• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Поняття, особливості та структура адміністративно-правових норм.

ПЛАН

ЛЕКЦІЯ 3. Адміністративно-правові норми. Адміністративні правовідносини

1. Поняття, особливості та структура адміністративно-правових норм.

2. Види адміністративно-правових норм.

3. Реалізація адміністративно-правових норм.

4. Поняття та особливості адміністративних правовідносин.

5. Види адміністративних правовідносин.

Адміністративне право, як і будь-яка інша галузь права, складається з комплексу юридичних норм і може бути представлене як їх організована сукупність. Юридич­на норма – це правило поведінки, встановлене державою і обов'язкове для всіх суб'єктів права, яким воно адресова­не. За допомогою юридичних норм регулюються (встанов­люються, змінюються, припиняються) правові відносини, тобто вони виступають регулятивним засобом щодо пред­мета тієї чи іншої галузі права. Норми концентрують у собі державно-владні веління, за невиконання яких передбаче­не застосування заходів впливу. Таким чином, головне призначення юридичних норм полягає в тому, щоб забез­печити детальне, точне і визначене нормативне регулю­вання суспільних відносин.

Адміністративно-правова норма– це обов'язкове пра­вило поведінки, яке встановлене і охороняється державою, метою якого є регулювання суспільних відносин, що ви­никають, змінюються і припиняються у сфері державного управління.

Норми адміністративного права конкретизують управлінську полю держави, перетворюють її на обов'язкове правило поведінки для керованих суб'єктів. Вони несуть на собі відбиток суспільних відносин, що становлять предмет га­лузі, тобто відносин, які складаються у сфері державного управління у зв'язку з виконанням відповідними держав­ними структурами виконавчо-розпорядчих функцій.

Особливості, характерні для адміністративно-правових норм:

По-перше, в них закріплюються відносини по керуван­ню, державному контролю і нагляду, а також внутрішньо-організаційній діяльності.

По-друге, метод впливу адміністративно-правових норм є імперативним, вольовим, державно-владним. Одна із сторін у відносинах, що регулюються даними нормами, завжди представляє державу, а відповідальність за їх недодержання настає перед державою.

По-третє, виконання приписів адміністративно-право­вої норми гарантується державою за допомогою засобів:

а) організаційних, до яких належать видання норм, ство­рення умов для їх застосування, матеріально-технічне забезпечення тощо;

б) роз'яснювальних, до яких належать доведення змісту норми до адресата, підкреслення її значущості та неминучості відповідальності тощо;

в) сти­мулюючих, до яких належить застосування різного роду заохочувальних заходів до тих, хто точно виконує приписи норм;

г) примусових, до яких належить притягнення до відповідальності перед державою.

По-четверте, кожна адміністративно-правова норма є органічною частиною всієї галузевої системи і поза цієюсистемою діяти не може.

Провідною соціальною метою адміністративно-право­вих норм є організація управлінських відносин. Поряд з нею є конкретні або локальні цілі, це зокрема такі:

Ø інформаційні — досягненням яких забезпечується не­обхідний зв'язок суб'єкта і об'єкта управління. Норма ніби "говорить", що потрібно від учасників управлінських відносин і тим самим інформує їх про належну і можливу поведінку;

Ø охоронні — спрямовані на забезпечення законності і дисципліни в державному управлінні. Через їх реалізацію забезпечується чіткість роботи виконавчо-розпорядчих ор­ганів, охорона суспільних відносин, честі, гідності, свобод громадян;

Ø заохочувальні — забезпечується творча активність учасників адміністративно-правових відносин, розвиток їх ініціативи і самостійності у розв'язанні завдань державно­го управління;

Ø соціально-моральні — забезпечується формування у громадян, державних службовців, службовців органів міс­цевого самоврядування відповідної правосвідомості та ставлення до праці, громадського порядку, громадської безпеки, правил співіснування.

Реалізація цільових установлень досягається за допомо­гою виконання нормами адміністративного права певних функцій.

Функціями адмініст­ративно-правових норм є:

Ø забезпечення ефективної діяльності органів держав­ного управління;

Ø забезпечення честі, гідності, прав, свобод і здоров'я особи;

Ø охорона системи суспільних відносин матеріальної і нематеріальної сфер;

Ø виховна;

Ø взаємодії з нормами інших галузей права;

Ø взаємодії з не правовими соціальними нормами (мо­раль, звичаї, корпоративні норми).

Адміністративно-правова норма як юридичне правило поведінки завжди передбачає, що існують умови для її за­стосування, ті суспільні відносини, на які вона покликана впливати і які, у свою чергу, породжують конкретні право­ві правовідносини між суб'єктами адміністративного пра­ва. Адміністративно-правова норма визначає також права і обов'язки учасників відносин, що регулюються нею, передбачає наслідки, які настають у результаті невиконання або неналежного виконання приписів норми. Такою складністю і багатофункціональністю пояснюється наяв­ність у норм адміністративного права певної структури.

Структура адміністративно-правової норми – це її внутрішня будова, визначений порядок взаємозв'язку, взаємообумовленості і взаємозалежності складових частин норми.

Структура адміністративно-правової норми складається з трьох компонентів:

Ø гіпотези;

Ø диспозиції;

Ø санкції.

Разом з тим, норми адміністративного права можуть містити разом із санкцією і заохочення.

Гіпотезавказує на фактичні умови, за наявності яких слід керуватися даною нормою. Вона може бути абсолют­но визначеною (досягши 16 років, громадянин зобов'яза­ний одержати паспорт) або відносно визначеною, тобто містити елементи адміністративного розсуду (містити вка­зівки на можливість її застосування за розсудом правозастосовника). Такі гіпотези, як правило, містять формулю­вання: може бути, у разі необхідності, за доцільністю, у певних випадках тощо (військовозобов'язаний, який без поважних причин не з'явився за викликом військкомату, може бути притягнутий до адміністративної відповідаль­ності; у необхідних випадках працівник міліції може пере­вірити документи, організувати медичний огляд водіїв транспортних засобів; батьки неповнолітніх правопоруш­ників, які без поважних причин не з'явилися за викликом у міліцію, можуть бути піддані примусовому приводу).

Диспозиція – це саме правило поведінки, яке сформу­льовано у вигляді приписів, заборон, дозволень (16-річно-му громадянину необхідно здійснити низку дій, щоб одер­жати паспорт; призовник зобов'язаний особисто з'явитися до військкомату).

• У нормах адміністративної відповідальності диспозиція часто формулюється у вигляді вказівок або опису діяння, яке тягне за собою накладення стягнення. З караності діяння випливає висновок, що воно забороняється.

Санкціявказує на вплив, який застосовується державою у випадку порушення тих чи інших правил, передбачених нормою, тобто це конкретний захід дисциплінарного або адміністративного примусу.

Треба зазначити, що не всі норми містять санкцію. Так, норми, що регулюють управлінську діяльність, виходять з того, що взаємовідносини між вищестоящими, нижчестоящими адміністративно-управлінськими працівниками будуються на засадах дисциплінарної влади. Санкції уда­ному випадку містяться у нормах загального характеру, що належать інституту державної служби.

Адміністративно-правові норми можуть містити і такий елемент, як заохочення. Заохочення як елемент правової норми — це публічне визнання заслуг юридичної і фізичної особи у виконанні адміністративно-правових або громадських обов'язків. Та­кі заслуги формулюються (перелічуються), як правило, в диспозиції норми. Підставою для заохочення є визначенінормою права на дії (поведінку), що стимулюються держа­вою. Наприклад, "Положення про дисципліну працівників залізничного транспорту" містить таку норму: "за зразкове виконання службових обов'язків та ініціативність у роботі для працівників залізничного транспорту встановлюються такі види заохочення: оголошення подяки; преміювання; нагородження цінним подарунком; нагородження почес­ною грамотою; присвоєння звання кращого працівника за фахом; нагородження нагрудним знаком; нагородження нагрудним значком "Почесному залізничнику".

Читайте також:

1. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
2. III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
3. VI.3.3. Особливості концепції Йоганна Гайнріха Песталоцці
4. VI.3.4. Особливості концепції Йоганна Фрідриха Гербарта
5. VІ. План та організаційна структура заняття
6. А. Особливості диференціації навчального процесу в школах США
7. Агітація за і проти та деякі особливості її техніки.
8. Аграрне виробництво і його особливості
9. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
10. Адміністративний примус застосовують на основі адміністративно-процесуальних норм.
11. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види.
12. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії

Переглядів: 2249