицію позичкового капіталу, темпи інфляції, а також на стан платіжного балансу країни і валютного курсу. Підвищення офіційної процентної ставки спрямовано на скорочення видачі центральним банком кредитів комерційним банкам. Це приводить до скорочення грошової маси в обігу, стимулювання притоку іноземних капіталів для покращення платіжного балансу країни, збереження валютних резервів і підтримки курсу валют (політика дорогих грошей). І навпаки, зниження офіційної процентної ставки заохочує видачу кредитів (кредитна експансія).

Девізна політика - метод впливу на курс національної валюти, шляхом купівлі - продажу державними органами іноземної валюти. З метою підвищення національної валюти центральний банк продає іноземну валюту..

Різновидності валютної політики:

Валютна інтервенція - втручання центрального банку в операції на валютному ринку для того, щоб впливати на курс національної валюти.

Здійснюється за рахунок офіційного золото-валютного резерву або за рахунок міжбанківського кредиту по системі «своп».

В країнах з розвинутою економікою валютна інтервенція здійснюється з метою форсування експорту.

Валютні обмеження - обмеження, що вводяться державою на операції з валютою, золотом та інвалютними цінностями. З валютними обмеженнями пов'язано регулювання ступеня оборотності валют

Диверсифікація валютних резервів - політика держав, банків, монополій, яка направлена на регулювання структури валютних резервів шляхом включення до їх складу різних валют з метою забезпечення міжнародних розрахунків, проведення валютної інтервенції і захисту валютних втрат. Ця політика здійснюється шляхом продажу не стабільних валют і купівлі більш стійких валют, відображаючи позиції окремих валютна світових валютних ринках.

Девальвація - зниження курсу національної валюти по відношенню до іноземних валют або міжнародних лічильних одиниць (СДР, ЕКЮ).

Об'єктивною основою для проведення девальвації є завищення офіційного валютного курсу у порівнянні з реальною купівельною спроможністю грошових одиниць.

Ревальвація - підвищення курсу національної валюти по відношенню до міжнародної валюти або міжнародної лічильної одиниці.

ТЕМА 9. ПЛАТІЖНИЙ БАЛАНС.

1. Суть та структура платіжного балансу.

2. Способи балансування сальдо платіжного балансу.

3. Методи регулювання платіжного балансу.

4. Фактори, що впливають на платіжний баланс.

1. Суть та структура платіжного балансу.

Платіжний баланс - це статистична звітність про підсумки всіх економічних операцій резидентів даної країни з рештою світу за певний період (найчастіше за рік або квартал) у формі систематизованих облікових записів, який є інструментом відображення збалансованості макроекономічних зв'язків країни.

Платіжний баланс будується за принципом "подвійних рахунків". Це означає, що він має двохсторонній запис усіх економічних операцій за дебетовим і кредитовим рахунками. До кредиту відносять ті операції, в результаті яких вибувається відплив цінностей і приплив валюти у країну. До дебету відносять ті операції, які є наслідком витрачання країною валюти в обмін на придбання цінностей. Платіжний баланс згідно

із стандартною класифікацією, яку розробив МВФ, включає в себе два рахунки: рахунок поточних операцій і рахунок операцій з капіталом та фінансовими інструментами.

Кредит Дебет

1 Рахунок поточних операцій

Експорт товарів

Імпорт товарів

Сальдо балансу зовнішньої торгівлі

3. Експорт послуг

4. Імпорт послуг

5. Чисті доходи від інвестицій

6. Чисті поточні трансферти

Сальдо балансу поточних операцій

II. Рахунок операцій з капіталом та фінансовими інструментами

7. Чисті капітальні трансферти

9. Довготермінові й короткотермінові кредити (надані)

8. Довготермінові та короткотермінові кредити (отримані)

10. Чисті пропуски і помилки

Сальдо балансу офіційних розрахунків

11. Чисте збільшення офіційних валютних резервів

У рахунку (балансі) поточних операцій знаходять свій вираз усі надходження від продажу товарів та послуг нерезидентам та всі витрати резидентів на товари і послуги, які надаються іноземцям. А також чисті доходи від інвестицій та чисті поточні трансферти.

Чисті доходи від інвестицій пов'язані з "чистим експортом" кредитних послуг, тобто послуг національного грошового капіталу, який вкладають за кордоном. Якщо національний капітал за кордоном дає більший обсяг процентів і дивідендів, ніж іноземний, що інвестований у Батьківщині, то чисті доходи вщ інвестицій будуть додатними, у протилежному випадку - від'ємними.

Чисті поточні трансферти включають у себе перекази приватних і державних коштів в інші країни без отримання за них товарів та послуг (пенсії, грошові перекази за кордон, подарунки, безкоштовна допомога зарубіжним країнам).

Рахунок операцій з капіталом і фінансовими інструментами висвітлює всі міжнародні операції з активами країни, пов'язані з їх купівлею та продажем, а також чисті капітальні трансферти (безкоштовну передачу власності на основний капітал). Надання кредитів означає витрати на купівлю активів за кордоном, а їх отримання - надходження від продажу активів.

Серед операцій . які проводять на рахунку руху капіталів., одна є настільки важливою, що її виділяють окремо. Це чисте збільшення офіційних валютних резервів. Завдяки згаданій операції обліковують купівлю та продаж офіційних валютних резервів Центрального банку і формують інформацію для регулювання макроекономічної ситуації в країні. До офіційних валютних резервів належать іноземні активи, які Національний банк зберігає як буфер, що запобігає економічній катастрофі у країні.

Чисті пропуски і помити - стаття платіжного балансу, яка відображає пропуски платежів, що з будь - яких причин не були записані в інших статтях платіжного балансу та помилки які виникли в записах певних платежів Такі помилки можуть виникати у наступних випадках:

• якщо в платіжному балансі був записаний лише дебет . або лише кредит, або з будь - яких причин записаний кредит не дорівнює дебету

• якщо дебет і кредит за одним і тим же записом отримані із різних джерел, які не співпадають або відображають неоднакові інтервали часу.

Читайте також:

1. IV. Політика держав, юридична регламентація операцій із золотом.
2. Аграрна політика
3. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
4. Активна і пасивна державна політика.
5. Активна політика зайнятості
6. Антиінфляційна державна політика
7. Антиінфляційна політика держави
8. Антиінфляційна політика. Взаємозв’язок інфляції та безробіття.
9. Антимонопольна діяльність держави.
10. Антимонопольна політика держави.
11. Антиукраїнська політика російського царизму. Посилення централізаторсько-шовіністичних тенденцій
12. Апарат держави. Орган держави. Інститут держави Апарат держави - частина механізму держави.

Переглядів: 1765