• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тема 4.1 Глобальні проблеми людства

Глобальні проблеми людства — це проблеми, що стосуються всього людства, взаємин між країнами світового співтовариства, відносин між суспільством і природою, питань спільного розв’язання проблеми ресурсозабезпеченості.

Розрізняють такі глобальні проблеми:

Демографічна проблема породжена швидким зростанням кількості населення в країнах, що розвиваються. Ці країни внаслідок своєї економічної, соціальної й культурної відсталості найменше здатні забезпечити своє населення, що подвоюється кожні 20- 30 років, продовольством, а також іншими матеріальними благами, дати хоча б елементарну освіту підростаючому поколінню й надати роботу населенню в працездатному віці. Крім того, швидке зростання кількості населення супроводжується специфічними проблемами, однією з яких є зміна його вікової структури: частка дітей до 15 років протягом останніх трьох десятиліть збільшилася в більшості країн, що розвиваються, до 40-50 % їхнього населення. У результаті значно зросло економічне навантаження непрацездатного населення на працездатне, котре нині в цих країнах майже в 1,5 разу перевищує відповідний показник у промислово розвинених країнах. А з урахуванням більш низької загальної зайнятості працездатного населення в країнах, що розвиваються, і величезного відносного аграрного перенаселення в більшості з них працездатне населення зазнає фактично ще більш значного економічного перевантаження. Таким чином, потенційна небезпека сучасної демографічної ситуації полягає не просто й не стільки в тому, що в майбутні два десятиліття населення земної кулі збільшиться майже в 1,5 разу, скільки в тому, що з’явиться новий мільярд голодуючих, мільярд людей у містах, що не знаходять застосування своїй праці, півтора мільярда знедолених людей, які живуть за «рисою бідності». Таке положення було б здатне викликати глибокі економічні, соціальні й політичні потрясіння як усередині окремих країн, так і на міжнародній арені.

Розв’язання цієї глобальної проблеми впирається в складний комплекс соціально-економічних завдань сучасності (регулювання стрімкого зростання кількості населення, подолання розриву в розвитку між багатими й бідними країнами, усунення вбогості, голоду й неграмотності; необхідність перемоги над старінням людини, а також радикального подовження життя людей; проблема онкологічних, серцево-судинних захворювань і СНІДу).

За даними 00Н, при задоволенні запитів, що відповідають сучасному західному суспільству, сировини й енергії вистачить тільки на 1 млрд людей, саме на населення США, Західної Європи й Японії. Тому ці країни стали називати «золотим мільярдом». Решта населення Землі перебувають за бортом «золотого мільярда». Але якби воно зуміло дійти в зростанні споживання мінеральних ресурсів до рівня США, то відомі запаси нафти виснажилися б за 7 років, природного газу — за 5 років, вугілля — за 18 років. Залишається сподіватися на нові технології, але всі вони здатні до ефективних результатів при стабільній, а не такій, що подвоюється кожні кілька десятків років, кількості населення.

Екологічна проблема пов’язана з руйнуванням природного середовища. Вона постала дуже гостро, тому що людина все більше й більше втручається в природу, забуваючи про необхідність підтримувати в ній біологічну рівновагу. Екологічна проблема — глобальна проблема людства, що виникла з початком індустріальної діяльності людства й особливо загострилася в другій половині XX ст. Крім індустріалізації, поглибленню екологічної проблеми сприяли ядерні випробування, проведені в трьох середовищах географічної оболонки Землі (повітря, вода, земля). Екологічна проблема багатогранна, оскільки вона виявляється практично в усіх галузях діяльності людини.

До екологічної проблеми належить:

– скорочення площі лісів у помірному й тропічному поясах, наслідком чого є скорочення джерел надходження кисню в атмосферу;

– спустелення територій у результаті нераціональної господарської діяльності; зменшення біологічної розмаїтості рослин і тварин Землі через руйнування середовища їхнього перебування тощо;

– водна й вітрова ерозія ґрунту зменшує площу ріллі, знижує родючість ґрунту, утрудняє обробку полів, руйнує дороги та інші спорудження, замулює канали й водоймища; машинна деградація ґрунтів під впливом руху тракторів і впливів сільськогосподарської техніки призводить до руйнування структури й погіршення якостей ґрунту; забруднення ґрунту в результаті застосування великої кількості добрив (пестицидів) знижує здатність бактерій розкладати органічний матеріал ґрунту й виробляти необхідні рослинам живильні речовини;

– забруднення водойм небезпечними забруднювачами промислового походження (важкими металами: кадмієм, свинцем і цинком, які потрапляють у водойми зі стічними водами). Інше серйозне джерело забруднення прісних вод — кислотні дощі, спричинені транспортно-промисловими викидами.

Енергетична проблема відображає завдання надійного забезпечення людства паливом. Обмеженість ресурсів і їх вичерпуваність ставить людство перед необхідністю твердої економії енергії, використання нових енергозберігаючих технологій. Можна виділити низку загальних тенденцій і особливостей у розвитку енергетики світу в сторіччі, що почалося. У XXI ст. неминучим є значне зростання світового споживання енергії, у першу чергу в країнах, що розвиваються. У промислово розвинених країнах енергоспоживання може стабілізуватися приблизно на сучасному рівні або навіть знизитися до кінця століття. За найнижчим прогнозом, світове споживання енергії може скласти в 2050 р. 350 млн ТДж/рік, у 2100 р.— 450 млн ТДж/рік (при сучасному споживанні близько 200 млн ТДж/рік). Людство достатньою мірою забезпечене енергетичними ресурсами на XXI ст., але подорожчання енергії є неминучим. Щорічні витрати на світову енергетику зростуть у 2,5-3 рази до середини століття й у 4-6 разів до кінця його порівняно з 1990 р. Середня вартість одиниці кінцевої енергії збільшиться відповідно на 20-30 і 40-80 % (збільшення цін на паливо й енергію може бути ще значнішим).

Немає підстав очікувати, що темпи виробництва й споживання енергії в найближчій перспективі істотно зміняться, тому важливо одержати відповіді на такі запитання:

який вплив на біосферу й окремі її елементи чинять основні види сучасної (теплової, водної, атомної) енергетики і як змінюватиметься співвідношення цих видів в енергетичному балансі в найближчій перспективі;

чи можна зменшити негативний вплив на середовище сучасних (традиційних) методів одержання й використання енергії;

які можливості виробництва енергії за рахунок альтернативних (нетрадиційних) ресурсів, таких як сонячна, вітрова енергії тощо.

Шляхи подолання екологічних програм

А. Шляхи розв’язання демографічної проблеми:

1. певна демографічна політика планування родини. Метою розв’язання демографічної проблеми ООН прийняла «Всесвітній план дій у галузі народонаселення». Програма планування родини може сприяти поліпшенню відтворення населення. Але однієї демографічної політики недостатньо;

2. зміна економічних і соціальних умов життя — це головний шлях розв’язання демографічної проблеми. До рішучого повороту можуть привести лише найсерйозніші соціальні перетворення. Про це свідчить сам перелік країн, які, ведучи контроль народжуваності, не обмежилися цим і пішли на величезні витрати, підняли життєвий рівень, поліпшили соціальну обстановку й досягли помітного зниження зростання кількості населення,— КНР, Індонезія, Південна Корея, Таїланд. У 60-80-х pp. XX ст. народжуваність там скоротилася на 25-60 %.

Б. Шляхи розв’язання екологічних проблем:

1. ефективне очищення промислових і міських стічних вод для збереження чистоти джерел водопостачання;

2. обмеження несанкціонованого викидання сміття;

3. обмеження викидів в атмосферу вуглекислого газу (парниковий ефект), сірчистого газу (кислотні дощі), нітроген оксиду (озонові діри);

4. створення заповідників, заказників і національних парків із метою збереження природних комплексів, видів тварин і рослин;

5. обмеження вилову риби, полювання з метою збереження певних видів.

Швеція — одна з небагатьох високорозвинених країн світу, що зуміли скоротити викиди в атмосферу карбон двооксиду. У період з 1990 по 2006 р. вони зменшили« майже на 9 %, хоча обсяг економіки за той самий період зріс на 44 %. Важливим фактором стала та обставина, що нафта більше не використовується з метою опалення в колишніх масштабах. У системах централізованого теплопостачання її значною мірою замінили різні види біопалива. Порівняно з 1990 р. скорочення є досить значним: того року викиди карбон двооксиду в атмосферу Швеції склали 80 тис.т, а за даними 2006 р. цей показник був лише не набагато більшим — 51,5 тис.т.

В. Шляхи розв’язання енергетичних проблем:

1. використання альтернативних видів енергії (енергія Сонця, вітру, термальних вод та інших джерел), які належать до невичерпних і екологічно чистих;

2. збільшення частки атомної енергетики при дотриманні правил експлуатації АЕС;

3. використання енергозберігаючих технологій (зменшення металоємності продукції, збільшення тривалості життя виробів);

4. перехід на наукомісткі технології, пов’язані з використанням комп’ютерних та інших слабкострумових пристроїв;

5. економія енергії в побуті й на виробництві за рахунок удосконалювання ізоляційних властивостей будинків, контролю витрати електроенергії тощо

Техногенні проблеми в суспільстві

За катастрофами штучного походження міцно закріпився термін «техногенні катастрофи» (від гр. techne — майстерність, genes — породжений) — тобто катастрофи, спричинені виробничою діяльністю. Техногенні катастрофи з’явилися відразу після того, як людина стала винаходити нові технології. Подібні події — неминуча сплата за технологічний прогрес. Наслідками техногенних катастроф (Industrial disaster) є масова загибель людей або екологічна катастрофа.

Основні види техногенних катастроф

1. Екологічні катастрофи.

Причини: зневажання заходами безпеки, недбалість персоналу підприємств, політичні й адміністративні амбіції, жадібність, бездумне прагнення до економії засобів і дезінформації або повного утаювання відомостей про катастрофу.

2. Авіакатастрофи.

Причини: помилки й прорахунки людей, зневажання заходами безпеки, недбалість персоналу, несприятливі погодні умови.

3. Вибухи.

Причини: помилки й прорахунки людей, присутність отруйних і горючих газів, надлишок вибухонебезпечного пилу, зберігання старих боєприпасів, перевантаження судна, терористичні акти.

4. Залізничні катастрофи

Причини: помилки й прорахунки людей, несправні й перевантажені потяги.

5. Катастрофи на воді.

Причини: помилки й прорахунки людей, вибух, пожежа.

6. Ядерні аварії.

Причини: помилки й прорахунки людей, відмови в роботі обладнання, вибух, пожежа.

26 квітня 1986 р. відбулася найстрашніша в історії людства аварія на Чорнобильській АЕС (Україна, СРСР). У результаті вибуху четвертого реактора в атмосферу було викинуто кілька мільйонів кубічних метрів радіоактивних газів, що в багато разів перевищило викид від ядерних вибухів над Хіросімою й Нагасакі. Вітри рознесли радіоактивні речовини по всій Європі. Із зони радіусом 30 км від реактора, що вибухнув, була проведена повна евакуація жителів. Проживання в ній заборонено. Мине багато років, перш ніж буде пізнаний і осмислений весь жах чорнобильської катастрофи, її страшні наслідки для людства.

Кожна техногенна катастрофа по-своєму унікальна. Однак є й загальні причини, які стоять за нещастями цього роду. Американський дослідник Jli Девіс, автор довідника «Рукотворні катастрофи», перелічує їх у такому порядку: Дурість, Недбалість і Корисливість. На думку Девіса, так званий «людський фактор» техногенних катастроф практично цілком зводиться саме до таких обставин: недбалість обслуговуючого персоналу, політичні й адміністративні амбіції, жадібність, бездумне прагнення до економії коштів і до дезінформації або повного утаювання відомостей про катастрофу.

Чи можна запобігти техногенним катастрофам і мінімізувати їхні наслідки?

- насамперед це високий освітній рівень населення і його активна громадянська позиція. Чим відповідальніше і професіональніше жителі тієї або іншої країни ставляться до своїх робочих обов’язків і чим пильніше їх контролює суспільство, тим нижча ймовірність техногенної катастрофи;

- величезну роль відіграє підготовленість приватних компаній і державних структур до дій за екстремальних умов.

Дані ООН свідчать, що техногенні катастрофи посідають трете місце серед усіх видів стихійних лих за числом загиблих. На першому місці — гідрометеорологічні катастрофи (повені й цунамі), на другому — геологічні (землетруси).

«Найдорожчою» техногенною катастрофою в історії людства за приблизними підрахунками є аварія на Чорнобильській АЕС. У цілому, тільки на часткову ліквідацію її наслідків витрачено близько двохсот мільярдів доларів США.

Питання бля самоконтролю

1. Що називається глобальною проблемою людства?

2. Які види проблем вам відомі?

3. Які варианти боротьби ви бачите?

Читайте також:

1. II. Найважливіші проблеми, що визначають розвиток місцевого самоврядування і є спільними для будь-яких урядових систем.
2. III. Проблеми репатріації експатріантів
3. V. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ. ОХОРОНА НАДР ТА ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ
4. VІІІ. Проблеми та перспективи розвитку машинобудування.
5. Аграрні проблеми в працях письменників аграрників.
6. Агроекологічні проблеми розвитку і шляхи їх розв'язання
7. АКТУАЛЬНI ПРОБЛЕМИ І ЗАВДАННЯ КУРСУ РОЗМIЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ
8. Актуальні проблеми біоетики
9. Актуальні проблеми економічної безпеки України.
10. Актуальні проблеми психогігієни
11. Актуальні проблеми регіональної політики та їх розв’язання.
12. Актуальні проблеми хроногігієни

Переглядів: 902