Отже, аналізуючи отримані дані можна зробити висновок, що податок на доходи фізичних осіб в структурі доходів зведеного бюджету за період з 2007 по 2012 займали приблизно 18 %, питома вага податку на доходи фізичних осіб у ВВП становить приблизно 5 %. Зменшення надходжень було пов’язано з фінансовою кризою.
Також слід відмітити чітку тенденцію підвищення розміру податкової соціальної пільги, та відношення розміру мінімальної заробітної плати після оподаткування до прожиткового мінімуму, що має позитивний характер.
Динамічне зростання надходжень ПДФО і високий рівень виконання планових показників забезпечується, головним чином, податком із заробітної плати. Це зумовлено значним переважанням її частки у структурі об’єкту оподаткування, а також більш суворим контролем і відповідно найвищим рівнем сплати, оскільки відбувається утримання податку у джерела отримання доходу. Роль податку з інших доходів в наповненні місцевого бюджету залишається другорядною.
Аналіз структури об’єкту оподаткування та податку з доходів фізичних осіб показав суттєві диспропорції між частками окремих доходів та питомою вагою податку з них. Насамперед це стосується доходів від операцій з об’єктами власності, фінансових інвестицій, виграшів, подарунків та призів. Першопричиною такого становища є неналежний контроль за формуванням доходів фізичних осіб в зазначених сферах. Що дає можливість уникати оподаткування.