Соціально-економічна нормаль як інструмент оцінки ефективності розвитку галузей соціальної сфери.

Слід також зазначити, що характеристики ступеня охоплення населення освітою певного рівня пов’язані з характеристиками прийому населення до навчальних закладів, серед яких аналізується чисельність і структура прийому за формами та напрямками навчання, структура прийому, конкурс у навчальні заклади тощо.

Коефіцієнт грамотності населення характеризує частку осіб, які вміють читати і писати, у загальній чисельності населення країни, старшого за певний вік. Він розраховується за формулою:

де L_g — чисельність населення, яке вміє читати і писати;

S_n — загальна чисельність населення, старшого за певний вік.

Рівень освіти населення — чисельність населення, яке має закінчену освіту на тому чи іншому ступені чинної системи освіти. Показники рівня освіти можуть бути абсолютними (чисельність осіб, що мають початкову, неповну середню, повну середню, базову вищу і т. д. освіту) та відносними (чисельність осіб, що мають неповну середню, повну середню, базову вищу і т. д. освіту в розрахунку на 1000 осіб віком 15 років і старші).

Освітній потенціал суспільства характеризується засвоєним і нагромадженим населенням обсягом і якістю знань та професійних здібностей. Сумарний час, витрачений населенням на навчання, є кількісною характеристикою освітнього потенціалу (Ор). Він визначається як добуток чисельності населення, що має l-рівень освіти L_S, на кількість років навчання, необхідну для здобуття l-рівня освіти N_S:

Середня тривалість років навчання — показник, який характеризує середню кількість років навчання, що припадає на одну людину й визначається шляхом зіставлення освітнього потенціалу з чисельністю населення країни, старшого за певний вік (відповідно до міжнародних стандартів це — населення віком 15 років і старші):

Показник ступеня ймовірності підвищення рівня освіти як один з індикаторів доступу до професійної освіти населення визначається на підставі співвідношення двох характеристик: чисельності осіб, які в минулому періоді здобули певний рівень освіти, та кількості осіб, які мали на початок цього періоду рівень освіти, що передує здобутому.

Окремі з уже розглянутих показників рівня освіти є також складовими узагальнюючої характеристики соціально-економічного розвитку країни та її регіонів — показника «Індекс людського розвитку». Індекс освіти — один з трьох складових елементів індексу людського розвитку, серед яких виділяють індекс середньої очікуваної тривалості життя, індекс освіти, індекс ВВП на душу населення. Методика обчислення індексу освіти розглядається в темі 2.

Термінологічний словник

Індекс людського розвитку — показник, який дозволяє проводити міжнародні порівняння щодо досягнення країни у галузі рівня життя і використовується як інструмент для оцінювання досягнення держави у забезпеченні можливостей для розвитку людського потенціалу.

Індекс освіти — показник, що є складовим елементом визначення індексу людського розвитку й визначається як сукупний показник досягнутого рівня писемності дорослого населення і сукупної частки учнів у загальній чисельності населення віком від 6 до 22 років.

Освітній потенціал — характеризується засвоєним і нагромадженим населенням обсягом та якістю знань і професійних здібностей. Кількісною характеристикою освітнього потенціалу є сумарний час, витрачений населенням на навчання.

Розподіл населення за освітою — провадиться на базі чинного Закону України «Про освіту» (з урахуванням змін та доповнень) та залежно від того, який навчальний заклад найвищого рівня акредитації закінчила особа.

Рівень освіти населення — рівень освіти визначається з урахуванням того, коли одержала особа освіту — до чи після 1993 року.

Рівень грамотності населення — характеристика тієї частини населення, яка вміє читати і писати, у загальній чисельності населення країни, як правило, старше 15 років.

Ступень підвищення рівня освіти — індикатор доступу до професійної освіти населення. Визначається на підставі співвідношення двох характеристик: кількості осіб, які в минулому періоді здобули певний рівень освіти, та чисельності осіб, які мали на початок цього періоду рівень освіти, що передує здобутому.

Завдання для самоконтролю

1. Напрямки аналізу статистичної інформації про освіту.

2. Джерела одержання даних про освіту.

3. Класифікація рівнів освіти в Україні.

4. Освітній потенціал суспільства, методика обчислення.

5. Узагальнюючі показники рівня освіти.

6. Показники охоплення населення освітою.

7. Метод розрахунку індексу освіти.

8. Коефіцієнт грамотності і формула його визначення.

9. На підставі обстеження загальноосвітніх шкіл в Україні були одержані наступні дані на початок навчального року: кількість шкіл — 25,0 тис.; число учнів — 9000 тис.; чисельність учителів — 600 тис.; витрати з бюджету — 2,8 млн грн. Проаналізувати показники охоплення системою освіти учнів шкіл. Розрахувати коефіцієнти для побудови соціально-економічної нормалі системи освіти.

10. Чисельність населення міста віком 15 років і старше — 1759 тис. чол., з них мають освіту, тис. чол.: повну вищу — 300, базову вищу — 74, професійно-технічну — 252, повну загальну середню — 569, базову загальну середню — 250, початкову загальну — 228, нижчу за початкову — 65. Визначити середнє число років навчання населення віком 15 років і старші, вважаючи, що для досягнення різних рівнів освіти населення витрачало таку кількість років: на повну вищу — 15, базову вищу — 13, професійно-технічну — 12, повну загальну середню — 11, базову загальну — 9, початкову загальну — 3, на нижчу за початкову — 1 рік.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Узагальнюючі показники рівня освіти населення, методи їх обчислення.	\|	Система показників статистики культури, мистецтва та відпочинку

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.