Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Класифікація фінансово-правових норм.

Структура фінансово-правової норми.

Фінансово-правові норми, як і всі інші, мають структуру.

Під структурою фінансово-правової норми розуміється її внутрішня будова, її складові частини. В структурі фінансово-правової норми виділяють: гіпотезу, диспозицію, санкцію.

Гіпотеза – це перша частина фінансово-правової норми. В ній вказуються на ті умови, при наявності яких суб’єкту потрібно керуватися даною нормою. Гіпотеза є у будь-якій фінансово-правовій нормі. Зазвичай вона формується з використанням слова «якщо» і набагато рідше – з використанням слова «у випадку».

Диспозиція – це частина правової норми, що вказує на поведінку, яка повинна бути за обставин, передбачених гіпотезою.

Диспозиції фінансово-правових норм частіше всього проявляються через зобов’язання, які повинні виконувати відповідні суб’єкти при наявності відповідних умов, і набагато рідше через права.

Санкція –фінансово-правової нормице та її частина, яка вказує на заходи державного примусу, що можуть бути застосовані до суб’єктів, які порушують диспозицію даної фінансово-правової норми. Особливості фінансово-правової норми проявляються головним чином через її санкції. По перше, санкції фінансово-правової норми мають, як правило, грошовий характер. Ними передбачається пеня, штраф. По друге, фінансово-правові санкції мають правовідновлюючий і каральний (штрафний ) характер. До правовідновлюючих санкцій відноситься пеня до каральних (штрафних) санкцій – штраф. Частіше всього при порушенні фінансово-правових норм застосовуються одночасно правовідновлюючі і каральні (штрафні) санкції. По третє, грошові засоби, отримані в результаті застосування санкцій фінансово-правових норм, зараховуються в державні і муніципальні грошові фонди: бюджети та позабюджетні фонди.

 

Фінансово-правові норми досить різноманітні. Їх класифікація важлива для розуміння особливостей фінансово-правового регулювання і рівня розвитку фінансового законодавства.

В залежності від функцій, які виконуються фінансовим правом, фінансово-правові норми поділяються на регулятивні і охоронні.

До регулятивних фінансово-правових норм відносяться ті, які безпосередньо направленні на регулювання суспільних відносин шляхом представлення учасникам прав і покладення на них обов’язків. Основна частина фінансово-правових норм- регулятивні, оскільки фінансове право не є охоронною галуззю права, а покликане, перш за все, відрегулювати певну групу відносин, тобто закріпити їх, упорядкувати діяльність суб’єктів у цих відносинах і т д.

Доохоронних фінансово-правових норм відносяться ті, які передбачають застосування заходів державного примусу за фінансові правопорушення. Кількість охоронних норм у фінансовому праві поступово збільшується, що пов’язано з необхідністю встановлення, а в ряді випадків збільшення, відповідальності суб’єктів правовідносин за свої дії.

Регулятивні і охоронні норми фінансового права тісно взаємопов’язані одна з одною. Охоронні походять від регулятивних, так як вони встановлюють відповідальність за порушення зобов’язань, передбачених регулятивними нормами.

Регулятивні фінансово-правові норми в залежності від їх змісту класифікуються на зобов’язуючі, забороняючі і уповноважуючі фінансово-правові норми.

Зобов’язуючі фінансово-правові норми - це ті, які встановлюють обов’язок особи здійснювати визначенні позитивні дії. Більшість фінансово-правових норм – зобов’язуючі. Дуже часто вони формулюються у фінансово-правових актах у вигляді прямих обов’язкових приписів.

Забороняючі фінансово-правові норми встановлюють обов’язок особи утриматись від певних дій, вказаних у фінансово-правовій нормі. Вони зустрічаються у фінансовому законодавстві не дуже часто. Це пов’язазано з тим що відносини, які виникають в процесі фінансової діяльності держави, не можуть розвиватися інакше, як за рахунок активної поведінки зобов’язаних суб’єктів, тобто, за рахунок обов’язку із сплати податків, із виділення бюджетних асигнувань. А заборони з юридичної сторони виражаються в юридичних обов’язках пасивного змісту, тобто обов’язках стримуватись від здійснення деяких дій. Тому на відміну від зобов’язуючих фінансово-правових норм, забороняючі норми не можуть забезпечити цілі фінансово-правового регулювання.

Уповноважуючі фінансово правові норми - це такі, які передбачають можливість суб’єкта фінансового права діяти в рамках вимог фінансово – правової норми

Існує два види уповноважуючих фінансово-правових норм. Для першого виду цих норм характерно, що можливість їх реалізації залежить виключно від волі суб’єктів фінансового права. В основному до таких суб’єктів відносяться платників податків.

Для другого виду уповноважуючих фінансово-правових норм характерне те, що суб’єкт права має визначену свободу у виборі засобів, часу реалізації цієї норми, але дана норма в будь-якому випадку повинна бути ним реалізована. Мова йде про фінансово-правові норми, які затверджують компетенцією державних органів, органів місцевого самоврядування через встановлення прав цих органів.

Фінансово-правові норми можуть бути класифіковані в залежності від того, яку операцію вони виконують в процесі правового регулювання, тобто на чому вони спеціалізуються. У зв’язку з цим в науці виділяють спеціалізовані норми. Вони не є самостійною нормативною базою для виникнення правовідносин і ніби приєднуються до регулятивних і охоронних норм. Існують наступні види спеціалізованих норм у фінансовому праві: загальні, оперативні, колізійні, норми-дефініції, норми-принципи.

Загальні норми в узагальненому виді фіксують окремі елементи регулюючих відносин.

В нормах-дефініціях в узагальненому виді закріпляються ознаки будь-якої фінансово-правової категорії. Ним визначаються поняття бюджет, бюджетна система, субвенції, дотації і т.д.

В нормах-принципах сформульовані основні принципи бюджетного, податкового та іншого законодавства, фінансової діяльності тих чи інших державних органів і органів місцевого самоврядування.

Оперативні фінансово-правові норми визначають вступ в силу фінансово-правових норм, відміну діючих, продовження строку їх чинності і т.д.

Колізійні фінансово-правові норми вказують на порядок їх дії в даному випадку.

Кодифікація фінансового законодавства, проведена в 1998р, привела до збільшення кількості спеціальних фінансово-правових норм.

Важливе місце в системі фінансово-правових норм займають рекомендаційні норми. Рекомендаційні норми представляють собою пропозиції конкретних органів, звернені до тих чи інших суб’єктів. Найбільш часто такі норми зустрічаються в щорічних законах про бюджет.

Фінансово-правові норми, крім всього вище зазначеного, класифікуються за об’ємом впливу на загальні і спеціальні. Загальними є норми, які розповсюджуються на цілий ряд тих чи інших відносин, а спеціальними нормами є ті, які розповсюджуються на окремий вид відносин. Наприклад, загальними є норми, які розповсюджуються на всі податкові відносини, а спеціальними – норми, які регулюють той чи інший вид податків, податкових відносин.

За територією дії розрізняють фінансово-правові норми, що діють; а) на всій території України; б) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

За часом дії фінансово-правові норми поділяються на загальні і тимчасові. Загальні норми, яких більшість у фінансовому праві, встановлюються на визначений термін і втрачають силу у зв’язку з їх відміною чи зміною.

Тимчасові норми – це норми, які встановлені на визначений термін. До тимчасових фінансово-правових норм відносяться, перш за все, закони про бюджет на відповідний фінансовий рік. Ці норми діють, як правило, протягом терміну дії відповідного закону про бюджет на фінансовий рік. Вони містяться в цих законах і постановах.

В залежності від особливостей предмета фінансово – правового регулювання фінансово-правові норм поділяються на матеріальні і процесуальні.

Матеріальні фінансово-правові норми визначають джерела утворення грошових фондів держави, об’єкти оподаткування і ставки податків, види витрат бюджетів і державних позабюджетних фондів.

Процесуальніфінансово-правові норми встановлюють порядок реалізації матеріальних фінансово – правових норм. До процесуальних норм відносяться норми, які визначають порядок складання, розгляду, затвердження і виконання бюджетів, а також звітів про їх виконання.

В сучасних умовах у зв’язку з розвитком фінансового законодавства кількість процесуальних фінансово – правових норм збільшується.

 

§ 4. Фінансово-правові відносини: зміст, особливості, види та суб'єкти.

Фінансові правовідносини - це суспільні відносини, що виникають при залученні, розподілі, використанні фондів грошових коштів і урегульовані нормами фінансового права.
Ознаки фінансових правовідносин як різновиду правовідносин:
— виникають відповідно до нормам права, які вказують умови їх виникнення і визначають учасників;
— носять вольовий характер;
— характерний зв'язок сторін у формі юридичних прав і обов'язків. Причому, завжди присутні дві сторони: одна має суб’єктивне право (уповноважена) інша - несе відповідні юридичні обов'язки (зобов'язана).
Особливі риси фінансових правовідносин, обумовлені специфікою предмету і методу фінансово-правового регулювання:
— виникають в процесі фінансової діяльності держави;
— одним із суб'єктів повинен бути відповідний уповноважений державний орган;
— виникають з приводу грошей.
Ці відмінні риси надають фінансовим правовідносинам характер державно-владних майнових правовідносин.
Матеріальним змістом фінансових правовідносин є поведінка суб'єктів, а юридичним - суб'єктивні права та юридичні обов'язки учасників, що встановлені фінансово-правовими нормами.
Структура фінансових правовідносин:
- Суб'єкт
- Об'єкт
- Зміст
Суб'єкти фінансових правовідносин - це особи, які беруть участь у конкретних правовідносинах і є носіями фінансових обов'язків і прав. Вони поділяються на групи:
а) суспільно-територіальні утворення;
б) колективні суб'єкти;
в) індивідуальні суб'єкти.
Учасники правовідносин мають бути наділені такою юридичною властивістю, як правосуб'єктність, тобто спроможністю бути носієм прав та обов'язків, здійснювати їх та відповідати за їх реалізацію. Правосуб'єктність включає:
— правоздатність - здатність бути носієм прав та обов'язків;
— дієздатність - здатність самостійно реалізовувати права та обов'язки.
Слід розрізняти суб'єкт фінансового права - тобто особу, яка має правосуб'єктність, та суб'єкт фінансових правовідносин - тобто реальний учасник цих правовідносин.
Під об'єктом фінансових правовідносин слід розуміти те, на що направлена поведінка учасників фінансових правовідносин. Об'єктом є гроші або грошові зобов'язання у зв'язку з утворенням і використанням грошових фондів.
Права і обов'язки фінансових правовідносин утворюють зміст фінансових правовідносин.
Суб'єктивне право - це передбачена нормами права міра можливої поведінки учасника правовідносин.
Суб'єктивний обов'язок - це передбачена нормами права міра належної поведінки.
У процесі регулювання суспільних відносин можуть скластися два типи зв'язку між суб'єктивними юридичними правами та обов'язками:
— правовідносини "пасивного типу" - певним учасникам надаються права на позитивні дії, а на всіх інших покладаються пасивні обов'язки утримуватися від певних дій;
— правовідносини "активного типу" - на певних учасників покладаються активні юридичні обов'язки - здійснення позитивних дій, а зміст суб'єктивного права полягає в можливості вимагати цієї поведінки від зобов'язаної особи.
Класифікація фінансових правовідносин:
1) за матеріальним змістом:
— бюджетні;
— податкові;
— в галузі страхування;
— в галузі кредиту;
— з приводу регулювання грошового обігу;
— в галузі розрахунків;
— з приводу валютного законодавства. 2) в залежності від характеру фінансово-правових норм, що лежать в основі фінансових правовідносин:
— матеріальні - виникають на основі матеріальних норм фінансового права і виражають правовий статус суб'єктів, що беруть участь у фінансовій діяльності;
— процесуальні - в них виражається юридична форма, в якій відбувається отримання державою у своє розпорядження фінансових ресурсів, їх розподіл і використання.
Основою виникнення, зміни і припинення фінансових правовідносин є юридичний факт. Юридичні факти - це конкретні життєві обставини, з якими норми права пов'язують виникнення, зміну або припинення юридичних правовідносин. До юридичних фактів, як і в інших галузях права, відносять:
— дії (правомірні або неправомірні) - вольова поведінка (правопорушення, угоди);
— події - це явища, що не залежать від волі людей, але тягнуть за собою виникнення, зміну або припинення фінансових правовідносин.
Правомірні дії як вольова поведінка, передбачена фінансово-правовою нормою, поділяються на:
— юридичні акти - правомірну дію учасника фінансових правовідносин, спрямовану на отримання правового результату;
— юридичні вчинки - правомірну дію, що зумовлює правові наслідки, пов'язані з фактом вольової дії, яка не залежить від бажання суб'єкта відносин.
Неправомірні дії являють собою поведінку, що не відповідає приписам фінансово-правових; норм.
Отже, фінансові правовідносини - це врегульовані фінансово-правовими нормами суспільні відносини, учасники яких виступають як носії юридичних прав та обов'язків у сфері мобілізації, розподілу й витрачання фондів коштів держави.

 

 


 


Читайте також:

  1. II. Класифікація видатків та кредитування бюджету.
  2. V. Класифікація і внесення поправок
  3. V. Класифікація рахунків
  4. А. Структурно-функціональна класифікація нирок залежно від ступеню злиття окремих нирочок у компактний орган.
  5. Адміністративний примус застосовують на основі адміністративно-процесуальних норм.
  6. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
  7. Аналітичні процедури внутрішнього аудиту та їх класифікація.
  8. Банківська платіжна картка як засіб розрахунків. Класифікація платіжних карток
  9. Банківський кредит та його класифікація.
  10. Банківські ресурси, їх види та класифікація
  11. Будівельна класифікація ґрунтів
  12. Будівельні домкрати, їх призначення, класифікація та конструкція.




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Поняття та особливості фінансово-правової норми. | Фінансова діяльність держави як сфера фінансово-правового регулювання.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.001 сек.