Рівень експортних та імпортних цін. Порівнянність цін внутрішнього та світового ринків

НОМЕНКЛАТУРА ОСНОВНИХ СИРОВИННИХ ТОВАРІВ НА СВІТОВОМУ РИНКУ

Мінеральна сировина	Технічні культури і сировина	Продовольчі товари
· Боксити · Залізна руда · Марганець · Мідь · Олово · Фосфати	· Джут та вироби з нього · Жорсткі волокна та вироби з нього · Шкіряна сировина · Натуральний каучук · Тропічна деревина · Бавовна і пряжа	· Банани · Какао · Кава · М’ясо · Рослинні олії і насіння · Цукор · Чай

Як відомо, міжнародна торгівля базується на теорії порівняльних витрат виробництва, яку вперше було запропоновано Д. Рікардо наприкінці ХVІІІ –– на початку ХІХ століття. Тому в експорті мають переважати, як правило, більш капіталомісткі товари, а в імпорті — більш працемісткі, що характеризує порівняльні переваги альтернативного розподілу ресурсів.

Україна може розглядатись поки що як сировинний придаток країн ЄС, оскільки у структурі експорту домінують товари з низьким ступенем обробки та малою часткою валової доданої вартості, тобто, працемісткі товари.

Митна статистика свідчить, що найбільшу частку в обсягах українського експорту товарів до країн ЄС становлять чорні метали, енергетичні матеріали нафта та продукти її перегонки, одяг текстильний, котли, машини, апарати і механічні пристрої, деревина і вироби з деревини, продукти неорганічної хімії та ін.

Експорт та імпорт послуг може здійснюватись у різних формах: споживач може приїхати до країни виробника (наприклад, туризм); виробник може приїхати до країни споживача (наприклад, консультативні послуги); виробник і споживач можуть зустрітися за межами своїх країн (деякі транспортні послуги); сюди належать також послуги, що забезпечуються за допомогою

Товарні структури експорту та імпорту товарів і послуг мають мало спільного. Для багатьох країн експорт зосереджується в кількох категоріях класифікації, тоді як імпорт поширюється практично на всю номенклатуру товарів. Здатність експортувати товар потребує набагато більшого «ноу — хау», у результаті чого експорт зосереджується в руках значно меншої кількості підприємств—виробників.

Аналіз даних про експорт товарів може свідчити про ділову активність вітчизняних виробників, конкурентоспроможність товару на світовому ринку. Аналіз даних про імпорт товарів дає змогу визначати потребу економіки в необхідних товарах, відкривати нові ніші ринку для вітчизняних виробників за наявності ресурсів або ж економити кошти внаслідок світового перерозподілу ресурсів.

Рівень цін на товари і послуги є предметом зовнішньоторговельних контрактів та угод. Статистична інформація щодо середнього рівня та зміни цін широко використовується в повсякденній діяльності товаровиробників, експортерів та імпортерів товарів і послуг, органів державного управління, що координують зовнішньоекономічну діяльність. При встановленні ціни товару у контракті визначаються: одиниця виміру, валюта ціни, спосіб фіксації ціни, базис ціни та рівень ціни.

Натуральні вимірники(тонни, штуки, кубометри, вагові, лінійні та інші одиниці вимірювання) використовуються не тільки при визначенні ціни, а також при побудові балансів за окремими видами товарів. Валюта ціни за контрактом може бути виражена у валюті країни експортера, імпортера чи у валюті третьої країни, на практиці частіше — у валюті постачальника.

Залежно від способу фіксації ціни розрізняють такі види цін: тверду, рухому, із наступною фіксацією, ковзну. При визначенні рівня ціни контрагенти орієнтуються на два види цін: на ті, які опубліковані (це, як правило світові) та розрахункові. У цілому існують Принципи міжнародних комерційних договорів, розроблені Міжнародним інститутом уніфікації приватної справи для визначення рівня ціни.

Українське законодавство вважає ціну суттєвою умовою договору купівлі—продажу. Проте варто мати на увазі, що за законом ряду країн дійсними визнаються договори, в яких ціну не зазначено (наприклад, США, Англія, Чехія та ін.).

Ціна може бути зафіксована у контракті на момент його укладання, або протягом терміну його дії, або на момент виконання платежу. Ціна може бути фіксованою від усієї маси товарів (фіксована паушальна ціна) або від вартості товарів, які постачаються, тобто від ціни одиниці продукції. Існують також тверді ціни і пункти контракту про «цінове коригування», яке залежить від конкретних змін за витратами, а не за обсягами поставлених товарів, за умови перевищення рівня ціни понад 2—3 %.

Базис ціни встановлює, чи включаються транспортні, страхові та інші витрати в ціну товару чи ні. Особливості базисних умов поставки товарів регламентовані міжнародною практикою. Міжнародна торговельна палата розробила «Міжнародні правила тлумачення торговельних термінів ІНКОТЕРМС» (International Commercial Terms). Подані в ІНКОТЕРМС торговельні терміни становлять універсальний набір умов, знання та застосуваня яких полегшує здійснення торговельних операцій.

Вартість експорту проставляється за умовами поставки ФОБ на кордоні країни-експортера та складається за структурою ціни з таких компонентів:

· ціни виробника без урахування податку на додану вартість;

· торговельної націнки;

· витрат із транспортування товарів до кордону;

· витрат, сплачених із навантаження експортного товару на судно;

· податків на експорт (мито, акцизний збір).

Вартість імпорту заповнюється у звіті за умовами поставки СІФ, згідно яких у вартість товару включаються всі витрати з транспортування, фрахту і страхування.

Існує така залежність між цінами на продукти за умовами ФОБ і СІФ:

де Ц_сіф і Ц_фоб — ціни відповідно на імпорт та експорт продуктів з урахуванням транспортування на умовах СІФ та ФОБ; Ф — вартість фрахту (перевезення від порту відправлення до порту призначення); С — ставка страхування вантажу під час перевезення водним шляхом, %.

Держкомстат України один раз на два роки проводить обстеження щодо вартості фрахту і страхування в імпорті товарів і надає інформацію НБУ. За даними обстежень Держкомстату України розрахункова вартість фрахту та страхування в імпорті товарів не перевищує 4 % рівня оптової ціни виробника.

Підставою для визначення рівня експортних та імпортних цін на товари виступають світові ціни основних товарних ринків. Щоб обмін відбувався на еквівалентній основі, вони мають оцінюватися за цінами світового ринку.

Світова ціна — це грошовий вираз інтернаціональної вартості реалізовуваного товару.Інтернаціональна вартість — це суспільно необхідні витрати праці на виробництво товару при середньосвітових умовах виробництва і середньосвітовому рівні продуктивності праці. Фактично світова ціна — це ціна у вільно конвертованій валюті, за якою здійснюються великі експортні та імпортні угоди в основних центрах світової торгівлі на умовах, які є звичайними для більшості товарних ринків.

На практиці світовими цінами найчастіше вважаються експортні ціни основних постачальників товару та імпортні ціни в найбільших центрах споживання цього товару, а також ціни товарів на великих біржах чи аукціонах. Наприклад, на алюміній і пшеницю світовими є експортні ціни Канади, на пиломатеріали — експортні ціни Швеції, на нафту — експортні ціни країн — членів ОПЕК, на вугілля — імпортні ціни в портах західної Європи, на кольорові метали — ціни Лондонської біржі кольорових металів, на чай — ціни аукціонів у Калькутті, Коломбо і Лондоні.

Аналіз співвідношень внутрішніх цін до світових доцільно проводити за такими напрямами:

1) на скільки рівень внутрішніх цін відхиляється від світових за умов наявності інформації в єдиній валюті ціни, для чого розраховується коефіцієнт співвідношення внутрішніх цін до світових;

2) якщо інформації про рівень ціни в єдиній валюті немає, доцільно вибрати товар-еталон (наприклад, за найбільшою часткою в експорті), для якого світова ціна існує і виражена, наприклад, у дол. США, а внутрішня ціна виражена у гривнях. Тоді всі ціни на товари, які вибрані для аналізу, доцільно порівнювати з ціною товару-еталона на світовому і внутрішньому ринках, розраховуючи коефіцієнти співвідношень цін на товари з ціною товару-еталона для кожного товарного ринку.

Нині на світовому ринку в основному склався певний рівень та сформувалася структура цін, які визначаються і підтримуються великими фірмами — виробниками та експортерами товарів, а середні та малі підприємства вважають за краще «іти слідом за лідером». Зі зростанням монополізації еластичність попиту від ціни знижується. Зміна у світі пріоритетів цінової конкуренції — від традиційної експансії до нетрадиційних форм конкурентної боротьби (реклама, післяпродажне обслуговування і т. ін.) — зумовлена усвідомленням учасниками ринку безпезперспективності політики «війни цін», від якої зазнають збитків усі учасники ринку.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Статистична звітність про облік зовнішньоекономічних операцій	\|	Джерела інформації про світові ціни через мережу Інтернет

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.02 сек.