У клінічній практиці, як і в клінічних дослідженнях, необхідна точна й адекватна оцінка стану хворого, його реакції на лікування та інші методи підтримувальної терапії. Оцінка якості життя — простий і надійний спосіб визначення впливу хвороби на стан хворого, беручи до уваги його фізичний, емоційно-психологічний стан, взаємини з родичами і медперсоналом. Такий методологічний підхід забезпечує побудову цілісної програми паліативної допомоги, сформованої на вичерпній інформації, максимально орієнтованої на інтереси хворого і членів його сім'ї. Не менші можливості закладено в методі індивідуального моніторингу стану хворого (оцінка загальної якості життя і його окремих складових протягом тривалого періоду спостереження), оцінюванні вираженості симптомів (оцінка рівня різних станів якості життя залежно від тих або інших патологічних симптомів, наприклад, болю, загальної слабкості та ін.).
Метод оцінки якості життя в клінічній практиці дає змогу:
• підвищити ефективність паліативного лікування;
• проводити своєчасну корекцію терапії;
• забезпечити адекватну психологічну і соціальну допомогу вмираючому хворому для підтримки якості його життя на максимально можливому рівні до моменту летального результату.
Оцінка паталогічнихсимптомів
Одним з основних завдань у паліативній медицині є контроль різних патологічних симптомів, таких як біль, загальна слабкість, нудота та ін. У сучасній практиці паліативної допомоги оцінка вираженості симптомів і ступеня впливу їх на якість життя ґрунтується на сприйнятті хворого і проводиться за допомогою спеціальних інструментів.
До інструментів оцінки симптомів відносять описані нижче шкали та різні опитувальники. Поодинокі шкали:
• візуально-аналогові шкали;
• цифрові оцінювальні шкали;
• вербально-аналогові шкали, або шкали, вербальних оцінок.
Точна оцінка і вимір інтенсивності симптомів допомагає:
-у клінічнійпрактиці:
• досліджувати причину і механізми виникнення симптому; розробляти адекватний план лікування; визначати ефективність і адекватність лікування; здійснювати моніторинг динаміки симптому;
- у клінічних дослідженнях: проводити епідеміологічні дослідження; вивчати механізми формування симптомів; порівнювати ефективність методів лікування.