Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Абсолютні синоніми (наприклад, власне мовні й запозичені) в одному тексті ділового стилю вживати не рекомендується.

Антоніми. Стилістичний потенціал антонімів (про­тилежних за значенням слів) значною мірою зумовлений; тим, що ці слова дають контрастну характеристику пред­метам, явищам, діям. Офіційно-діловий стиль використо­вує антоніми з метою чіткого розрізнення понять, уявлень, точного вираження думки, а також для підкреслення непоєднуваності описуваних реалій: укладати розривати (трудовий договір), працівник адміністрація, прийом (на роботу) звільнення (з роботи), початок кінець (робочого дня), (дисциплінарне) стягнення (заходи) за­охочення, акт приймання-передавання.

Омоніми.Основна сфера функціонування омонімів (слів, схожих за звучанням і написанням, але різних за значенням) — художній і частково публіцистичний стилі, де вони використовуються для досягнення жартівливого, іноді іронічного ефекту. У мові документів омоніми не вживаються. Недопустимим явищем у ділових докумен­тах є і міжмовна омонімія (наприклад, рос. неделя (тиж­день) і укр. неділя (день тижня), рос. человек (людина) і укр. чоловік (особа чоловічої статі), яка може виникати у процесі перекладу тексту.

Пароніми.Це слова, близькі за звучанням, але різні за значенням (табл. 3.1). їх стилістичні можливості зумов­лені наявністю часткової співзвучності та семантичних контактів. Пароніми використовують у художньому, пуб­ліцистичному й розмовному мовленні для створення іро­нічного, або гостросатиричного колориту. Проте звукова подібність паронімів може призводити до помилкового вживання одного слова замість іншого або перекручення слів літературної мо­ви, внаслідок чого змінюється зміст висловлювання.

Терміни.В офіційно-діловому стилі активно вжива­ються також терміни різних галузей науки і виробництва. До термінологічної лексики належать слова і словосполу­чення (аналітичні номінативні одиниці), використовувані для точного, максимально несуперечливого визначення понять, які становлять специфіку найрізноманітніших га­лузей науки і техніки. Близькими до термінів, але не то­тожними їм є номенклатурні назви, які позначають оди­ничні поняття. В офіційно-діловому стилі термінологічна лексика є одним із найважливіших стилетвірних чинни­ків. Терміносистему цього стилю становлять терміни юриспруденції, політології, дипломатії, фінансово-банків­ської, адміністративної, бухгалтерської справ. Серед них виокремлюють загальнонаукові (акт, доручення, за­кон, заява, заповіт, лист, наказ, накладна, паспорт, рі­шення, розпорядження, угода, указ та ін.) і вузько­спеціальні (позов, санкція, свідок, карна справа, кон­фіскація тощо). Крім термінів, в офіційно-діловому стилі активно вживаються канцеляризми: вищезазначений, ви­щезгаданий, пред'являти, пред'явник, засвідчити, чини­ти, чинність, суд, вилучити, вакансія тощо.

Специфіка офіційно-ділового стилю, зміст документів передбачають потребу називати різні установи, відділи, різні типи документів, посади, почесні звання, а також гео­графічні назви, що вказують на місцезнаходження уста­нов. Для цього використовують номенклатурні по­значення, наприклад: півострів, острів — терміни, Крим, Зміїний — номенклатурна назва. Вони відрізняють­ся від термінів тим, що позначають одиничне поняття, а не загальне. До номенклатурних позначень належать також і серійні марки автомобілів, верстатів, приладів, частини машин, пристроїв, інструментів тощо: Discovery 3 Td V6, BRABUS S V12, Citroen C4, Infiniti FX45, ВАЗ 21103І, CD20, 2NZ-FE (марка двигуна), GF-FNN15, CBA-NZE120 (марка кузова).

Поширені в офіційно-діловому стилі скорочені еквіва­ленти складених номенклатурних позначень — абревіатури. Це зумовлено активізацією зручного для користу­вання та вимови лексико-семантичного способу творення нових слів методом скороченого слово- та буквоскладання, а також прискореними темпами суспільного життя, інтен­сифікацією масової комунікації засобами радіо, телеба­чення, Internet, електронної пошти тощо. Наприклад: ООН, ГЕС, МАГАТЕ, УПЦ, МАУП.

Професіоналізми.Це близькі до термінів слова. Для них характерний високий ступінь диференціації у на­зиванні знарядь і засобів виробництва, продуктів вироб­ництва, їх складових частин тощо. Професіоналізми поділяють на науково-технічні, гуманітарні, природничі, про­фесійно-виробничі, просторічно-жаргонні. Основна сфера виникнення і функціонування цієї лексики — усне неофі­ційне мовлення людей певної професії. У міжгалузевій корес­понденції вживання професіоналізмів не бажане, а в окремих випадках не припустиме, бо ці слова можуть спричинити не­порозуміння, ускладнювати ділові відносини. Проте з ча­сом професіоналізми можуть зазнавати термінологізації і, закріпившись у складі галузевої термінологічної системи, використовуватись в офіційно-діловому стилі.

Іншомовні слова.Запозичення іншомовних слів є одним із шляхів поповнення лексичного складу кожної мови. Так, в англійській мові, заданими «Лингвистическо­го энциклопедического словаря», майже 70% запозичень, найчисленнішими серед яких є слова з французької і ла­тинської мов. Основу лексичного складу сучасної україн­ської мови становлять споконвічні українські слова індоєв­ропейських коренів і праслов'янського походження (до них належать, наприклад, назви людей за родинною спорідне­ністю, тварин, комах, рослин та їх частин, предметів і явищ природи, астрономічних об'єктів, водойм, пір року, частин доби тощо). Проте значну частину становлять іншо­мовні лексеми, серед яких є запозичення із слов'янських мов (польської (полонізми), чеської, російської (русизми), старослов'янської (старослов'янізми)) і неслов'янських (грецької (грецизми), латинської (латинізми), німецької і англійської (германізми), французької, італійської, тюрк­ських мов (тюркізми). З-поміж іншомовних слів виділяються інтернаціоналізми, запозичення і власне іншомовні слова. Стилістичне забарвлення й особливості функціону­вання цих груп слів неоднакові. Так, з погляду стилістики запозичення — давно засвоєні слова, що нічим не відріз­няються від питомих українських: походження цих слів не впливає на їх стилістичні можливості та функціонування. Вони використовуються в українській мові як загальновжи­вані стилістично нейтральні слова. Інтернаціоналізми і власне іншомовні слова мають відтінок книж­ності. Вони активно вживаються в офіційно-діловому стилі, де, виконуючи номінативну функцію, виступають термінами: ратифікація, асигнування, фінансування, інс­танція, експерт, кадастр, мораторій, презумпція, рести­туція, денонсація, депонування, статус-кво, персона ґрата (нон-ґрата), де-юре, де-факто. За допомогою слів ін­шомовного походження твориться колорит книжності, офіційності, досягається урочистість, пафосність мовлен­ня. Проте перенасичувати тексти цими словами не слід. Надуживання іншомовної лексики породжує небажану ва­ріативність, засмічує українську мову.

Масштабні глобалізаційні процеси сучасності сприяли активному входженню в українську мову іншомовних слів, серед яких найбільше англіцизмів. Ці запозичення не завжди вмотивовані, а тому не так збагачують словни­ковий склад української мови, як витісняють з нього пито­мі слова й вирази. Наприклад, цілком піддаються перекла­дові питомою українською лексикою або раніше запозиченою слова:

амбасада (посольство),

андеґраунд (підпілля),

бігборд (панно, стенд),

бізнес-ланч (діловий обід),

генерація (покоління),

голкіпер (воротар),

дайджест (оглядовий збірник),

дилер (біржовий посередник),

дистриб'ютор (розподілювач),

екзит-пол (опитування на виході),

електорат (виборці),

імідж (образ),

кастинг (конкурсний від­бір),

мас-медіа (засоби масової інформації),

маркетинг (збут, вивчення ринку),

менеджер (управлінець),

пріоритетний (першорядний),

промоушн (заохочення, сприян­ня, підтримка, допомога),

памперс (підгузник),

плеєр (програвач),

прайс-лист (цінник),

пресинг (тиск, натиск),

провайдер (постачальник),

рефері (суддя),

скейтборд (дошка-самокат),

спіч-райтер (складач промов),

степлер (спинач, скріплювач),

суїцид (самогубство),

тост (грінка),

трейдер (торговець),

тренінг (вишкіл),

фан (уболівальник) і та ін.

Стихійне запозичення іншомовних слів уповільнює j розвиток рідної мови. Тому, вибираючи з двох рівнозначних слів одне, перевагу слід надавати питомому українському.

Надуживання слів іншомовного походження може не тільки утруднювати сприйняття тексту, а й спричиняти появу помилок, зокрема тавтологію (повторення названого іншим словом або виразом).


Читайте також:

  1. Абсолютні і відносні величини
  2. Абсолютні і відносні статистичні величини
  3. Абсолютні й відносні посилання у формулах
  4. Абсолютні показники фінансової стійкості
  5. Абсолютні показники фінансової стійкості та її типи
  6. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
  7. Абсолютні, відносні та середні величини.
  8. Абсолютність і відносність практики як критерія істини.
  9. Актуальні тенденції організації іншомовної освіти в контексті євроінтеграції.
  10. Алгоритмічна конструкція повторення та її різновиди: безумовні цикли, цикли з після умовою та з передумовою.
  11. Аналіз руху грошових коштів у контексті нової фінансової звітності Важливим завданням аналізу фінансового стану підприємства є оцінка руху грошових коштів підприємства.




Переглядів: 4093

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
 | Неправильно Правильно

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.007 сек.