Абсолютні синоніми (наприклад, власне мовні й запозичені) в одному тексті ділового стилю вживати не рекомендується.

Антоніми. Стилістичний потенціал антонімів (протилежних за значенням слів) значною мірою зумовлений; тим, що ці слова дають контрастну характеристику предметам, явищам, діям. Офіційно-діловий стиль використовує антоніми з метою чіткого розрізнення понять, уявлень, точного вираження думки, а також для підкреслення непоєднуваності описуваних реалій: укладати — розривати (трудовий договір), працівник — адміністрація, прийом (на роботу) — звільнення (з роботи), початок — кінець (робочого дня), (дисциплінарне) стягнення — (заходи) заохочення, акт приймання-передавання.

Омоніми.Основна сфера функціонування омонімів (слів, схожих за звучанням і написанням, але різних за значенням) — художній і частково публіцистичний стилі, де вони використовуються для досягнення жартівливого, іноді іронічного ефекту. У мові документів омоніми не вживаються. Недопустимим явищем у ділових документах є і міжмовна омонімія (наприклад, рос. неделя (тиждень) і укр. неділя (день тижня), рос. человек (людина) і укр. чоловік (особа чоловічої статі), яка може виникати у процесі перекладу тексту.

Пароніми.Це слова, близькі за звучанням, але різні за значенням (табл. 3.1). їх стилістичні можливості зумовлені наявністю часткової співзвучності та семантичних контактів. Пароніми використовують у художньому, публіцистичному й розмовному мовленні для створення іронічного, або гостросатиричного колориту. Проте звукова подібність паронімів може призводити до помилкового вживання одного слова замість іншого або перекручення слів літературної мови, внаслідок чого змінюється зміст висловлювання.

Терміни.В офіційно-діловому стилі активно вживаються також терміни різних галузей науки і виробництва. До термінологічної лексики належать слова і словосполучення (аналітичні номінативні одиниці), використовувані для точного, максимально несуперечливого визначення понять, які становлять специфіку найрізноманітніших галузей науки і техніки. Близькими до термінів, але не тотожними їм є номенклатурні назви, які позначають одиничні поняття. В офіційно-діловому стилі термінологічна лексика є одним із найважливіших стилетвірних чинників. Терміносистему цього стилю становлять терміни юриспруденції, політології, дипломатії, фінансово-банківської, адміністративної, бухгалтерської справ. Серед них виокремлюють загальнонаукові (акт, доручення, закон, заява, заповіт, лист, наказ, накладна, паспорт, рішення, розпорядження, угода, указ та ін.) і вузькоспеціальні (позов, санкція, свідок, карна справа, конфіскація тощо). Крім термінів, в офіційно-діловому стилі активно вживаються канцеляризми: вищезазначений, вищезгаданий, пред'являти, пред'явник, засвідчити, чинити, чинність, суд, вилучити, вакансія тощо.

Специфіка офіційно-ділового стилю, зміст документів передбачають потребу називати різні установи, відділи, різні типи документів, посади, почесні звання, а також географічні назви, що вказують на місцезнаходження установ. Для цього використовують номенклатурні позначення, наприклад: півострів, острів — терміни, Крим, Зміїний — номенклатурна назва. Вони відрізняються від термінів тим, що позначають одиничне поняття, а не загальне. До номенклатурних позначень належать також і серійні марки автомобілів, верстатів, приладів, частини машин, пристроїв, інструментів тощо: Discovery 3 Td V6, BRABUS S V12, Citroen C4, Infiniti FX45, ВАЗ 21103І, CD20, 2NZ-FE (марка двигуна), GF-FNN15, CBA-NZE120 (марка кузова).

Поширені в офіційно-діловому стилі скорочені еквіваленти складених номенклатурних позначень — абревіатури. Це зумовлено активізацією зручного для користування та вимови лексико-семантичного способу творення нових слів методом скороченого слово- та буквоскладання, а також прискореними темпами суспільного життя, інтенсифікацією масової комунікації засобами радіо, телебачення, Internet, електронної пошти тощо. Наприклад: ООН, ГЕС, МАГАТЕ, УПЦ, МАУП.

Професіоналізми.Це близькі до термінів слова. Для них характерний високий ступінь диференціації у називанні знарядь і засобів виробництва, продуктів виробництва, їх складових частин тощо. Професіоналізми поділяють на науково-технічні, гуманітарні, природничі, професійно-виробничі, просторічно-жаргонні. Основна сфера виникнення і функціонування цієї лексики — усне неофіційне мовлення людей певної професії. У міжгалузевій кореспонденції вживання професіоналізмів не бажане, а в окремих випадках не припустиме, бо ці слова можуть спричинити непорозуміння, ускладнювати ділові відносини. Проте з часом професіоналізми можуть зазнавати термінологізації і, закріпившись у складі галузевої термінологічної системи, використовуватись в офіційно-діловому стилі.

Іншомовні слова.Запозичення іншомовних слів є одним із шляхів поповнення лексичного складу кожної мови. Так, в англійській мові, заданими «Лингвистического энциклопедического словаря», майже 70% запозичень, найчисленнішими серед яких є слова з французької і латинської мов. Основу лексичного складу сучасної української мови становлять споконвічні українські слова індоєвропейських коренів і праслов'янського походження (до них належать, наприклад, назви людей за родинною спорідненістю, тварин, комах, рослин та їх частин, предметів і явищ природи, астрономічних об'єктів, водойм, пір року, частин доби тощо). Проте значну частину становлять іншомовні лексеми, серед яких є запозичення із слов'янських мов (польської (полонізми), чеської, російської (русизми), старослов'янської (старослов'янізми)) і неслов'янських (грецької (грецизми), латинської (латинізми), німецької і англійської (германізми), французької, італійської, тюркських мов (тюркізми). З-поміж іншомовних слів виділяються інтернаціоналізми, запозичення і власне іншомовні слова. Стилістичне забарвлення й особливості функціонування цих груп слів неоднакові. Так, з погляду стилістики запозичення — давно засвоєні слова, що нічим не відрізняються від питомих українських: походження цих слів не впливає на їх стилістичні можливості та функціонування. Вони використовуються в українській мові як загальновживані стилістично нейтральні слова. Інтернаціоналізми і власне іншомовні слова мають відтінок книжності. Вони активно вживаються в офіційно-діловому стилі, де, виконуючи номінативну функцію, виступають термінами: ратифікація, асигнування, фінансування, інстанція, експерт, кадастр, мораторій, презумпція, реституція, денонсація, депонування, статус-кво, персона ґрата (нон-ґрата), де-юре, де-факто. За допомогою слів іншомовного походження твориться колорит книжності, офіційності, досягається урочистість, пафосність мовлення. Проте перенасичувати тексти цими словами не слід. Надуживання іншомовної лексики породжує небажану варіативність, засмічує українську мову.

Масштабні глобалізаційні процеси сучасності сприяли активному входженню в українську мову іншомовних слів, серед яких найбільше англіцизмів. Ці запозичення не завжди вмотивовані, а тому не так збагачують словниковий склад української мови, як витісняють з нього питомі слова й вирази. Наприклад, цілком піддаються перекладові питомою українською лексикою або раніше запозиченою слова:

амбасада (посольство),

андеґраунд (підпілля),

бігборд (панно, стенд),

бізнес-ланч (діловий обід),

генерація (покоління),

голкіпер (воротар),

дайджест (оглядовий збірник),

дилер (біржовий посередник),

дистриб'ютор (розподілювач),

екзит-пол (опитування на виході),

електорат (виборці),

імідж (образ),

кастинг (конкурсний відбір),

мас-медіа (засоби масової інформації),

маркетинг (збут, вивчення ринку),

менеджер (управлінець),

пріоритетний (першорядний),

промоушн (заохочення, сприяння, підтримка, допомога),

памперс (підгузник),

плеєр (програвач),

прайс-лист (цінник),

пресинг (тиск, натиск),

провайдер (постачальник),

рефері (суддя),

скейтборд (дошка-самокат),

спіч-райтер (складач промов),

степлер (спинач, скріплювач),

суїцид (самогубство),

тост (грінка),

трейдер (торговець),

тренінг (вишкіл),

фан (уболівальник) і та ін.

Стихійне запозичення іншомовних слів уповільнює j розвиток рідної мови. Тому, вибираючи з двох рівнозначних слів одне, перевагу слід надавати питомому українському.

Надуживання слів іншомовного походження може не тільки утруднювати сприйняття тексту, а й спричиняти появу помилок, зокрема тавтологію (повторення названого іншим словом або виразом).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Неправильно Правильно

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.019 сек.