• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Лекція 2. Вантажі та вантажопотоки. Класифікація. Характеристики і основні показники.

КИЇВ – 2012

ЛЕКЦІЯ 2

ІНСТИТУТ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ЕНЕРГОМЕНЕДЖМЕНТУ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

“ КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ “

КАФЕДРА ІНЖЕНЕРНОЇ ЕКОЛОГІЇ

“Вантажі та вантажопотоки. Класифікація. Характеристики

і основні показники вантажопотоку”

Дисципліна :

“ Обладнання установок і комплексів гірничих робіт – 1. Транспортні машини і комплекси.”

Для напрямку підготовки : 6.050702 “ Електромеханіка ”

Укладач: Сергієнко М.І

Вантажі за агрегатним станом діляться на:

· штучні (одиничні);

· насипні.

· наливні;

Штучні вантажі – це вантажі пов’язані формою, масою з їх розмірами і кількістю (люди, матеріали, обладнання,машини, контейнери, продукти).

Наливні вантажі – паливно-мастильні, емульсії, вода, рідкі бетонні суміші.

Насипні (масові) вантажі – видобуті корисні копалини, гірські породи, будівельні вантажі, пісок, т.п.

Найбільший обсяг перевезень мають насипні вантажі. Оновними характеристиками насипних вантажів є:

· кусковатість, мм.;

· густина, γ (т/м³);

· кут природного відкосу, град.;

· міцність, ƒ( Па);

· абразивність;

· вологість, %

Насипні вантажі по кусковатості діляться на:

· великокусковаті (куски > 600 мм);

· крупнокусковаті (300-600 мм);

· середні (100-300 мм);

· Дрібношматкові (< 100мм);

· Зернисті;

· Порошкоподібні;

· Пилоподібні.

Кусковатість позначається d(мм) і визначається за формулою:

Кусковатість вантажу впливає на вибір виду транспорту, розмір вантажонесучих органів і габаритів транспортних машин.

Густина (щільність) матеріалів вантажу γ (т/м³) представляє собою відношення маси матеріалу до його об’єму. Густина гірських порід вказується або в його природному стані (масиві, цілику) γ (т/м³), або в розрихленому стані (насипна густина) γ_р (т/м³). Відношення цих величин γ/γ_р >1 називається коефіцієнтом розрихлення.Найбільший обсяг перевезень мають насипні вантажі (вугілля, порода, гірська маса, баласт для рейкових шляхів). Їх відрізняють висока однорідність властивостей. Насипна щільність γ_н (т/м3) - маса 1 м3 вантажу в розпушеному стані. У масиві гірська порода має більш високу щільність. Після руйнування маса породи займає більший обсяг.
Значення коефіцієнта розрихлення визначаються в основному фізико-механічними властивостями породи і способом руйнування массиву (Таб.1)

Табл.1. Коефіцієнти розрихлення насипних вантажів

По насипній щільності вантажі діляться на легкі (до 0,6 т/м³), середні (0,6...1,1 т/м³), важкі (1,1...2,0 т/м³) и надзвичайно важкі (більш 2,0 т/м³). (Табл.2).

Табл.2. Значення насипної щільності вантажів.

Матеріали	, т/м3
- буре вугілля	0,65...0,75
- кам’яне вугілля	0,83...0,91
- антрацит	0,80...1,00
- руда залізна	1.20...3.50
- руда марганцева	1,40...2,00
- пісок, глина, вапняки	1,50...2,00
- порода	1,50...2,00

Кут природного відкосу (КПВ) – це кут між боковою поверхнею конуса насипного вантажу і горизонтальною поверхнею ( Рис.1). Частинки матеріалу, що знаходяться на вільній поверхні насипу, відчувають стан критичного (граничного) рівноваги. Кут природного укосу пов'язаний з коефіцієнтом тертя і залежить від гранулометричного складу та форми, зволоження, а також від питомої ваги матеріалу.

Рис.1 Кут природного відкосу насипного вантажу

Розрізняють КПВ в покої і русі. КПВ в русі складає 0,35 – 0,7 кута природнього відкосу в покої ( для м’яких порід в русі 15–20; руд –30–45).

Міцність гірських порід – це поняття,яке характеризує відносний опір породи або корисних копалин при руйнуванні.

Міцність оцінюється коефіцієнтом міцності(ƒ) по шкалі проф. Протодьяконова М.М. Шкала має градацію ƒ =0,5–20

;

де σ_т –тимчасовий опір, при якому наступає руйнування породи, Н/см²

(ƒ = алмаз – 20, габро, лабродоріти ≈ 16–18, вугілля –1,0–1,6 )

Абразивність – властивість гірничої маси, корисних копалин, вантажу надавати стираючу дію на поверхню транспортного засобу. По абразивності гірські породи поділяються на:

· неабразивні;

· мало абразивні;

· середньо абразивні;

· сильно абразивні;

Вологість ω_в – виражається відношенням маси води і твердої частини вантажу в %. Вологість залежить від можливості вантажу поглинати воду Вологість визначається просушенням проби вантажу при t =105до постійної маси.

;

де m₁, m₂– маса проби до і після просушення

2.1 Вантажопотоки. Вантажопотоком називають кількість вантажу, масою (т) або об'ємом (м³), що переміщується за одиницю часу. Відповідно до цього розрізняють хвилинний (т / хв; мЗ / хв), годинний (т / год; м3 / год), змінний (т / зміну; м3/зміну) і добовий (т / добу; м3/добу) вантажопотоки. Характерною особливістю вантажопотоків являється їх крайня нерівномірність: вантажопотоки різко змінюють свою величину під впливом різноманітних гірничо-геологічних, технічних, технологічних і організаційних чинників, які впливають на величину і параметри вантажопотоку. Причому , тривалість і нерівномірність цих періодів носить також випадковий характер. Величина нерівномірності вантажопотоку характеризується коефіцієнтом нерівномірностіk_n :
, ,
де U_max максимальна інтенсивність вантажопотоку; U- математичне очікування значень інтенсивності вантажопотоку.

Характеристика і динаміка вантажопотоку наведені на Рис. 2.

Рис. 2 Характеристика і динаміка вантажопотоку.

Середнє значення вантажопотоку визначають за виразом:

Q_ср = А_зм/Т₀ , т/год

де А_зм - величина змінного вантажопотоку, т; Т₀ - чистий час роботи транспортної машини, годин

Зміни в нерівномірності надходження вантажу призводять до того, що в окремі періоди часу можуть виникнути недовантаження або перевантаження транспортних засобів. Тому машини повинні мати достатні резерви продуктивності. Значення максимального вантажопотоку Q_max може бути розраховане по формулі:

Q_max = 60 U_max , т/год

Коеффіцієнт нерівномірності вантажопотоку k_n становить :

К_н = Q_max / Q_сер

де Q_сер – середнє значення вантажопотоку , т/год.

Читайте також:

1. II. Основні закономірності ходу і розгалуження судин великого і малого кіл кровообігу
2. V. Поняття та ознаки (характеристики) злочинності
3. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
4. Акустичні характеристики порід
5. Амортизація основних засобів, основні методи амортизації
6. Аналітичні процедури внутрішнього аудиту та їх класифікація.
7. Артеріальний пульс, основні параметри
8. Банківська система та її основні функції
9. Банківський кредит та його класифікація.
10. Біржові товари і основні види товарних бірж. Принципи товарних бірж.
11. Будівельні роботи, їх визначення і класифікація.
12. Будова й основні елементи машини

Переглядів: 2582