Статистичні показники результату поведінки покупців

До основних результатів поведінки покупців можна віднести:

1) структуру реалізованого попиту або кінцевого попиту;

2) рівень кінцевого споживання товарів та послуг: а) продовольчих товарів; б) непродовольчих товарів; в) послуг;

3) якість середньодобового раціону домашнього харчування: енергетична цінність (ккал); білки (г); жири (г); вуглеводи (г); макро- і мікроелементи; вітаміни;

4) індекс людського розвитку.

За методологією СНР кінцеве споживання товарів та послуг характеризується схемою 6.4:

Розглянемо витрати домашніх господарств, які мають найбільшу питому вагу в кінцевому споживанні (попиті). У структурі соціального нормативу, розробленого ВАТ УкрНДІ харчування, за раціональними нормами споживання частка продуктів харчування має становити не більше як 30 %, частка непродовольчих товарів — 47 %, частка послуг — 23 %. Фактична ж структура попиту населення України далека від нормативної.

Схема 6.4

Структура реалізованого попиту.Під структурою реалізованого попиту розуміється поділ споживчих витрат домогосподарств за товарними групами та видами послуг згідно з даними вибіркового обстеження або поділ роздрібного товарообороту за товарними групами та поділ обсягу платних послуг за їхніми видами згідно з даними статистики підприємств.

Важливим завданням статистики є вивчення структури споживання (попиту). Структура споживчих витрат диференціюється за групами населення з різними доходами.

Статистичний аналіз залежності споживання домогосподарств від розміру доходу є головним питанням типології та закономірностей формування попиту населення. Типологію споживання або попиту від доходу можна вивчати на основі статистичних даних про рівень споживання децильних (10 %) або квантильних (20 %) груп домогосподарств із різним рівнем доходу (табл. 6.11).

Таблиця 6.11

Структура сукупних витрат домогосподарств за децильними (10 %) групами в залежності від розміру середньодушових сукупних доходів (витрат) у 1999 році (в середньому за місяць у розрахунку на одне домогосподарство, %)

Статті витрат	Усі домогосподарства	З них за децильними (10 %) групами за рівнем середньодушових сукупних доходів (витрат) на місяць
Перша (найнижча)	Друга	Третя	Четверта	П’ята	Шоста	Стома	Восьма	Дев’ята	Десята (найвища)
Харчування	65,2	72,9	70,5	68,4	68,3	67,2	66,8	65,3	64,3	63,0	57,5
Алкогольні напої	1,4	0,7	0,8	0,9	1,1	1,2	1,4	1,4	1,7	1,7	2,2
Тютюнові вироби	1,5	1,8	2,0	1,7	1,7	1,5	1,5	1,4	1,4	1,2	1,1
Непродовольчі товари	12,0	8,2	9,6	10,2	10,7	11,5	11,7	12,0	12,3	13,0	15,4
Послуги	16,5	15,5	15,7	17,0	16,3	16,2	16,0	16,7	17,3	17,0	16,5
Купівля нерухомості, будівництво житла та інших будівель	0,4	0,0	0,0	0,2	0,1	0,2	0,2	0,3	0,3	0,2	1,4
Купівля акцій, сертифікатів, валюти, вклади до банків	0,5	0,1	0,2	0,1	0,2	0,3	0,5	0,5	0,3	0,9	1,3
Інші витрати	2,5	0,8	1,2	1,5	1,6	1,9	1,9	2,4	2,4	3,0	4,4
Усього витрат	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0

Таким чином, для кожної групи домогосподарств, які відрізняються від інших груп у ринковій економіці насамперед рівнем доходів, існують свої набори споживчих кошиків. Але для всіх груп характерним є переважна частка витрат на харчування — від 72,9 % (у першій групі) до 57,7 % (у десятій групі), що характерно для бідних країн. Для оцінювання структурних розбіжностей у попиті (споживчих витратах) населення можна використати коефіцієнт подібності та коефіцієнт структурних зрушень, які доповнюють один одного.

Коефіцієнт подібності (схожості) структур двох сукупностей Р розраховується за формулою:

Якщо структури однакові, то Р = 1; якщо абсолютно протилежні, то Р = 0. Чим більш схожі структури, тим більше значення Р. За даними, наведеними в табл. 6.12, щодо структури витрат домогосподарств України в 2000 році з найнижчими (перша група) і найвищими доходами (десята група) коефіцієнт подібності їхніх структур у 2000 році дорівнював:

Для оцінювання структурних розбіжностей у споживчих витратах населення можна використати також коефіцієнт структурних зрушень (K_d) К. Гатєва (Болгарія):

де V_i і V_j — частки окремих видів витрат домогосподарств для різних груп населення в одному з досліджуваних періодів; і, j — номери порівнюваних груп населення за середньодушовим доходом.

Цей показник дорівнюватиме нулю, якщо порівнювані структури залишились незмінними; він дорівнюватиме одиниці, якщо ці структури повністю змінилися. За розрахунками згідно з даними табл.6.12 коефіцієнт структурних зрушень К. Гатєва такий (табл. 6.13):

Таблиця 6.13

Фрагментрозрахунку коефіцієнту структурних зрушень в попиті домогосподарств України в 2000 році

Статті витрат	Структура витрат	(V_i–V_j)	(V_i – V_j)²	V_i²	V_j²	(V_i²+V_j²)
V_i	V_j
Харчування	0,787	0,650	0,137	0,018769	0,619369	0,422500	1,041869
Алкогольні напої	0,006	0,025	0,019	0,000361	0,000036	0,000625	0,000661
Тютюнові вироби	0,026	0,015	0,011	0,000121	0,000676	0,000225	0,000901
Непродовольчі товари	0,039	0,143	0,104	0,010816	0,001521	0,020449	0,021970
Послуги	0,142	0,167	0,025	0,000625	0,020164	0,027889	0,048053
Усього	1,000	1,000	0,296	0,030692	х	х	1,113454

Рівень, динаміка, калорійність і якість харчування.Для характеристики кінцевого споживання продовольчих товарів населенням статистика вивчає рівень та динаміку споживання основних продуктів харчування; калорійність (енергетичну цінність) середньодобового раціону населення та його структуру за походженням продуктів (рослинного та тваринного походження); рівень та динаміку споживання макро- і мікроелементів, вітамінів у середньому на добу на душу населення; складаються баланси основних сільськогосподарських продуктів за категоріями господарств і за регіонами на рік.

Основним показником кінцевого споживання продовольчих товарів є рівень споживання на душу населення у вартісному і натуральному виразі. Він розраховується в середньому на душу населення в цілому по країні, за регіонами, за окремими його соціальними групами, групами за доходом, віком, типу поселення та ін. До спожитих продуктів харчування належать продукти, які були у звітному періоді куплені, отримані з особистого підсобного господарства, від самозаготівель, а також отримані в подарунок та з інших джерел. У загальний обсяг спожитих продуктів не включається споживання в ресторанному господарстві.

Об’єктивним індикатором для оцінювання результату поведінки споживачів є порівняння фактичного рівня споживання продовольчих товарів із рекомендованими нормами, розробленими ВАТ УкрНДІ харчування. Рекомендовані норми існують у таких варіантах: 1) на період з 2000-го по 2010 рік; 2) норми мінімального споживчого кошика за умови соціально—економічної кризи. Їхні значення, кг на рік у середньому на душу населення, наведено в табл. 6.14.

Таблиця 6.14

Порівняння фактичного рівня та рекомендованих норм споживання продовольчих товарів населенням України,

(кг/рік на душу населення)

№ з/п	Товарна група	Рекомендовані норми	Фактичний рівень споживання в 2000 р.
2000—2010 рр.	Мінімальний споживчий кошик
	М’ясо та м’ясопродукти		45,4
	Молоко та молокопродукти		353,3
	Яйця (штук)		246,2
	Риба та рибопродукти	20,1	14,1	8,3
	Цукор		26,8
	Олія та інші рослинні жири	13,4	7,1	9,3
	Картопля		90,1
	Овочі та баштанні		106,7
	Плоди, ягоди, виноград, горіхи		61,3
	Хліб і хлібні продукти		93,8

Як показують дані табл.6.14, рівень споживання населенням основних продуктів в Україні не відповідає ні раціональним, ні мінімальним його нормам. Скоротилася відповідно й загальна калорійність харчування. Порівнюючи фактичне споживання на душу населення (q_ф) з нормативним рівнем (q_н), можна визначити рівень задоволення потреби населення в даному товарі чи товарній групі. Коефіцієнт задоволення потреби (K_З.П.) в даному товарі в натуральному виразі має вигляд:

де ; ; — середньорічна чисельність населення.

Коефіцієнт задоволення потреб можна використати для оцінювання обсягу недоспоживання у вартісному виразі як у цілому, так і за окремими товарними групами в натуральному виразі, узявши до уваги співвідношення:

де р — ціна товару.

Різницею сум чисельника і знаменника агрегатного показника K_з.п визначається вартість загального обсягу недоспоживання товарів та послуг порівняно з нормативним його рівнем. Але доцільнішим буде також розрахунок K_з.п не в цілому, а на душу населення за формулою:

При цьому фактичне споживання товарів та послуг береться в обсязі, не вищому за нормативний, тому пороговим значенням K_з.п буде 1,0. Різниця значень чисельника і знаменника цього показника показує наявну величину недоспоживання в середньому на душу населення порівняно з нормативним.

статистика враховує надходження та використання продовольчих товарів у натуральному виразі.

Щодо продовольчих товарів вибірковим статистичним спостереженням домогосподарств охоплено 11 агрегованих товарних груп, до складу яких входять 52 конкретних продуктів харчування. Наприклад, група «хліб і хлібобулочні вироби, крупи, борошно, макарони» містить понад шість конкретних видів (два види хліба, три види борошна, бобові, рис, інші крупи та макаронні вироби); група «м’ясо та м’ясопродукти, сало» містить 13 найменувань конкретних товарів; група «молоко то молочні продукти» — понад 10 найменувань і т д. Перерахунок конкретних видів товарів у первинний продукт (у борошно, молоко незбиране та ін.), тобто в товарні групи за однією споживчою цінністю, здійснюється органами статистики за допомогою спеціальних коефіцієнтів перерахунку, розроблених ВАТ УкрНДІ харчування (табл. 6.15).

Таблиця 6.15.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Поведінка покупців як реакція на зміну ціни та її вплив на обсяг реалізації	\|	Показники споживання продовольчих товарів в умовних одиницях

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.021 сек.