Торкретування бетону

Вакуумування бетону

В процесі твердіння бетону частина води випаровується, залишаючи після себе пори в бетоні, понижуючи його непроникність, стираємість.

Щоб запобігти цьому в умовах будівельного майданчика застосовують спеціальний метод протидії на бетонну суміш в процесі укладки – вакуумування бетону, яке заклечається в механічному видаленні за допомогою розрідженого повітря частини води «затворення» і повітря із свіжоукладеної бетонної суміші. В результаті цього підвищується міцність бетону на 20…25% і зменшується пластичне осідання.

Для проведення вакуумування між опалубкою і бетоном влаштовують тонку повітряну полость, в якій за допомогою вакуум-насоса створюють розріджений простір – вакуум. Полость створюють прокладанням двох шарів металевої тканої і плетеної сіток, які прикріплюються на внутрішній поверхності опалубки.

В залежності від типу бетонованої конструкції вакуумування проводять зверху або зі сторони бокових поверхностів. Горизонтальні конструкції (міжповерхові перекриття) вакуумують зверху, застосовуючи легкі переносні вакуумщити розміром до 1 м². Вакуумщити укладають з невеликим зазором один від одного на вирівняну відкриту поверхню укладеного і ущільненого бетону і проводять вакуумування.

Стіни і колони та інші конструкції по висоті вакуумують зі сторони бокових поверхностів. Для цього звичайну опалубку обладнують по висоті горизонтальними ізольованими один від одного вакуум-полостями. По мірі укладання бетонної суміші включають відповідну вакуумполость і виконують вакуумування в шарі, перекритім зверху бетонного сумішшю на висоту вакуумполості.

Тривалість вакуумування залежить від складу, рухливості бетонної суміші, товщині вакуумованої конструкції.

Торкретування заклечається в нанесенні набризгом під тиском зжатого повітря на поверхню конструкції або опалубки одного або декількох шарів цементно-піщаного розчину. В склад торкрета входять цемент і пісок; в склад набризг – бетону попри цемент і пісок входять крупний заповнювач розміром не більше 25 мм. Розчини або бетонну суміші приготовляють на портландцементах марки не нижче 400.

Торкрет наносять цемент-пушкою, а набризг-бетон – бетоншприцмашиною. Обидва агрегати по конструкційному виконанню аналогічні і представляють собою верхню і нижню шлюзові камери, які перекриваються колообразними клапанами.

Принцип роботи установки: завантаження в цемент-пушку суха суміш цемента і заповнювачів під тиском зжатого повітря 0,1…0,35 мПа, поступає до сопла, змішується з водою, перетворюючись в розчинові суміш і з великою швидкістю до 80 м/с вилітає з сопла на зовні.

При нанесенні розчину сопло тримають на відстані 0,7 м від торкретуємої поверхні, а бетонної суміші – на відстані 1…1,2 м і направляють струю перпендикулярно поверхності.

Щоб не допустити обпадання розчину, товщина шарів, одночасно нанесених торкретуванням, повинна бути не більше 15 мм – при нанесенні розчину на горизонтальні або вертикальні неармовані поверхні; 25 мм – при нанесені розчину на вертикальні армовані конструкції; 50 мм – при нанесенні бетонної суміші на горизонтальні армовані поверхні; 75 мм – при нанесенні бетонної суміші на вертикальні неармовані поверхні.

При нанесенні декількох шарів слідуючий шар наносять з інтервалом, щоб під дією струї свіжого розчину не руйнувати попередній шар.

Перерив між нанесеннями цих шрів складає 1..2 години.

Підводне бетонування

Підводним бетонуванням називають укладку бетонної суміші під водою без виробництва водовідливних робіт. Основні методи підводного бетонування: метод вертикально переміщуваної труби і метод «восходящего» розчину.

Метод вертикально-перемішуваної труби (ВПТ) застосовують при глибині до 50 м і при необхідності високої міцності і монолітності підводної споруди.

Для виконання робіт над спорудою, яка має бетонуватися на палях влаштовують робочу площадку. На площадці влаштовують траверсу, до якої підвішують трубу діаметром 200 мм.

Робоча лебідка повинна забезпечувати вертикальний підйом труби з точністю 30…50 мм і можливістю її миттєвого опускання на 30…40 см.

На початку бетонування трубу опускають до дна з мінімальним зазором. В полость труби вводять пакет із мішковини, а через загрузочну воронку подають бетонну суміш, під навантаженням якої низ опускається до основи труби і витісняє з неї воду. Бетонування без підйому труби продовжують до тих пір, пока бетонна суміш, заповнивши весь простір бетонованого блока, не піднімається вище кінця труби на 0,8…1,5 м. Потім не перериваючи подачі бетонної суміші, трубу піднімають з таким розрахунком, щоб нижній її кінець постійно розташовувався не менше ніж на 0,8 м нижче поверхності бетону.

Блок бетонують до рівня, який перевищує проектну відмітку, рівну 2% його висоти, але не менше як на 100 мм, з послідуючим видаленням слабкого верхнього шару.

Максимальний радіус дії труби – 6 м.

Метод «восходящего» розчину (ВР) буває безнапірним і напорним. При безнапірному методі шахту установлюють в центрі бетоную чого блоку з решітчастими стінками, в яку опускають на всю глибину стальну трубу діаметром 90…100 мм. В заопалубний простір відсикають кам’яну наброску, пустоти якої заповнюють розчином, який подається через трубу.

Заливку кам’яної наброски при бутобетонній кладці виконують цементним розчином 1:1 – 1:2, а при бетонній – цементним тістом. Труби необхідно заглубляти в укладаючий розчин не менше як на 0,8 м. Рівень розчину доводять на 10…20 см вище проектної відмітки.

Коли прочність кладки досягає 2…2,5 мПа, зайвий розчин видаляють.

Термін зняття вертикальних опалубок

Таблиця 10

№ п/п	Марка бетону	Вид і марка цементу	При середньодобовій температурі + С

	Від 150-200	Портландцемент М300 і більше				1,5
	200 і більше	Портландцемент М400 і більше		2,5	1,5

Термін зняття опалубки для несівних конструкцій

Таблиця 11

Необхідна міцність бетону в % від проектної	Вид цементу	При середньодобовій температурі + С

50% для плит довжиною до 2 м	Портланд-цемент		7,5	5,5	4,5
70% для перекриттів довжиною 8 м	Портланд- цемент					1,5
100% для несівних конструкцій великої довжини	Портланд- цемент

Послідовність розбирання опалубки:

1) опускання телескопічних стійок;

2) установлення телескопічних стійок під кожен лист водостійкої фанери;

3) зняття несівних балок та телескопічних стійок;

4) відривання бортів опалубки від бетону;

5) опускання телескопічних стійок і відривання листів опалубки від перекриття.

Догляд за бетоном повинен здійснюватися з дотриманням наступних правил:

1) Укриття і поливання бетону потрібно починати не пізніше як через 10-12 год. Після закінчення бетонування. У жарку і вітряну погоду через 2-3 год.

2) У суху погоду поливання твердіючого в природних умовах бетону належить проводити не менше 7 діб, а також бетону з пластифікуючи ми добавками – не менше 14 діб.

3) Поливання при температурі +15⁰С і вище належить виконувати перші три доби в день через кожні три години і не менше одного разу в ночі, а наступні дні не менше трьох разів на добу.

4) При накриванні бетону піском або тирсою, брезент термін поливання може бути збільшений.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Армування перекриття	\|	Бетонування в зимових умовах

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.012 сек.