Спеціальні способи бетонування конструкцій і споруд.

1) Торкретування;

2) Бетонування „стіна в ґрунті”;

3) Підводне бетонування;

4) Роздільне бетонування.

Торкретування застосовується для забезпечення водонепроникності залізобетонних конструкцій, для бетонування тонкостінних конструктивних елементів, а також для виправлення дефектів забетонованих поверхонь. Суть полягає в послідовному нанесенні шарів цементно-піщаного розчину за допомогою цемент-гармати або бетонної суміші за допомогою бетон-шприцмашини. Принцип роботи цих машин наступний: суха цементно-піщана суміш з вологістю 6 – 8 % або бетонна суміш з резервуару під тиском від 0,15 до 0,35 МПа поступає до форсунки, де змішується з водою (тиск води дещо більший) і з великою швидкістю наноситься на поверхню, що оформляється. При нанесенні цементного розчину відстань від форсунки до поверхні 1 м, бетонної суміші – 1,2 м. Товщина шару нанесення 25 мм. Можна створити конструкцію товщиною до 100 мм.

„Стіна в ґрунті”. Суть: за допомогою штангового грейфера або плоского траншейного віброгрейфера розробляється траншея шириною 0,6 – 1 м. Для запобігання обвалювання стінок траншеї одночасно подається глиниста суспензія. Густина . Після влаштування траншеї подається бетонна суміш, яка витісняє глинисту суспензію. Замість бетонної суміші можна влаштовувати збірні елементи з одночасною подачею бетонної суміші. Таким чином утворюється монолітна конструкція.

Роздільне бетонування застосовують при будівництві залізобетонних резервуарів (заглиблених), при бетонуванні густоармованих конструкцій, в умовах інтенсивного припливу ґрунтових вод. При цьому способі розчин нагнітають в порожнини між крупним заповнювачем. Переваги в транспортуванні. Різновиди: гравітаційний і ін’єкційний (основний). При товщині конструкцій більше 1 м розчин подається через стальні труби встановлені вертикально. При меншій товщині через отвори в опалубці. Ін’єкційні труби діаметром 35 – 50 мм, довжина 1 – 2 м з швидко роз’ємними з’єднаннями. В міру нагнітання розчину труби підіймаються (за допомогою лебідки). При цьому нижній отвір труби має бути занурений у розчин.

Підводне бетонування застосовується під одою або в умовах ґрунтових вод. Основна технологічна умова: збереження заданого складу бетонної суміші. Різновиди: ВПТ – вертикальне переміщення труби, ВР – висхідний розчин. Конструкція огороджується шпунтовими загородженнями, щоб розчин не розтікався. При ВПТ суміш самопливом подається до підмурівка конструкції. Гранична глибина 50 м. Застосовують стальні труби діаметром до 200 мм, довжиною 0,5 – 2 м (мають муфти для нарощення довжини). зверху труби встановлюється воронка або бункер для подачі бетонної суміші. Радіус дії труби не більше 6 м. Нижня частина труб повинна бути постійно занурена в бетонну суміш на глибини: 0,7 м при глибині бетонування до 10 м, 1,5 м при глибині бетонування більше 20 м. До води дотикається верхній шар бетонної суміші. По закінченню бетонування він вилучається. При ВР здійснюється напірне і безнапірне бетонування. Суть безнапірного полягає в наступному: в межах огородженої ділянки встановлюється кам’яна накидка, в якій з певним інтервалом влаштовані дерев’яні щити-шахти, в які встановлюються ін’єкційні труби. Розчин або бетонна суміш з дрібними фракціями заповнює... при напірному бетонуванні немає шахт. Розчин подається за допомогою бетононасосів або пневмонагнітачів. При необхідності влаштування тимчасових споруд під водою в мішках з аероміцної тканини з перев’язкою подається розчин, що розтікається.

Лекція 9

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Ущільнення бетонної суміші.	\|	Догляд за бетоном і розопалублювання.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.