• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Алгоритм перерозподілу доходних надходжень між залізницями

Дохідні надходження за перевезення вантажів у прямому сполученні роз­поділяються між залізницями, що брали участь у перевезенні. У першу чергу, виділяються доходи залізниці відправлення за виконання початкової операції і залізниці призначення за виконання кінцевої операції. Сума цих доходів ви­значається по кількості навантажених і вивантажених тонн вантажу за розра­хунковими цінами, встановленим УЗ. Частина дохідних надходжень, що зали­шилася, перерозподіляється по дохідних ставках, встановленими УЗ пропор­ційно тонно-кілометрам, виконаним кожною залізницею, що брала участь у перевезенні. Дохідна ставка розраховується як відношення величини дохідних надходжень, стягнених з відправників вантажу і пасажирів, до обсягу викона­них робіт: тонно-км, пасажиро-км:

Для планових розрахунків дохідна ставка може коригуватися на передба­чувану зміну тарифу перевезень:

де і_1,2 - індекс зміни тарифів у вантажному чи пасажирському русі.

При розподілі між залізницями дохідних надходжень за перевезення па­сажирів у прямому сполученні спочатку виділяються доходи за формування потягів, що передаються залізницям, що робили формування. Сума цих дохо­дів визначається за розрахунковими цінами, встановленими Укрзалізницею за один сформований потяг, диференційованими по дальності прямування поїзда. Інша сума дохідних надходжень розподіляється між залізницями пропорційно пасажиро-кілометрам, виконаним у межах кожної залізниці, що брала участь у перевезеннях прямого сполучення.

Таким чином, сума доходів залізниці складається з доходів від перевезень вантажів і пасажирів у місцевому і приміському сполученні; доходів за почат­ково-кінцеві операції у вантажному русі і початкові операції в пасажирському русі, дохідних надходжень за операцію з руху по вантажних і пасажирських перевезеннях, виконаних у прямому сполученні в межах своєї дороги; доходів від додаткових зборів, отриманих з вантажовласників і пасажирів; доходів від іншої діяльності:

До складу додаткових зборів, що відносяться до основної діяльності, включаються:

- плата, стягнена за перевезення вантажу і багажу;

- плата, стягнена за прибирання вагонів;

- плата, стягнена за подачу вагонів;

- плата, стягнена за збереження вантажу, багажу.
До складу інших доходів входять:

- доходи від здачі майна в оренду; доходи за збереження вантажу, багажу;

- доходи від надання послуг пасажирам у шляху проходження;

- інші доходи від надання додаткових послуг відправникам вантажу, ван­тажоодержувачам і пасажирам.

На розподіл дохідних надходжень між залізницями потрібен час. Дороги одержують від УЗ доходи за перевезення наприкінці наступного за звітним місяця. Для покриття витрат по перевезеннях до моменту остаточного розпо­ділу доходів залізницям дозволено у виді авансу в межах встановленого ліміту брати частину коштів з дохідних рахунків УЗ. Сума, взята залізницею авансом, утримується УЗ при остаточній передачі доходів. Додатково зі складу доходів переданих залізницею, утримується сума амортизаційних відрахувань, що централізуються для створення галуззю фонду капітальних вкладень, і сума відрахувань у галузеві позабюджетні фонди: підтримки навчальних закладів, медичних установ, фінансування НФФКР, інших централізованих платежів.

По факту одержання доходів від УЗ, залізниця здійснює їхній подальший перерозподіл між власними підрозділами, що приймали участь у забезпеченні перевізного процесу. Розподіл здійснюється пропорційно виконаним обсягам робіт (т-км, пас-км для підрозділів, пов'язаних із забезпеченням перевезень: ТЧ, ВЧД) чи на принципах повного погашення витрат (для підрозділів, пов'язаних з обслуговуванням перевезень: ШЧ, 34, ПЧ). Із суми доходів, що перераховуються відособленим підрозділам, утримуються ПДВ і податок на прибуток, що сплачуються централізовано; амортизаційні відрахування; суми за централізовано оплачені матеріальні цінності (наприклад: МВБК, паливо); відрахування в централізовані фонди. Таким чином, на відміну від промисло­вих підприємств, на залізницях створена система централізації дохідних над­ходжень, розподілу їх між залізницями й авансування залізниць на покриття витрат.

Планування фінансів залізниць

Централізоване управління фінансами базується на системі формалізова­ного як по сутності, так і в часі поділу функцій управління, контролю і відпо­відальності між Укрзалізницею, залізницями, дирекціями й іншими суб'єктами управлінського процесу. У даний час Укрзалізниця здійснює перерозподіл фі­нансових потоків між залізницями - вантажовідправниками і транзитними за­лізницями. Фінансування по затверджуваному кошторису в галузі доцільно застосовувати для некомерційних організацій, навчальних закладів, науково-дослідних установ і Інших підприємств і організацій, підприємницька діяль­ність яких носить обмежений характер. Для виробничих підприємств - заліз­ниць, ремонтних заводів і інших організацій, що здійснюють виробничо-підприємницьку діяльність, кошторисне фінансування реалізується через уста­новлені фінансові плани. Управління на підставі фінансових планів базується на підвищенні ролі планів і відповідальності за їхнє виконання. Кошториси і фінансові плани є складовою частиною централізованого плану галузі.

Перший рівень управління фінансами - Укрзалізниця, другий рівень - за­лізниці, третій рівень - дирекції, включаючи самостійні відділи, підприємства, організації.

На кожному рівні розробка і контроль планів по функціональних І галузе­вих напрямках розподіляється:

- на першому рівні - між відповідними функціональними та виробничими департаментами й управліннями міністерства;

- на другому і третьому рівнях - між службами залізниць, дирекціями,
підприємствами, цехами. Ступінь деталізації планових показників визначаєть­ся задачами, що стоять перед конкретним підрозділом. Чим вище рівень управління, тим більші значення показників, що формують план.

Порядок взаємодії між рівнями управління і між виробничими та функціо­нальними підрозділами регламентується відповідними нормативними докумен­тами Укрзалізниці. При цьому в планах по окремих напрямках визначаються основні показники з обов'язковою вартісною оцінкою, і встановлюється ліміт необхідних для їхнього виконання фінансових ресурсів. Перегляд лімітів ви­робляється після аналізу причин, що викликали дане відхилення. Якщо відхи­лення від ліміту визначаються необ'єктивними факторами, то встановлюється система відповідальності за невиконання бюджету. Сформована в УЗ система управління є базою для її адаптації до управління фінансами з використанням стійких зв'язків як по вертикалі, так і по горизонталі.

Нові економічні умови призвели до зміни завдань управління на залізни­чному транспорті. Як наслідок, виникли нові вимоги до моделей управління, головними з яких є: підвищення якості управління за рахунок більш оператив­ного і повного використання інформації про хід виробничого процесу, про матеріальні, фінансові, енергетичні потоки, про запаси сировини і матеріалів; визначення й ефективне застосування комплексних показників у системах управлінського І бухгалтерського обліку, що поліпшують інформаційне забез­печення оперативного управління; наявність комплексної системи управління фінансовим станом залізниці, об'єднаної з інформаційними базами даних; а також єдиного інформаційного простору, що забезпечує інтеграцію даних і дозволяє використовувати всю накопичену Інформацію для прийняття управ­лінських рішень.

Централізація управління фінансами в рамках УЗ і залізниць може бути здійснена на базі комплексного підходу до планування стратегії, підвищення рівня техніко-економічного обгрунтування планів і програм і контролю їхньо­го виконання з урахуванням мінливих умов. Існуючий аналіз узагальнюючих фінансово-економічних показників недостатньо ефективний, базується на фак­тичній бухгалтерській звітності, що складається з визначеним часовим відста­ванням, і не дозволяє виявити сховані резерви і втрати. Це не сприяє своєчас­ному прийняттю управлінських координуючих впливів.

Ліміти авансового фінансування доводяться до залізниць з конкретною вказівкою напрямку засобів. Укрзалізниця виступає основним організаційно-економічним центром, що здійснює централізоване фінансове керування на базі загальногалузевої концепції розвитку і концентрації фінансових джерел для здійснення поточних капітальних вкладень і перспективних інвестиційних проектів.

Централізоване управління дозволяє здійснювати моніторинг фінансових потоків, робити їх більш прозорими і керованими. Це завдання вирішується за допомогою формування єдиної галузевої банківської системи. Фінансове управління відрізняється від діючого планування у галузі тим, що основний акцент переноситься на фінансовий результат виробничої діяльності, форму­вання доходів на базі потреб у перевезеннях, розподіл і ефективне викорис­тання фінансових ресурсів.

На сучасному етапі розвитку економіки роль ефективного управління фі­нансово-господарською діяльністю у галузях промислово-виробничого ком­плексу стрімко зросла й ускладнилася. В умовах ринкової економіки, що ство­рюються, ефективне управління фінансовими потоками здобуває актуального значення. Планування фінансових потоків, контроль виконання плану, аналіз і розробка управлінських рішень по шляху ефективної зміни напряму руху фі­нансових засобів складає основу управління фінансовими потоками.

Метою оперативного управління платежами УЗ є своєчасне забезпечення цільового фінансування окремих залізниць, галузевих програм УЗ, відрахувань у галузеві фонди, капітальних вкладень і т.п. Оперативне управління платежа­ми УЗ досягається за рахунок оперативної взаємодії всіх підрозділів.

Основна ідея централізованого управління фінансами - формування пла­ну в нерозривному зв'язку із системами контролю і відповідальності за його виконання. Система планових показників повинна охоплювати доход, розподіл ресурсів, фінансування і виробництво і розроблятися на всіх рівнях управління - Укрзалізниця, залізниця, структурні підрозділи залізниці, інші підприємства й організації галузі. Всі планові і звітні документи, що входять у систему пла­нування і контролю (бюджетування) УЗ, є взаємозалежними і повинні забезпе­чувати єдиний підхід у даних, що представляються.

Набір планових показників може бути загальним для залізниць, підпри­ємств, організацій галузі і специфічним - для окремих з них. З урахуванням специфіки галузі необхідна розробка наступних планів:

На першому рівні - Укрзалізниця:

план дохідних надходжень - план з розбивкою по залізницях встанов­люються завданням по доходних надходженнях для кожного виду перевезень: перевезення вантажів, пасажирів, з них пряме сполучення, централізовані роз­рахунки через управління залізниць, місцеве сполучення і т.д. У стандарті пе­редбачається конкретний відділ Головного управління Укрзалізниці, що відпо­відає за виконання цих показників, здійснює контроль за відхиленнями, керує даною діяльністю на залізницях і готує пропозиції для керівництва Укрзаліз­ниці при необхідності коригування показників дохідних надходжень;

план виручки по видах діяльності в розрізі залізниць, підприємств і орга­нізацій;

план загальногалузевих витрат по напрямках І в розрізі відрахувань за­лізниць;

план виробництва в розрізі залізниць і підприємств по окремих напрям­ках: вантажні і пасажирські перевезення, показники роботи рухомого складу, збільшені плани виробництва окремих видів сукупної продукції;

план руху основних засобів по видах, а також у розрізі залізниць і підпри­ємств, знос і амортизація;

план ремонтів колії, рухомого складу, контейнерів і інших технічних за­собів по залізницям, ремонтним підприємствам галузі. Усі види ремонтів роз­поділяються між Головними управліннями Укрзалізниці, відповідальними за їхнє виконання, ціноутворення і взаємини між залізницями і ремонтними під­приємствами, як галузевими, так і зовнішніми;

план закупівель (з обгрунтуванням обсягів закупівель по великих поста­чальниках, можливості зниження закупівельних цін на базі проведення тенде­рів). Закупівлю найбільш важливих для галузі матеріальних ресурсів доцільно проводити на рівні Укрзалізниці, інші матеріали можуть закуповуватися заліз­ницями в межах затверджених лімітів. У даний час галузь здійснює централі­зоване фінансування закупівель матеріалів верхньої будови колії, паливно-мастильних матеріалів, розрахунки за електроенергію. Питома вага коштів залізниць, що направляються на цілі, складає 2-А% у структурі коштів, вико­ристаних залізницями. Очевидно, що велика централізація засобів залізниць дозволить одержати економічний ефект при централізованих закупівлях знач­ного обсягу матеріалів за рахунок зниження відпускної ціни на матеріали, більш гнучких схем розрахунків за одержані товари, мінімізації витрат на сплату штрафних санкцій;

план по праці (з урахуванням завдань по підвищенню продуктивності праці і зниженню чисельності). Чисельність, продуктивність праці, фонд опла­ти праці;

план витрат на основне і допоміжне виробництво в розрізі залізниць по видах перевезень, інших підприємств галузі;

прогноз фінансових результатів (бюджет балансового прибутку для за­лізниць і інших підприємств галузі);

план податкових і інших обов'язкових платежів у бюджет і в позабю­джетні фонди. При розробці цього плану в умовах централізованого фінан­сування повинні бути вирішені питання про взаємини УЗ І залізниць з бюдже­тами різних рівнів. Багато платежів при реорганізації залізниць можуть піти на Державний рівень, тому необхідна розробка податкового плану, що регламен­тує взаємини галузі з державним і місцевим бюджетами. Місячний план податків являє собою графік податкових платежів, реалізований у режимі реально­го часу;

централізований план інвестицій і довгострокових вкладень (форму­ється на базі уніфікованих методів оцінки Інвестиційних проектів і довгостро­кових вкладень). В умовах централізації фінансів формування даного плану має дуже велике значення. Оцінка інвестиційних проектів повинна виробляти­ся на основі їхньої галузевої ефективності з урахуванням оцінки альтернатив­них вкладень. Усі проекти, фінансування яких намічається залізницями, під­приємствами, організаціями галузі, повинні проходити експертизу на рівні галузі з огляду виробничої й економічної доцільності. Даний план розробля­ється з урахуванням довгострокової стратегії галузі. При цьому повинні бути виділені найбільш пріоритетні базові напрямки розвитку, необхідні для галузі у цілому. Фінансування локальних проектів здійснюється, виходячи з цих на­прямків, щоб уникнути дроблення наявних ресурсів;

план джерел фінансування - власних і позикових (лімітування фінансо­вих засобів для інвестицій), шо має вид зведеного галузевого балансу по видах джерел, зокрема прибуток, амортизація, кредити, позики, централізовані дже­рела з розбивкою по залізницям, підприємствам, а також банкам, інвестиційним Інститутам (як українським, так І міжнародним І т.д.). На сьогоднішній день Укр­залізницею централізується 100% амортизаційних відрахувань залізниць;

план залучення позикових засобів в основну діяльність і на капітальні вкладення (окремо по довгострокових і короткострокових кредитах), що прак­тично є кредитним планом галузі з розбивкою по залізницям, підприємствам і організаціям, а також по фінансово-кредитним установам, термінам платежу і т.д. Він повинен контролюватися в реальному режимі часу;

план використання прибутку з розбивкою по залізницям, підприємст­вам і організаціям галузі (в умовах державної власності цей план дуже важли­вий для формування джерел матеріального заохочення й інвестування);

прогноз консолідованого балансу. Формування прогнозного балансу є невід'ємною частиною централізованого управління фінансами. У даний мо­мент баланс формується вже за сформованими показниками.

Визначення показників, що оцінюють структуру балансу, виробляється за фактичними показниками, на величину яких уже не можна впливати. Постій­ний моніторинг структури балансу можливий тільки на базі розрахунку про­гнозного балансу за станом на кінець планованого періоду з урахуванням пе­редбачуваних змін у цьому періоді. Контроль за показниками протягом даного періоду здійснюється постійно на базі аналізу відхилень від прогнозу з вияв­ленням факторів, що викликали це відхилення. При цьому використовується система єдиних критеріїв, адаптована до специфіки галузі. Формування і конт­роль прогнозних балансів дозволяють виявляти кризові явища в діяльності підприємств ще на стадії їхнього можливого попередження.

Платіжний баланс визначає розміри надходжень на рахунки УЗ і заліз­ниць коштів і основні напрямки їхнього використання з урахуванням пріори­тетності.

На другому рівні - залізниця:

- план доходів залізниці від перевезень;

- план виручки;

- план виробництва по окремим напрямкам (залізниці, дирекції і відособ­
лені підрозділи);

- план ремонтів колій, рухомого складу, контейнерів і інших технічних
засобів (залізниці, дирекції, ремонтні підрозділи);

- план матеріальних ресурсів;

- план по праці;

- план витрат на основне та допоміжне виробництво;

- план залучення позикових засобів в основну діяльність і капітальні
вкладення;

- прогноз фінансових результатів (бюджет балансового прибутку);

- план використання прибутку;

- план податків і платежів у позабюджетні фонди;

- план руху коштів (по засобах платежів), крім плану удосконалювання
розрахунків за перевезення і скорочення дебіторської і кредиторської заборго­ваності;

- прогноз балансу.

Приведений перелік є загальним для галузі. При більш детальному опра­цюванні він повинен бути конкретизований І деталізований по найважливіших напрямках. Однак усі розділи плану є елементами єдиного плану, взаємозале­жними і взаємообумовленими по своїй сутності.

Цикл підготовки планів в умовах залізничного транспорту включає на­ступні етапи:

1. Підготовка пропозицій підприємствами, організаціями і центральним апаратом за визначальними показниками Основного плану Укрзалізниці на базі оцінки наступних напрямків, що характеризують стратегію розвитку галузі:

- тарифної політики, яка регулюється державою стосовно природних мо­нополій, ринку транспортних послуг і конкуренції на цьому ринку;

- шляхів підвищення прибутковості галузі і зниження експлуатаційних
витрат;

виробничих можливостей залізниць і Інших підприємств, що забезпечу­ють перевізний процес;

- стану зовнішнього і внутрішнього економічного середовища, норматив­но-правової бази, соціальних умов, ринків формування матеріально-технічної
бази і т.д.;

- можливостей мобілізації внутрішніх і залучення зовнішніх джерел фі­нансування поточної діяльності й інвестиційних програм.

2.Розгляд проекту, формування альтернативних варіантів, їхня оцінка,внесення необхідних коригувань.

3.Сутність плану, визначення конкретних показників і доведення їх до структурних причетних підрозділів для виконання і контролю.

Процес наскрізного планування в галузі базується на сполученні довго­строкових і короткострокових планів. Річний план розробляється на рік з роз­бивкою по кварталах за укрупненими показниками, квартальний план - по місяцях і більш деталізованій номенклатурі. Місячні плани є оперативними, контроль виконання яких складає базу оперативного управління. Протягом року плани коригують з урахуванням фактичного стану залізничного транспорту.

Читайте також:

1. Rete-алгоритм
2. Алгоритм
3. АЛГОРИТМ
4. Алгоритм
5. АЛГОРИТМ
6. Алгоритм
7. Алгоритм 1.
8. Алгоритм 2
9. Алгоритм RLE
10. Алгоритм адресного вибору оптимального безрецептурного вітаміновмісного лікарського препарату, лікарської форми і шляху введення
11. Алгоритм безпосередньої заміни
12. Алгоритм Берлекемпа-Мессі

Переглядів: 1122