Лекція 9. Ландшафтно-рекреаційні території. Складові частини та принципи формування.

Ланшафтно-рекреаційні території можна поділити на 3 зони: 1 – зона озеленення території міста; 2 – зона відпочинку; 3 – курортна зона.

«Пункт 5.1 (ДБН 360-92)

У міських і сільських поселеннях треба передбачати як правило безперервну систему озеленення територій та інших відкритих просторів, які у поєднанні із заміськими територіями повинні формувати комплексну зелену зону. Зовнішні межі цієї зони треба проводити по межах землекористувань, природних рубежах та транспортних магістралей.

Пункт 5.2 по функціональному зонуванню комплексної території треба виділять озелененні території загального користування, озеленені території обмеженого користування та озеленені території спеціального призначення.

Пункт 5.3 номенклатуру елементів території комплексної зеленої території міста треба приймати з додатком 5.1 (С.Р. табл.. 5.1).

Питома вага озеленених територій різного призначення в межах забудови міст (рівень озеленення території забудови) складає не більше 40% для районів II В, 45% для району та підрайону III В,Б і 50% для району IV В.

Пункт 5.4 площі озеленених територій загального користування (парків, садів, скверів, бульварів) які розміщуються на території забудови міських та сільських поселень треба приймати по таблиці 5.1 ДБН 360-92 .

Пункт 5.5 у найзначніших та значних містах поряд з парками міського та районного, серед дитячих та спортивних виставочних , зоологічних та інших парків, ботанічні сади. Орієнтовні розміри дитячих парків треба приймати 0,5 м² на одну людину, на спортивних 1-2м² на одну людину

Пункт 5.8 на території з високим ступенем охоронність природних ландшафтів,які мають естетичну та пізнавальну цінність треба формувати національні та природні парки. А архітектурно-просторова організація повинна передбачати їх використання у наукових, культурно-освітніх та в рекреаційних цілях з виділенням заповідної рекреаційної та господарської зони

Пункт 5.9 при розміщенні парків і садів треба максимально зберігати ділянки з існуючими насадженнями та водоймами.

Пункт 5.10 бульвари і пішоходні алеї треба передбачати у напрямі основних масових потоків пішохідного руху. Розміщення бульвару, його довжину і ширину треба визначати з урахуванням архітектурно-планувального рішення вулиць та забудови. На бульварах та пішохідних алеях треба передбачати дитячі майданчики для короткочасного відпочинку. Ширину бульварів з однією пішохідною алеєю треба приймати не більше 10 метрів при розміщенні з одного боку вулиць.

Пункт 5.11 дорожню мережу ландшафтно-рекреаційних територій (алеї, дороги і т.д.) треба трасувати по можливості з мінімальними схилами відповідно до напрямків основного руху пішоходів і з урахуванням най коротших відстаней до пунктів зупинок ігрових та спортивних майданчиків, ширина доріжки повинна бути кратна 0,75 м.

Пункт 5.12 відстані від будинків і споруд, а також об’єктів інженерного благоустрою треба приймати за таблицею 5.2

Будинки, споруди, об’єкти інженерного благоустрою	Відстані в метрах від будинків, споруди до осі Стовбура дерева Чагарника
Зовнішня стіна будинку чи споруди	5,0	1,5
Край трамвайного полотна	5,0
Край тротуару чи садової доріжки	0,7	0,5
Край проїжджої частини вулиці або до бровки канави на узбіччі вулиці		1,5
Опора освітлювальної мережі		-

Підошва або внутрішня грань підпірної стінки
Підземні мережі : - Газопровід та каналізація - Теплова мережа (стінка каналу або оболонка при безканальній прокладці) - Водопровід та дренаж - Силовий кабель та кабель зв’язку	1.5 1.5	- - - 0,7

Примітки:

1. У нових житлових районах відстані від краю проїжджої частини до осі стовбура дерева треба приймати не менше 4 метрів при діаметрі крони не більше 5 метрів;

2. Висота чагарників, при їх розміщенні від краю проїжджої частини на відстані 1-5 метрів, не повинна перевищувати 0,5 м;

3. Відстань відповідних ліній, ліній електропередачі до дерев треба приймати за правилами улаштування електроустанов (ПУЕ);

4. Дерева, що висаджуються біля будинків, не повинні перешкоджати інсоляції та освітленості житлових та громадських приміщень, а також проїзду пожежних машин.

Зона відпочинку.

Розміщення зон відпочинку треба передбачати на ландшафтно-рекреаційних територіях міста, приміських зонах та в загалі в системах розселення. Вони розподіляються на 2 основні зони: 1 – зона короткочасного відпочинку; 2 – зона тривалого відпочинку.

Розміри території зони короткочасного відпочинку треба приймати з розрахунку 50-100 м² на одного відпочиваючого, а частина зони яка використовується інтенсивно для активних видів відпочинку повинна бути не менша 100 м² на одного відвідувача.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Основні структурні елементи сельбищної зони.	\|	Лекція 10. Транспортна та вулична дорожня мережа

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.01 сек.