Види адміністративно-правових норм.

У зв'язку з тим, що адміністративно-правові норми різняться за своєю регулюючою спрямованістю, своїм юридичним змістом, їх класифікують за видами.

Найпоширенішими є наведені нижче класифікації.

1. За спрямованістю змісту:

· такі, що закріплюють порядок утворення і правовий стан суб'єктів;

· такі, що визначають форми і методи управлінської діяльності;

· такі, що встановлюють порядок проходження державної служби, права і обов'язки державних службовців;

· такі, що визначають способи і порядок забезпечення законності в державному управлінні;

· такі, що регулюють управління окремими галузями (соціально-культурною, адміністративно-політичною тощо), державними функціями і територіями;

· норми, що встановлюють права і обов'язки громадян у сфері виконавчої і розпорядчої діяльності держави.

2. За адресами або суб'єктами:

· адресовані органам державно-виконавчої влади;

· адресовані іншим державним виконавчо-розпорядчим органам;

· адресовані державним службовцям;

· адресовані державним підприємствам, закладам, організаціям; адресовані недержавним об'єднанням, підприємствам, закладам;

· адресовані громадянам.

3. За формою припису:

· зобов'язуючі (приписні) – ці норми зобов'язують здійснювати певні дії при виникненні передбачених ними умов. Наприклад, під час прийому на роботу організація зобов'язана видати наказ; у разі одержання скарги громадянина орган управління зобов'язаний розглянути її в певний термін; для здійснення певних видів діяльності підприємства зобов'язані одержати ліцензію; підприємства, заклади, організації зобов'язані подавати податковим органам звіти за встановленою формою тощо;

· заборонні – ці норми забороняють вчинення тих чи інших дій в умовах, які нею визначені. Заборони можуть мати або загальний, або спеціальний характер, Наприклад, заборона вчиняти дії, що підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, є загальною, а заборона міліції застосовувати спеціальні засоби щодо неповнолітніх – спеціальною;

· повноважні (дозвільні, диспозитивні) – ці норми уповноважують адресата (або дозволяють йому) діяти в рамках вимог норми за своїм розсудом, проте, підкоряючись правовому режиму, який нею встановлено. Фактично ці норми надають адресату вибір: або чинити певні дії, або не чинити їх. Конкретний юридичний зміст цих норм залежить від особливостей їх адресата;

· стимулюючі (заохочувальні) – це норми, що забезпечують за допомогою засобів матеріального або морального впливу належну поведінку учасників управлінських відносин, встановлюють різні пільги (наприклад, у сфері оподаткування);

· рекомендаційні – особливість правової природи цих норм у тому, що рекомендації, саме вони містяться у таких нормах, як правило, не мають юридично-обов'язкового характеру. Такого роду норми не містять у собі прямо виражених приписів, а дають можливість пошуку найбільш доцільних варіантів розв'язання завдань, що виникають.

4. За галузевою належністю:

· матеріальні – характеризуються тим, що юридично закріплюють комплекс обов'язків і прав, а також відповідальність учасників управлінських відносин, тобто фактично їх адміністративно-правовий статус. У них знаходить вияв той правовий режим, у рамках якого повинна функціонувати система державного управління. Такі норми нерідко називають статичними;

· процесуальні – регламентують динаміку державного управління і пов'язаних з ними управлінських відносин. Ними визначається порядок прийому, розгляду, вирішення скарг і заяв, порядок провадження у справах про адміністративні правопорушення тощо. Їх призначення — визначати порядок реалізації юридичних обов'язків і прав, встановлених матеріальними нормами.

5. За межею дії:

· у просторі – дія норм у просторі передбачає територію, на яку поширюється їх юридична сила. У деяких випадках адміністративно-правові норми можуть бути між територіальними, приміром, відомчі норми органів управління транспортом; територією дії норм можуть бути окремі економічні зони;

· у часі – дія адміністративно-правових норм у часі може обмежуватися будь-якими термінами (строкові норми) або не обмежуватися (безстрокові норми). Прикладами строкових норм є: норми, що містяться в документах, які регламентують питання постачання продукції державі, розміщення державних замовлень, формування державних контрактів

6. За ступенем загальності:

· загальні – мають загальне значення, наприклад: документами, які підтверджують громадянство України, є паспорт громадянина України, а для осіб до 16 років — свідоцтво про народження;

· міжгалузеві – регулюють яку-небудь одну функцію в усіх галузях (норми міжгалузевого управління), наприклад, контроль за додержанням антимонопольного законодавства у процесі приватизації здійснюється Антимонопольним комітетом України;

· галузеві — регулюють відносини у межах однієї галузі. Здебільшого це норми галузевих міністерств та відомств;

· місцеві — норми місцевих органів державної виконавчої влади, а також місцевого самоврядування.

6. За повнотою викладених велінь:

· визначені;

· бланкетні (відсильні).

7. За юридичною силою:

· викладені в законах;

· викладені в указах;

· викладені в постановах;

· викладені в рішеннях;

· викладені в наказах тощо.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Поняття, особливості та структура адміністративно-правових норм.	\|	Реалізація адміністративно-правових норм.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.018 сек.