• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Особливості надання реанімаційної допомоги в стаціонарі

Як правило, у лікарні хворий помирає найчастіше в ліжку:

1) для забезпечення твердої поверхні (лише в цьому разі ма­саж серця буде ефективним!) під спину хворого негайно підкла­дають спеціально заготовлений щит (бильце від функціонального ліжка) або хворого зсувають на край ліжка, на раму чи кладуть його на підлогу;

2) тривалість проведення першої стадії реанімації повинна бути мінімальною; уже через 5—7 хв необхідно надавати спеці­алізовану медичну допомогу. Це положення часто визначає ефек­тивність реанімації;

3) при первинній зупинці кровообігу (фібриляція серця), діагностованій протягом перших 20—ЗО с, доцільно здійснити «передсерцевий удар» — енергійно вдарити кулаком по середині груднини. У деяких випадках така механічна дефібриляція від­новлює еинусовий ритм і діяльність серця;

4) при обструкції верхніх дихальних шляхів (тотальний ларингоспазм, ларингостеноз, потрапляння в голосову щілину сто­роннього тіла) для відновлення їхньої прохідності іноді необхідно зробити конікотомію або трахеостомію. Прогноз реанімації най­більш сприятливий при первинній зупинці дихання, найнесприятливіший — при первинній мозковій смерті.

Комплементарна медицина як складова хоспісної допомоги

Поняття «комплементарний» походить від латинського «сcomplementum» — «доповнення», тобто доповнення до чогось осно­вного або головного.

Таким чином, комплементарна, або доповнююча, медицина / допомога — це поле діяльності, яке об'єднує ті напрями й складо­ві допоміжної лікувальної практики, що виходять за рамки офі­ційних протоколів лікування. Поняття комплементарної меди­цини / допомоги часто замінюють поняттям альтернативної, або нетрадиційної, медицини, хоча це далеко не одне і те саме.

Головна відмінність поняття комплементарної медицини від альтернативної полягає в тому, що комплементарна медицина включає лише ті напрями і практики, які описані, досліджені та дієвість яких підтверджена клінічно, тоді як поняття альтерна­тивної медицини включає практично все те, що виходить за рам­ки конвенціальної медицини.

Таким чином, поняття комплементарної медицини набагато вужче за поняття альтернативної.

В онкології під терміном «комплементарна допомога» слід ро­зуміти сукупність різних прийомів і методів, які можуть вико­ристовуватися для посилення позитивних тенденцій у основному курсі спеціального протипухлинного лікування. Комплементар­на допомога / терапія в онкології стосується, перш за все, комп­лексного та інтегрованого підходу до лікування, який передбачає, окрім самого курсу спеціального протипухлинного лікування, використання широкого арсеналу додаткових лікувальних засо­бів і терапій. Водночас комплементарна медицина сьогодні ши­роко використовується у сфері паліативної допомоги для поліп­шення якості життя й збільшення прогнозованих термінів вижи­вання.

Комплементарна допомога / терапія є складовою і проміж­ною ланкою, що об'єднує аспекти куративної та паліативної до­помоги.

Якщо йдеться про комплексний підхід, слід зазначити, що суть його — у грамотному використанні на всіх стадіях процесу лікування онкологічного захворювання трьох складових: кура-тивної, комплементарної та паліативної допомоги. Ці три напря­ми формують систему «рятівного кола» онкологічного хворого.

Комплементарна терапія, яку застосовують у паліативній ме­дицині, може здійснюватися активним або пасивним способом. При активній терапії хворий працює в рамках своїх можливос­тей. Пасивні заходи, яких уживають за домовленістю з лікарем, можуть, наприклад, привести до зниження болю або стабілізації загального стану здоров'я.

Таким чином, пасивне лікування може значною мірою по­сприяти фізичному і психічному розслабленню хворого.

Найголовнішим досягненням комплементарної терапії є не­змінне поліпшення якості життя пацієнтів та істотне продовжен­ня прогнозованих термінів виживання.

Читайте також:

1. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
2. IV. КЕРІВНИЦТВО, КОНТРОЛЬ І НАДАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПРАКТИКАНТАМ.
3. IXX. ОСОБЛИВОСТІ ПРИЙОМУ ДО кафедри військової підготовки НАУ
4. VI.3.3. Особливості концепції Йоганна Гайнріха Песталоцці
5. VI.3.4. Особливості концепції Йоганна Фрідриха Гербарта
6. XIV. Надання рекомендацій для зарахування
7. XVIII. Особливості прийому та навчання іноземців та осіб без громадянства у вищих навчальних закладах України
8. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
9. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
10. Агітація за і проти та деякі особливості її техніки.
11. Аграрна сфера виробництва та її особливості
12. Аграрне виробництво і його особливості

Переглядів: 477