Оцінка інвестиційних якостей цінних паперів ґрунтується на системі їх рейтингів, які розробляються спеціалістами-аналітиками на основі детального аналізу доходності цінних паперів і ступеня ризику невиконання емітентом своїх зобов’язань (аналізу його платоспроможності), аналізу економічного і політичного стану країни емітента.
У загальному значенні рейтинг – це оцінка, віднесення до класу, розряду чи категорії; відносний показник надійності фінансових активів або основних інститутів фінансового ринку; інструмент, що дає можливість інвестору кількісно оцінити ступінь інвестиційного ризику.
Рейтинги покликані забезпечити інвесторів простою системою градацій, за якою можна оцінювати інвестиційні якості цінних паперів для:
– прийняття ефективних рішень щодо доцільності інвестування у певну країну;
– порівняння різних фінансових інструментів шляхом зіставлення оцінок граничних рівнів ризику інвестування у ці інструменти;
– формування уявлення про фінансовий стан компанії-емітента та її перспективи.
Корисність системи рейтингів полягає також і в економії часу, який довелось би витрачати інвесторам на проведення таких оцінок.
Сьогодні присвоєнням рейтингів займаються багато компаній і статистичних агенцій, найбільш авторитетними та всесвітньо визнаними серед яких є рейтингові агенції Standard & Poor’s, S&P (1860 р.) і Moody’s Investors Service, Inc. (1900 р.), які періодично публікують у спеціальних виданнях таблиці рейтингів цінних паперів.
Для присвоєння того чи іншого рейтингу агенції враховують результати вивчення квартальних і річних звітів компаній, зведень і новин, що передаються ними до Комісії з цінних паперів і фондових бірж, якість менеджменту, короткострокові і довгострокові перспективи компаній, стан ринку, на якому працюють компанії, їх місце на цьому ринку і багато іншого. Для відображення інвестиційних якостей оцінюваних об’єктів рейтингові агенції використовують буквену символіку від А до D (букві А відповідають об’єкти з мінімальним інвестиційним ризиком, а букві D – відповідно з максимальним), а також цифрові модифікатори (від 1 до 3) і знаки «+» та «-», щоб показати відносне місце об’єктів рейтингування.
Найбільш поширені у світі системи оцінювання інвестиційних якостей акцій та облігацій представлено у табл. 5.2 [24, 41, 43,49].