Системне та прикладне ПЗ.

Системне ПЗ призначене для управління роботою комп’ютера, розподілу його ресурсів, підтримки діалогу з користувачем, надання йому допомоги в обслуговуванні ПК, а також для часткової автоматизації розробки нових програм. Системне ПЗ – комплекс програм, багато з яких постачаються разом з комп’ютером та документацією до нього.

Операційна система – це сукупність програмних засобів , що забезпечують керування апаратними ресурсами обчислювальної системи і взаємодію програмних процесів з апаратурою, іншими процесами та користувачем.

Ядро операційної системи доповнюється набором сервісних програм. З їх допомогою виконують початкову розмітку магнітних дисків, встановлюють параметри зовнішніх пристроїв , провадять тестування та оптимізаціюроботи з ними , архівацію файлів , боротьбу з вірусами, стикування комп’ютерів в мережі та ін. На одному Пк можуть використовуватись декілька різних ОС.

Прикладні системи призначені для розв’язання задачі чи класу задач або для надання користувачеві певних послуг.

Прикладні програми загального призначення використовуються для оброблення інформації в різних сферах діяльності. До таких пакетів належать текстові редактори, електронні таблиці, пакети ділової графіки, інформаційно-пошукові системи і т.д.

Прикладні програми спеціального призначення використовуються у специфічній діяльності користувачів.Існують пакети, які служать для реалізації конкретних видів діяльності (бухгалтерського обліку, маркетингу, навчання і т.д.) та пакети, що служать для реалізації певних методів розв’язання завдань (оброблення статистичних даних, завдання оптимізаційних задач).

3. Системи програмування. Інтерпретатори і компілятори.

Системи програмування призначені для полегшення та для часткової оптимізації процесу розробки та відлагодження програм. Команди, що виконуються МП, надходять в машинному коді. Кожна команда має вигляд послідовності нулів і одиниць. Писати програми машинною мовою незручно, їх надійність низька. Тому програму розробляють мовою, зрозумілою людині (інструментальна мова), після чого спеціальною програмою (транслятором) текст програми перекладається на машинний код (транслюється).

Інструментальні мови поділяють на мови низького рівня (близькі до машинної мови) -асемблери та мови високого рівня (близькі до мови людини)-Паскаль, С, Visual Basic тощо. Транслятори бувають двох типів: інтерпритатори та компілятори.

Інтерпритатор читає один оператор програми, аналізує його в контексті вже працюючої програми і потім його виконує, після чого переходить до оброблення наступного оператора.

Компіляторспочатку читає, аналізує та перекладає на машинний код усю програму, і після завершення всієї трансляції ця програма виконується. При компіляції програма виконується швидше.

Систему програмування, крім транслятора, складають текстовий редактор, компонувальник, виконавча система, налагоджувач тощо.

Тема. Загальні відомості про мову Паскаль. Алфавіт мови.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Програмне забезпечення ЕОМ.	\|	Структура програми. Класифікація операцій та даних.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.041 сек.