Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Абсолютні і відносні статистичні величини

Статистика, як нам уже відомо, виражає масові явища і процеси в кількісній (цифровій формі. Але «числа», які використовуються у статистиці, це не абстрактні числа математики, що характеризубться тільки величиною, знаком, формою (цілі, дробові, неявні, дійсні і т.п.).

Статистика застосовує, строго говорячи, не просто числа, а показники, точніше – статистичні показники.

У загальному вигляді, з філософської точки зору, статистичний показник – це міра, єдність якісного і кількісного відображення властивостей об'єктивних явищ і процесів (у науковій свідомості).

В зв’язку з тим, що статистика вивчає масові явища і процеси, статистичний показник – це узагальнююча характеристика якої-небудь властивості сукупності в цілому чи її окремої частини (групи).

Саме цим узагальнюючим характером він відрізняється від індивідуальних значень елементів сукупності, що, як ми уже відзначали, називаються ознаками.

НАПРИКЛАД, середній вік студентів університету – статистичний показник, а вік кожного з них – ознака.

Між ознакою і статистичним показником існує визначений взаємозв'язок і співвідношення:

– ознака, насамперед, визначає якісний зміст показника, є його об'єктивною основою;

– ознаки різних об'єктів існують незалежно від того, пізнає їх статистика чи ні.

Показники ж створюються наукою і служать інструментами пізнання людиною об'єктів, явищ чи процесів.

На основі тієї самої ознаки може бути побудовано кілька показників, причому всіляких.

Так, на основі ознаки «вік людини» можна побудувати кілька показників, що характеризують масу (групу) людей: середній вік, відсоток осіб у віці «від – до», частка осіб пенсійного віку й ін.

Показники, отримані в результаті зведення й групування первинних матеріалів статистичного спостереження найчастіше виражаються абсолютними величинами.

Тобто, абсолютні величини – це статистичні показники, що характеризують або сумарне число одиниць сукупності (об'єкта), або її сумарну властивість – розмір, обсяг, вагу, рівень.

НАПРИКЛАД, обсяг продукції в поточному році, кількість студентів економічного факультету, посівна площа зернових в області і т.д.

Абсолютні величини виражаються, як правило, іменованими величинами:

– у натуральних одиницях виміру – тоннах, штуках, літрах, гектарах і ін.;

– в умовних одиницях – умовному паливі, нормо-змінах, тонно-кілометрах і т.п.;

– у вартісних одиницях – гривнях, доларах, карбованцях і ін.

Таким чином, абсолютні величини характеризують, як правило, суму значень ознак об'єкта (сукупності).

Абсолютні величини також є основою для розрахунку відносних і середніх величин, широко застосовуваних статистикою.

Для того, щоб зробити якісний аналіз, виявити певні зв'язки і закономірності, одних тільки абсолютних показників буває недостатньо. Часто виникає необхідність порівняння, зіставлення показників різних властивостей досліджуваного об'єкта.

Результати такого порівняння виражаються за допомогою відносних величин.

Відносні величини – це статистичні показники, що характеризують кількісне співвідношення двох порівнянних статистичних показників. Інакше кажучи, це результат співвідношення двох статистичних показників.

Основною арифметичною дією при обчисленні відносних величин є розподіл.

Відносні величини можуть бути виражені в різній формі, вибір якої залежить від співвідношення значень порівнюваних показників:

– якщо один з показників (чисельник) у багато разів перевищує інший (знаменник), зручно застосувати просте кратне співвідношення – коефіцієнт, що показує в скільки разів порівнювана величина більше базисної (з якою порівнюють);

– якщо чисельник незначно перевищує знаменник – зручно відносну величину виразити у відсотках, для чого результат ділення перемножається на 100;

– якщо чисельник виражається невеликим числом у порівнянні зі знаменником, то зручно відносну величину виразити в промілле, для чого результат ділення перемножається на 1 000 – %;

– у продецимілле – %– результат ділення перемножається на 10 000;

– у просантимілле – %– результат ділення множать на 100 000.

Промільні відношення найчастіше використовуються для характеристики демографічних процесів.

НАПРИКЛАД, у 1974 р. у колишньому СРСР на кожні 10 000 чоловік населення приходилося 31,5 лікарів.

Відносні величини можуть бути виражені також і іменованими показниками.

НАПРИКЛАД, щільність населення – відношення числа жителів до площі території, на якій вони живуть, визначається кількістю людей на 1 км2; виробництво продукції – кількістю на душу населення і т.д.

Завжди вибирають ту форму відносної величини, яка легше всього сприймається і найбільше наочно виражає шукане співвідношення.

Види відносних величин.

За характером, призначенням і сутністю співвідношень, що виражаються, розрізняють наступні види відносних величин: структури, динаміки, інтенсивності, координації, порівняння, виконання плану (норми), планового завдання.

1.Відносні величини структури – характеризують структуру (склад) досліджуваної сукупності і показують питому вагу (частку) кожної її частини в загальному підсумку.

НАПРИКЛАД: частка відмінників у загальній чисельності студентів факультету.

2.Відносні величини динаміки – характеризують зміну однойменних явищ у часі. Це результат зіставлення показників кожного наступного періоду з попереднім чи початковим (ланцюгові і базисні).

3.Відносні величини інтенсивності (ступеня) – характеризують ступінь розповсюдження явища у певному середовищі. Це відношення двох різних ознак сукупності.

НАПРИКЛАД, коефіцієнт народжуваності, смертності, грамотності населення, щільності населення й ін.

4.Відносні величини координації – характеризують співвідношення між окремими складовими частинами цілого. Деякі автори відносять їх до відносних величин структури і не виділяють окремо.

5.Відносні величини порівняння – характеризують співвідношення однойменних показників, що відносяться до різних об'єктів чи територій, але за той самий період часу.

НАПРИКЛАД: виробництво окремих видів продукції в різних областях, ціни на певні товари в різних містах і т.д.

6.Відносні величини виконання плану (норми) – характеризують фактично досягнутий рівень до планового (нормативного) за визначений період – показники виконання норм виробітку, витрати матеріалів, ресурсів і т.д.

7.Відносні величини планового завдання – характеризують відношення планованого рівня показника до фактично досягнутого рівня того періоду, у порівнянні з який намічається збільшення чи зменшення показника .

НАПРИКЛАД: якщо в 1995 р. завод випустив продукції на 5 млн.грн., а в 2000 планується на 10 млн., то відносна величина планового завдання буде дорівнює , тобто за 5 років передбачалося збільшити виробництво продукції на 100 %.

Комплексне застосування абсолютних і відносних величин дає всебічну характеристику досліджуваного явища.

 

 


Читайте також:

  1. Абсолютні і відносні величини
  2. Абсолютні й відносні посилання у формулах
  3. Абсолютні показники фінансової стійкості
  4. Абсолютні показники фінансової стійкості та її типи
  5. Абсолютні синоніми (наприклад, власне мовні й запозичені) в одному тексті ділового стилю вживати не рекомендується.
  6. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
  7. Абсолютні, відносні та середні величини.
  8. Абсолютність і відносність практики як критерія істини.
  9. Багатовимірні випадкові величини. Система двох випадкових величин
  10. Векторні і скалярні величини
  11. Векторні і скалярні величини




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Вторинне групування | ТЕМА 4. СЕРЕДНІ ВЕЛИЧИНИ І ПОКАЗНИКИ ВАРІАЦІЇ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.004 сек.