Питання 3. Обмін вуглеводів: перетворювання та всмоктування вуглеводів.

Вуглеводи займають дуже важливе місце в харчуванні людини і тварини. Вони складають близько 60-70% харчового раціону людини і є основним джерелом енергії, необхідної організму для здійснення різних функцій. Тому кількість вуглеводів, як основного енергетичного матеріалу повинна збільшуватися в раціоні людини в міру посилення фізичного навантаження.

Джерелом вуглеводів для людини є продукти рослинного походження -мука, крупи, картопля. Основним вуглеводом цих продуктів є крохмаль і в незначній кількості клітковина. З фруктами, ягодами харчовими цурками людина одержує переважно сахарозу і фруктозу.

Проте не всі вуглеводи засвоюються організмом людини однаково. Клітковина, наприклад не перетравлюється травними соками. Вона лише частково розщеплюється за допомогою бактерій у товстому відділі кишок до дисахариду целобіози і моносахариди глюкози. Тут же мікроорганізми використовують клітковину для біосинтезу вітамінів групи К. Клітковина необхідна як стимулятор секреторної і моторноїфункції травного каналу. Проте надмірне надходження клітковини в організм викликає посилення пери стальки кишок і їжа проходить через травний канал дуже швидко. У результаті цього харчові продукти не повністю перетравлюються і всмоктується, значна їх частина видаляється з організму невикористаною. Поряд із цим при підвищеній кількості клітковини в харчовому раціоні втовстому відділі кишок посилюються процеси бродіння, це може призвести до серйозних ускладнень у хворих людей, а також у тих, хто мало рухається.

Такі полісахариди, як крохмаль. Глікоген, що надходять із їжею, попередньо підлягають розщепленню в травному каналі під дією ферментів. У результаті розщеплення утворюються моносахариди, які потім легко асимілюються тканинами організму.

Процес перетравлювання вуглеводів починається вже в ротовій порожнині під дією двох ферментів, що містяться в складі слини - амідази і мальтози. Амілаза розщеплює крохмаль, мальтоза - мальтозу. Оскільки в ротовій порожнині їжа довго не затримується, подальше розщеплення вуглеводів продовжується в наступних відділах травного каналу. У шлунку немає ферментів, які розщеплюються вуглеводи. До того ж ферменти слини припиняють свою дію у шлунку, де реакція середовища кисла, а оптимум дії цих ферментів лежить у нейтральному середовищі. У дванадцятипалій кишці й у порожнині тонкої кишки під дією ряду ферментів підшлункової залози і шлункового соку відбувається остаточне розщеплення вуглеводів до моносахаридів. Так,а-амілаза розщеплює крохмаль і декстрини до мальтози, а мальтоза розщеплює мальтозу на дві молекули глюкози. Під дією лактози кишкового соку лактоза розщеплюється на глюкозу і галактозу. Сахароза розщеплює сахарозу на глюкозу і фруктозу.

Моносахариди (глюкоза, фруктоза, галактоза) всмоктується стінкою кишок і через капіляри кишкових ворсинок потрапляють у кров'яне русло. Під час усмоктування частина моносахаридів (фруктоза, галактоза, маноза) перетворюється глюкоза і лише в незначних кількостях - фруктоза, галактоза, заноза. З током крові через ворітну вену вони потрапляють у печінку й інші органи, тканини. Частина глюкози затримується в печінці і використовується для біосинтезу глікогену, частина перетворюється в жири й окислюється в тканинах. За нормальних умов на синтез глікогену використовується 3-5% глюкози, 30-35% й перетворюється в жири, а основна маса (60-70%) окислюється до СО₂ і H₂О з виділенням енергії.

Надходження глюкози в кров відбувається переважно двома шляхами: розщепленням глікогену в печінці усмоктування простих цукрів із кишок після прийому їжі.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Питання 2. Класифікація вуглеводів	\|	Питання 2. Розпад глікогену

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.011 сек.