МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Вимоги безпеки до різних видів інструментів 3 страницаПроїзди на території повинні бути зручними, найоптимальні-шими за часом проїзду між технологічними цехами, спорудами, складами та вантажно-розвантажувальними пунктами. Автомобільні проїзди та під'їзди до будівель, споруд і джерел води на підприємствах мають забезпечувати за будь-якої пори року безперебійний і безпечний рух автомобільного транспорту. Відповідальні особи повинні постійно наглядати за технічним станом проїздів та під'їздів до будівель, споруд, джерел води і своєчасно підвищувати їх технічний рівень та експлуатаційні якості. За справність доріг та під'їздів до джерел води відповідають особи, призначені наказом по підприємству. Автомобільні проїзди та під'їзди до будівель, споруд і джерел води повинні мати електричне освітлення за темної пори доби. З метою гарантування пожежної безпеки забороняється: 1)складати в смузі протипожежних розривів будь-які, а особливо пожежовибухонебезпечні речовини і матеріали; 2) зливати пожежовибухонебезпечні та горючі речовини в каналізаційну мережу; 3) утримувати з відкритими люками оглядові колодязі; 4) утримувати в несправному стані гідрозатвори. 293 Тупикові (сліпі) проїзди, під'їзди до будівель, споруд і джерел води повинні закінчуватись майданчиками для розвертання транспортних засобів розміром не менш ніж 12 х 12 м, що забезпечує безперешкодне розвертання пожежних та інших спеціальних машин. Переїзди та переходи через залізничні колії повинні мати суцільні настили на рівні головок рейок, тримати їх слід у справному стані. Залишати рухомий склад (вагони, цистерни, платформи) на переїздах забороняється. Ворота для в'їзду на територію підприємства, які відчиняються за допомогою електропривода, повинні мати пристосування (пристрої), які дозволяють відчиняти їх вручну. Утримання приміщень та евакуаційних шляхів і виходів Всі приміщення для гарантії безпечної евакуації людей у випадку пожежі повинні мати евакуаційні шляхи і виходи. Двері евакуаційних виходів мають відчинятися в Напрямку виходу з будівлі. Влаштовувати розсувні, підйомні та обертові двері на евакуаційних шляхах забороняється. Забороняється захаращувати евакуаційні проходи і виходи різними предметами, матеріалами та обладнанням. У сходових клітках будівель неприпустимо прокладати промислові газопроводи, трубопроводи з легкозаймистими та горючими речовинами, відкриті електричні кабелі, а також застосовувати устаткування, що перешкоджає евакуації людей. Висота евакуаційних шляхів і виходів повинна становити не менше 2 м. Кожне приміщення площею понад 300 м2, розташоване в підвальному або в напівпідвальному (цокольному) поверсі, повинно мати не менше двох евакуаційних виходів. У підвальних приміщеннях і цокольних поверхах виробничих цехів, майстерень, складів та інших будівель забороняється застосування і зберігання вибухонебезпечних речовин, балонів з газом під тиском, а також речовин з підвищеним рівнем пожежної небезпеки. У підвалах з виходами в загальні сходові клітки будівель неприпустимо зберігати горючі речовини і матеріали. Забороняється використовувати горищні приміщення з виробничою метою або для зберігання матеріальних цінностей. Горищні приміщення мають бути постійно зачинені на замок. Місце зберігання ключів від замків повинно зазначатись написами на 294 дверях (люках) входів на горище. Дерев'яні конструкції горищних приміщень підлягають вогнезахисній обробці. Якість обробки щороку контролюється і за потреби обробка повторюється. За результатами контролю складається акт. При переплануванні приміщень та зміні їх призначення, впровадженні нових технологічних ліній чи обладнання слід передбачати протипожежні вимоги, не нижчі за наявні вимоги пожежної безпеки. Стаціонарні зовнішні пожежні сходи, обгородження на дахах будівель і споруд слід тримати справними, щороку перевіряти на міцність. Забороняється встановлювати глухі ґрати на віконних прорізах будівель і приміщень, у яких перебувають люди (за винятком кас, складів та інших спеціальних приміщень, де встановлення глухих ґрат допускається нормами і правилами, затвердженими у встановленому порядку). У разі потреби встановлення на вікнах ґрат їх треба робити розсувними або знімними. На час перебування в цих приміщеннях людей ґрати мають бути відчинені. Слід постійно тримати в справному робочому стані протипожежні системи, установки, пристрої (протидимового захисту, пожежної автоматики, протипожежного водопостачання; протипожежні двері, клапани, інші захисні пристрої в протипожежних стінах та перекриттях) приміщень, будівель і споруд. Підлога виробничих приміщень має бути справною, пошкодження в ній слід негайно усувати. Прибирати підлогу треба в міру потреби, але,не рідше одного разу за зміну. Усі виробничі та підсобні приміщення слід тримати чистими. У випадку розливання легкозаймистої чи горючої рідини її слід негайно прибрати. Усі виробничі та підсобні приміщення мають бути забезпечені первинними засобами гасіння пожежі. Пожежне обладнання та інвентар необхідно розміщувати на видних і легкодоступних місцях і тримати їх цілком справними і готовими до негайного використання. Потрібно встановити постійний контроль за їх технічним станом і призначити відповідальних працівників. Біля кожного телефонного апарата слід вивісити таблички або зробити написи, де зазначити номери телефонів пожежної частини, аварійної газової служби та служби електромереж, а також швидкої медичної допомоги. 295 Всі виробничо-складські або допоміжні приміщення чи будівлі повинні мати на вхідних дверях напис про категорію приміщення (чи будівлі) щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до додатка 5.3 та «Перечня категорий помещений и сооружений автотранспортных и авторемонтных предприятий по взрывопожарной и пожарной опасности и классов взрывоопасных зон по правилам устройства электроустановок». Щоб не допустити поширення вогню в будівлях і спорудах, слід влаштовувати протипожежні перешкоди - стіни, перекриття, що огороджують конструкції (з вогнетривких матеріалів), відповідно до вимог будівельних норм (додаток 5.4). Установки пожежної сигналізації (далі - УПС) та автоматичні установки пожежогасіння (далі - АУП) (додаток 5.5) за їх наявності на підприємстві (об'єкті) повинні утримуватись у працездатному стані. 5.3. Вимоги протипожежної безпеки до інженерного обладнання 5.3.1. Електрообладнання Електричні мережі та електрообладнання, які використовуються на підприємствах, повинні відповідати вимогам чинних Правил устройства электроустановок і Правил технической эксплуатации электроустановок потребителей і Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів (далі - ПУЕ, ПТЕ і ПБЕ) та інших нормативних документів. Особа, відповідальна за протипожежний стан електроустановок (головний енергетик, головний механік або інженерно-технічний працівник відповідної кваліфікації) і призначена наказом керівника, зобов'язана: 1) забезпечити організацію та своєчасне проведення профілактичних оглядів і планово-попереджувальних ремонтів електрообладнання, апаратури та електромереж, а також своєчасно усувати порушення, які можуть призвести до пожежі; 2) забезпечити правильність вибору та застосування кабелів, електропроводів, двигунів, світильників та іншого електрообладнання залежно від класу зон щодо вибухо- та по-жежонебезпеки і умов навколишнього середовища; 296
3) систематично контролювати справність апаратів захисту від струменів короткого замикання, перевантаження, внутрішньої та атмосферної перенапруги, а також від інших ненормальних режимів роботи; 4) контролювати справність спеціальних установок і засобів, \ призначених для ліквідації загорання та пожежі в електроустановках і кабельних приміщеннях; 5) організувати навчання та інструктаж чергового персоналу з -питань пожежної безпеки при експлуатації електроустановок; 6) брати участь у розслідуванні виникнення пожеж від електроустановок, розробляти і здійснювати заходи щодо їх недопущення. Якщо неможливо забезпечити технічне обслуговування електроустановок працівниками підприємства, адміністрація повинна укласти зі спеціалізованою організацією договір на планове технічне обслуговування. Забороняється: 1) експлуатація електрокабелів і проводів з ізоляцією пошкодженою або такою, що втратила в процесі експлуатації захисні властивості; 2) залишати під напругою кабелі і проводи з неізольовани-ми струмопровідними жилами; 3) користуватися пошкодженими розетками, відгалужуваль-ними та з'єднувальними коробками, вимикачами, рубильниками та іншими електровиробами, а також лампами, на склі яких є темні плями; 4)використовувати електроапаратуру і прилади в умовах, що не відповідають зазначеним рекомендаціям підпри-ємств-виробнйків; 5) складувати горючі матеріали на відстані менше 1 м над і під електрощитами та від електрообладнання; 6) застосовувати ролики, вимикачі, штепсельні розетки для підвішування одягу та інших предметів; заклеювати ділянки електропроводки папером, горючими тканинами; 7) застосовувати для електромереж радіо- і телефонні проводи; 8) використовувати електроустановки, поверхневе нагрівання яких при роботі перевищує температуру навколишнього повітря більш як на 40 С (якщо до цих електроустановок не ставляться інші вимоги). 297 На кожному об'єкті має бути встановлений порядок знестру-млення електрообладнання, силових та контрольних кабелів на випадок пожежі, із забезпеченням незалежного електроживлення систем пожежної автоматики та протипожежного водопостачання. В усіх приміщеннях (незалежно від призначення), які після закінчення робіт зачиняються і не контролюються черговим персоналом, всі електроустановки та електроприлади мають бути знеструмлені (за винятком тих, які працюють цілодобово за вимогами технології: чергового освітлення, протипожежних та охоронних установок, електроустановок). Будівлі, споруди і зовнішні установки слід захищати від прямих ударів блискавки та її вторинних проявів. Для підтримання пристроїв захисту від блискавок у справному стані слід регулярно проводити їх ревізію: для будівель і споруд І і II категорій щодо блискавкозахисту - щороку, для III категорії - не рідше одного разу на 3 роки зі складанням акта, в якому зазначаються виявлені дефекти. Всі виявлені пошкодження і дефекти повинні бути негайно усунені. Електричне освітлення Для живлення світильників загального освітлення в приміщеннях слід використовувати, як правило, напругу не вище 220 В. У приміщеннях без підвищеної небезпеки зазначена напруга допускається для всіх стаціонарних світильників незалежно від висоти їх встановлення. У вибухо- та пожежонебезпечних зонах слід застосовувати світильники з відповідним рівнем вибухозахисту або оболонки. Конструкція світильників з дуговими ртутними лампами в пожежонебезпечних зонах повинна виключати випадіння з них ламп. Світильники з лампами розжарювання і з люмінесцентними лампами в пожежонебезпечних зонах повинні мати суцільне силікатне скло, що захищає лампу, і не мати відбивачів та розсію-вачів із горючих матеріалів. У приміщеннях з підвищеною пожежонебезпекою напруга для живлення світильників, як правило, не повинна бути вищою 42 В. При встановленні світильників загального освітлення напругою 220 В з лампами розжарювання на висоті менш ніж 2,5 м слід застосовувати світильники, конструкція яких унеможливлює доступ до лампи без інструменту. Електропроводка, Щ° 298 прокладається до світильника, повинна бути в металевих трубах (рукавах) або захисних оболонках. Кабелі та незахищені проводи можна використовувати тільки для живлення світильників з лампами розжарювання напругою не вище 42 В. Світильники з люмінесцентними лампами напругою 127 та 220 В допустимо встановлювати на висоті не менше 2,5 м від підлоги за умови недоступності їх струмопровідних частин для дотику. У приміщеннях вологих, особливо вологих і з жарким середовищем застосування люмінесцентних ламп для місцевого освітлення дозволяється тільки в арматурі спеціальної конструкції. Переносні світильники мають бути обладнані захисними скляними ковпаками і сітками для захисту від механічних пошкоджень і виконані у вибухозахисному варіанті. Для цих світильників та іншої переносної електроапаратури слід застосовувати гнучкі кабелі або проводи з мідними жилами, спеціально призначені для цієї мети - з урахуванням можливих механічних впливів. Відстань між світильниками з лампами розжарювання та предметами (будівельними конструкціями) з горючих матеріалів-уста--новлюється залежно від потужності: Номінальна потужність, Вт Мінімальна відстань, м Інші види світильників слід розміщувати на відстані не менше 0,5 м від горючих матеріалів та предметів, а від горючих будівельних конструкцій - на відстані не менше 0,2 м. За наявності у виробничих і складських приміщеннях горючих матеріалів (паперу, гуми, бавовни та ін., а також виробів в упаковці з горючих матеріалів) електричні світильники мають бути закритими або захищеними (зі скляними ковпаками). Забороняється підвішування світильників безпосередньо на струмоведучі проводи, обгортання електролампи і світильники папером, тканиною та іншими горючими матеріалами, експлуатувати їх зі знятими ковпаками (розсіювачами). Аварійне освітлення (у приміщеннях і на місцях ведення зовнішніх робіт) слід передбачати тоді, коли відсутність робочого освітлення може викликати порушення нормального обслуговування обладнання та механізмів, внаслідок чого може статись 299 вибух або пожежа. Світильники аварійного освітлення для продовження роботи, а також світильники евакуаційного освітлення мають бути приєднані до незалежного джерела живлення або автоматично на нього переключатись. Світильники аварійного освітлення для евакуації мають живитись від джерел, незалежних від мережі робочого освітлення, починаючи від щита підстанції, або за наявності тільки одного вводу (в будівлі або в зоні робіт на відкритому просторі), починаючи від цього вводу. Допускається живлення аварійного освітлення від мережі робочого освітлення з автоматичним переключенням на зазначені вище джерела живлення при аварійних режимах. У будівлях без природного освітлення світильники робочого та аварійного освітлення, як для продовження роботи, так і для евакуації, мають живитись від двох незалежних джерел енергії. Мережі робочого та аварійного освітлення повинні бути при цьому роздільними, а використання електросилових мереж для живлення робочого або аварійного освітлення є неприпустимими. У виробничих будівлях без природного освітлення і в приміщеннях, де можуть водночас перебувати 100 і більше чоловік, незалежно від наявності аварійного освітлення, має передбачатись евакуаційне освітлення на шляхах евакуації, яке переключається при припиненні його живлення на незалежне зовнішнє або місцеве (акумуляторну батарею, дизель-генераторну установку) джерело, яке не використовується в нормальному режимі для живлення робочого, аварійного та евакуаційного освітлення. Електродвигуни, світильники, проводи, розподільні пристрої слід очищати від пилу не рідше як два рази на місяць, а в запилених приміщеннях - щотижня. 5.3.2. Опалення Відповідальність за технічний стан і контроль за експлуатацією, своєчасним та якісним ремонтом опалювальних установок на підприємствах покладається на головного механіка або іншу особу, призначену наказом по підприємству, а по цехах, майстернях, дільницях, складах, лабораторіях та окремих об'єктах (підрозділах) - на керівників цих підрозділів. У вибухопожежонебезпечних і пожежонебезпечних приміщеннях категорій А, Б і В (додаток 3) застосовування пічного опалення є неприпустимим. 300 Перед початком опалювального сезону котельні, теплогене-рувальні і калориферні установки та інші опалювальні прилади слід старанно перевірити і відремонтувати. Забороняється експлуатувати несправні опалювальні установки. Опалення на підприємствах повинні виконувати спеціально призначені працівники, які пройшли протипожежний інструктаж, що слід проводити щороку перед опалювальним сезоном. У вибухопожежонебезпечних приміщеннях категорій А і Б слід застосовувати, як правило, систему водяного або парового опалення (за винятком приміщень, де зберігаються або застосовуються речовини, які при з'єднанні з водою або водяною парою утворюють вибухонебезпечні суміші чи речовини, здатні до само-спалахування або вибуху при взаємодії з водою). Електричне опалення Опалення електричними приладами в приміщеннях категорій за вибухопожежонебезпекою А і Б не дозволяється. У разі застосування електронагрівальних приладів у пожежонебезпечних зонах будь-якого класу, згідно з умовами виробництва, електронагрівальні прилади мають бути захищені від контакту з горючими матеріалами і встановлені на поверхні з негорючого матеріалу. Температура зовнішньої поверхні елект-роопалювальних приладів у найбільш нагрітому місці в нормальному режимі роботи не повинна перевищувати 85 °С. Не дозволяється застосовувати електричні опалювальні прилади в пожежонебезпечних зонах у складських приміщеннях. Відстань від приладів електроопалення до горючих матеріалів і будівельних конструкцій повинна становити не менше 0,25 м. Електричні повітронагрівачі і опалювальні прилади повинні розміщуватись так, щоб до них був забезпечений вільний доступ для огляду та очищення. Усі поверхні нагрівальних приладів у виробничих приміщеннях зі значним виділенням горючого пилу повинні бути гладкими (для зручності очищення). Дозволяється застосовувати тільки електричні опалювальні прилади заводського виготовлення. Опалювальні електроприлади перед початком опалювального сезону слід ретельно перевірити і за потреби відремонтувати або замінити. Забороняється: 1) класти спецодяг, промаслене шмаття, горючі матеріали і предмети на електричні опалювальні прилади і сушити їх там; З 01 2) експлуатувати електричні опалювальні прилади, які не мають протипожежних відступок від горючих конструкцій будівель, а також підставок із негорючих матеріалів; 3) залишати увімкненими електричні опалювальні прилади без нагляду. Для опалення невеликих приміщень (крім вибухонебезпечних), будівель та ін. можна застосовувати масляні радіатори та електронагрівачі (типу РБЗ-1, ЕХ-2, 6К-4, ПТ-8-2 та ін.) із закритими нагрівальними елементами. Вони повинні мати індивідуальний електрозахист і терморегулятори. Електричні обігрівальні прилади в інвентарних будівлях мобільного типу слід установлювати на відстані не менше 1 м від горючих матеріалів або відгороджувати від них екранами з негорючих матеріалів. Електронагрівальні прилади можна включати в електромережу тільки зі справними штепсельними з'єднаннями. Газове і центральне опалення Встановлювати газові опалювальні котли, опалювальні апарати і газові водонагрівачі біля стін з негорючих матеріалів або біля стін, захищених негорючими матеріалами, слід на відстані не менше 0,1 м. Меблі та вироби (предмети) з горючих матеріалів треба встановлювати на відстані не менше 0,2 м від газових нагрівачів. Забороняється користуватись вогнем для виявлення витікання газу від газопроводів, а також газовими пальниками та пристроями, якщо вони несправні. При появі в приміщенні запаху газу слід негайно припинити його подавання, викликати аварійну газову службу, провітрити приміщення. До усунення несправності забороняється в приміщенні запалювати сірники, курити, включати або виключати електроприлади. Всі будівлі підприємств, як правило, мають бути обладнані системами центрального опалення. Переобладнання котельних під газове паливо та експлуатація газового обладнання повинні здійснюватись відповідно до вимог Правил безпеки систем газопостачання України. У приміщеннях, обладнаних системами водяного або парового опалення, є неприпустимим зберігання, застосування та використання таких речовин і матеріалів: 1) здатних до самозаймання або вибуху при дотику до гарячих поверхонь нагрівальних приладів і трубопроводів або при взаємодії з водою; 302 2) тих, що при контакті з водою виділяють горючі гази або Не дозволяється залишати без нагляду працюючі котли особам, які їх обслуговують. Виняток становлять котли, контроль за роботою яких та управління якими здійснюється з диспетчерського пульта. В окремо розташованих котельних допускається встановлення закритих витратних баків для рідкого палива об'ємом не більше 5 м3 (для мазуту) або 1 м3 (для легкого нафтового палива). У приміщеннях котельної забороняється: 1)проводити роботи, не пов'язані з технічним обслуговуванням та наглядом за обладнанням котельної; 2)допускати сторонніх осіб і доручати їм обслуговування котлів; 3) сушити на котлах спецодяг, взуття, інші горючі матеріали; 4) допускати підтікання рідкого палива або витікання газу з системи паливоподавання; 5)подавати паливо при несправній системі паливоподавання, «згаслих» форсунках або газових пальниках; 6) користуватися витратними баками, які не мають пристроїв для відведення палива в аварійну ємність (тобто безпечне місце) в разі пожежі; 7)палити в топці при несправних приладах автоматичного регулювання, сигналізації та захисту обладнання; 8) застосовувати відкритий вогонь або курити у приміщеннях, де встановлена ємність з паливом; 9) використовувати як паливо відходи нафтопродуктів та інші легкозаймисті рідини (далі - ЛЗР) та горючі рідини (далі - ГР), не передбачені технічними умовами на експлуатацію котельного обладнання; 10)застосовувати паливопроводи з горючих матеріалів. Попіл і шлак, що їх вигрібають із топки, слід заливати водою і виносити в місця, спеціально відведені для цього. Калориферне (повітряне) опалення Галузь застосування калориферних установок визначається СНиП 2.04.05-91. Перед початком опалювального сезону калориферні установки слід перевірити і відремонтувати. Експлуатація несправних установок неприпустима. 303 При експлуатації калориферів слід: 1) постійно тримати у справному стані контрольно-вимірю-вальні прилади; 2) зашпарувати негорючими матеріалами виявлені шпарини між калориферами та будівельними конструкціями камер; 3) забезпечити відстань між калориферами і конструкціями з горючих матеріалів не менше 1,5 м - за наявності вогневого або електричного підігрівання і не менш ОД м, -коли теплоносіями є вода або пара; 4)'стежити за тим, щоб транзитні канали, якими подається значених для подавання повітря в приміщення; 5) систематично очищати калорифери від забруднення пневматичним або гідравлічним способом. 5.3.3. Вентиляиія і кондиціювання Відповідальність за додержання вимог пожежної безпеки при експлуатації вентиляційних систем (установок), їх технічний стан і справність покладаються на головного механіка підприємства або іншу особу, призначену наказом по організації (підприємству). Вентиляційні установки і системи, що застосовуються на підприємствах, організаціях, повинні відповідати протипожежним вимогам будівельних норм, мати інструкції з експлуатації, що визначають експлуатаційний і протипожежний режим роботи залежно від умов виробництва, строки очищення повітроводів, фільтрів, вогнезатримувальних клапанів та іншого обладнання, а також порядок дій обслуги при виникненні пожежі або аварій. Не допускається робота технологічного обладнання у вибу-хопожежонебезпечних та пожежонебезпечних приміщеннях у разі несправності (відсутності) або при відключених гідрофільтрах, сухих фільтрах, пиловідсмоктувальних, пиловловлювальних та інших пристроях систем вентиляції. Щоб у вентилятори не потрапляли металеві і тверді речовини, місцеві відсмоктувачі вентиляційних систем, які видаляють пожежо- та вибухонебезпечні речовини, мають бути обладнані захисними сітками і магнітними вловлювачами. Забороняється прокладати повітроводи, якими переміщуються вибухопожежонебезпечні гази, пари і пил, у підвальних приміщеннях та каналах під підлогою. 304 Під час експлуатації побутових кондиціонерів забороняється: 1)при встановленні кондиціонера у віконному отворі використовувати як опорні конструкції горючі елементи конструкцій рам замість монтажних кріплень заводського виготовлення або інших металевих конструкцій; 2) кустарно переробляти кондиціонери з метою зміни їх функціонального призначення; 3) замінювати наявні триполюсні штепсельні роз'єднувачі на двополюсні; 4)встановлювати кондиціонери у внутрішніх протипожежних перегородках та стінах; 5) встановлювати кондиціонери у вибухопожежонебезпечних приміщеннях категорій А і Б. 5.3,4. Каналізація Речовини, які містять легкозаймисті рідини (далі - ЛЗР) та горючі рідини (далі - ГР) і у взаємодії з водою виділяють вибухопожежонебезпечні гази (карбід кальцію, негашене вапно тощо), скидати (зливати) у каналізаційну мережу неприпустимо, навіть в аварійних ситуаціях. Каналізація для відведення промислових стоків по всій своїй довжині повинна бути закритою і виготовлена з негорючого матеріалу. 5.4. Вимоги з утримання пожежної техніки та основних засобів гасіння пожеж Використання пожежної техніки, у тому числі пожежного обладнання, інвентарю, інструментів для господарських, виробничих та інших потреб, не пов'язаних з гасінням пожежі або навчанням протипожежних формувань, забороняється. При аваріях і стихійних лихах застосовувати пожежну техніку можна тільки з дозволу органів державного пожежного нагляду. Пересувну пожежну техніку (причіпні та переносні мотопомпи та інше обладнання) слід тримати в опалюваних приміщеннях або спеціально призначених для цієї мети приміщеннях (боксах) з температурою середовища не нижче 10 "С, які мають освітлення, телефонний зв'язок, тверде покриття підлоги, утеплені ворота, інші пристрої та обладнання, необхідні для гарантування нормальних і безпечних умов роботи. 305 Пересувна пожежна техніка постійно повинна перебувати в повній готовності до застосування: бути справною, заправленою пальним, мастильними матеріалами, забезпеченою запасом вог-негасних речовин і повним комплектом придатного до застосування пожежно-технічного озброєння. За кожною одиницею пожежної техніки слід закріплювати водія (моториста), що пройшов спеціальну підготовку. На пожежні мотопомпи слід виділити бойову обслугу (зі складу членів ДПД). На підприємстві слід розробити порядок доставки техніки до місця пожежі. Перед уведенням в експлуатацію (постановкою на бойове чергування) пожежні автомобілі, за їх наявності, мотопомпи та причепи слід випробувати на відповідність вимогам нормативної документації за участю представників пожежної охорони. Види, періодичність, зміст і технологічна послідовність робіт з технічного обслуговування пожежних автомобілів, мотопомп і причепів повинні відповідати вимогам, установленим в експлуатаційній документації на вироби конкретних типів (марок). Перевірка стану агрегатів проводиться перед пуском двигуна, про що слід зробити запис у спеціальному журналі, який зберігається в приміщенні, де встановлена ця техніка. Виробничі, адміністративні, складські й допоміжні приміщення, технологічні установки, а також відкриті площадки для зберігання матеріалів, продукції, обладнання, стоянки автотранспортної техніки повинні бути забезпечені первинними засобами гасіння пожеж: вогнегасниками, пожежним інвентарем (покривала з негорючого теплоізоляційного полотна, грубововняної тканини або повсті, ящики з піском, бочки з водою, пожежні відра, совкові лопати) та ручним пожежним інструментом (гаки, ломи, сокири тощо). Місця, де зберігається пожежна техніка та засоби гасіння пожеж, треба зазначати на вказівних знаках, які слід розміщувати на видних місцях на висоті 2-2,5 м як усередині, так і зовні приміщення. Норми і потреби в первинних засобах пожежогасіння для діючих підприємств визначаються відповідно до додатка 6. Для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих, складських та інших приміщеннях, будівлях, спорудах і на території підприємств, як правило, слід установлювати спеціальні пожежні щити (стенди). На пожежних щитах (стендах) слід розміщувати ті первинні засоби гасіння пожеж, які можуть застосовуватись у даному приміщенні, споруді, установці. Пожежні щити (стенди) і засоби пожежогасіння мають бути пофарбовані у відповідні кольори за ГОСТ 12.4.026-76. На пожежних щитах (стендах), ящиках для піску і бочках для води слід указувати їх порядкові номери. Порядковий номер пожежного щита (далі -«ПЩ») позначають після буквеного індексу «ПЩ». У складі поркежного щита (стенда) пісок можна замінити флюсом, карналітом, кальцинованою содою, вогнегасним порошком, глиноземом або іншими негорючими та сипкими матеріалами з належними пожежогасними характеристиками. Читайте також:
|
||||||||
|