МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Реакція пацієнта на майбутню втрату життяЗа даними дослідження, пацієнт, коли дізнався, що він безнадійно хворий, а медицина безсила і він помре, переживає різні психологічні реакції, які можна розділити на п'ять послідовних стадій: I стадія — стадія «заперечення» («ні, не я», «це не рак», «не може бути! це помилка!»); II стадія — «заперечення» + «протест» («чому я?», «не може бути!», «цепомилка!»); III стадія — «прохання про відстрочення» («ще не зараз», «ще трохи»); IV стадія — «депресія» («так, це зі мною, я помру», «немає виходу, все кінчено»); V стадія — «прийняття факту смерті» («хай буде», «нікуди не подінешся, доля»). Для деяких пацієнтів і їхніх близьких І стадія є шоковою як неспецифічна реакція на сильний подразник, а II стадія — «заперечення» + «протест» — може поєднуватися з агресією, яка переважає, приводячи до пошуків причини («хто винен?», «його згубили», «отруїли», «опромінили», «оглянули й вчасно не визначили хворобу!»). Емоційно-психологічне перебування пацієнта на V стадії зазнає принципових змін. Людина готує себе до смерті, приймає її ЯК факт. "У цій стадії йде інтенсивна духовна робота: покаяння, заглиблення в себе, оцінка свого життя й тієї міри добра і зла, якою можна його оцінити. «Я ніби знову відкрив життя, в тому числі і самого себе», — говорять багато пацієнтів. Необхідно пам'ятати, що психологічна реакція людини, її близьких на втрату, смерть і горе має захисний характер та вимагає доброзичливої й кваліфікованої допомоги. Загальні принципи психотерапевтичної підтримки хворих (А.В. Гнезділов, 1995): у стадії «заперечення» не заважати хворому, «міст» до людини повинен будуватися від нього, а не від лікаря; у стадії «агресії» доцільно дати хворому можливість «виговоритися», у депресивній стадії необхідно розділити з ним переживання; у стадії «прийняття» необхідно підтримати пацієнта, тут важливо дати хворому можливість і час пройти цю стадію в хоспісі або вдома у присутності працівників хоспісної служби. Дослідження якості життя в паліативній медицині Якість життя як критерій оцінки ефективності надання паліативної допомоги. Якість життя є основним критерієм оцінки ефективності всієї системи медико-психо-соціальної допомоги в паліативній медицині. З тієї причини, що паліативні хворі в більшості належать до найскладнішої в етичному аспекті категорії пацієнтів, то клінічні дослідження якості життя з їхньою участю мають свою специфіку. Ця специфіка проявляється, перш за все,, в тому, що в міру посилення процесу обмеження фізичних і фізіологічних можливостей та параметрів організму пацієнта підвищується значення психосоціальних і духовних критеріїв якості життя. Таким чином, оцінка якості життя в паліативній медицині має свою динамічну особливість, залежно від стану й стадії термінальності пацієнта. Водночас для оцінки ефективності паліативного лікування можуть використовуватися і стандартні підходи. Таким чином, головне завдання оцінки якості життя в клінічних дослідженнях паліативних хворих — це визначення найоптимальнішої стратегії їхнього ведення. Читайте також:
|
||||||||
|