• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Класифікація обігового капіталу.

Аналіз обігових активів починають з оцінки їх складу, структури та динаміки (табл. 4).

Таблиця 4.

Аналіз складу, структури та динаміки обігового капіталу.

Обігові кошти підприємства забезпечують непереривність процесу виробництва. Обіг капіталу включає три стадії:

1. заготовчу;

2. виробничу;

3. збутову.

Чим швидше капітал зробить оборот, тим більш підприємство отримає і реалізує продукції при одній й тій самій сумі капіталу за відповідний відрізок часу. Від швидкості цього процесу залежить ефективність використання обігового капіталу, яка характеризується його оборотністю.

Оборотність активів – це тривалість проходження засобів окремих стадій виробництва і реалізації.

Оборотність обігових засобів характеризується:

- тривалістю одного оберту в днях (оборотність обігового капіталу в днях);

О = ОКсер * Д / Р, де

Оксер – середня вартість оборотного капіталу,

Р – величина чистої виручки від реалізації товарів, робіт, послуг,

Д – кількість календарних днів в аналізованому періоді.

- кількістю обертів за аналізований період (коефіцієнт оборотності)

К = Р / ОКсер.

Для розрахунку цих показників використовують середній розмір обігового капіталу:

ОК сер. = 0,5 ОК 1 + ОК 2 +….+ 0,5 ОК n / n - 1

Ріст коефіцієнту оборотності обігового капіталу та зниження тривалості обертання свідчить про підвищення ефективності використання обігового капіталу підприємства. Розрахунок показників оборотності для ТОВ «Шляхбудкомплекс» наведено у додатку А.

Коефіцієнт оборотності активів мав у 2008 році тенденцію до зниження, якщо у 2007 році всі активи за рік здійснили 5,4 оборотів тривалістю майже 67 днів, то у 2008 році лише 2,8 оборотів, а тривалість його склала 128,5 днів. У 2009 році кількість оборотів зросла на 85,6%, в результаті чого активи здійснили 5,2 обороти тривалістю 69 днів. Це обумовлено передусім тим, що найвагоміше місце серед активів підприємства займає дебіторська заборгованість, однак темпи її погашення у 2009 році прискорилися відносно 2008 року. Результатом такого зниження оборотності активів у 2008 році підприємство було вимушено залучити додатково 57,2 тис. грн. в оборот для забезпечення необхідного рівня реалізації. А от у 2009 році із пожвавленням оборотності активів, скороченням тривалості 1 обороту майже вдвічі, ТОВ “Шляхбудкомплекс” вдалося вивільнити 119,1 тис. грн. та спрямувати їх на підвищення обсягів закупівлі товарів для перепродажу або погашення власних зобов’язань перед кредиторами.

Отже, як свідчать дані аналізу підприємство оборотність активів має не безнадійний стан, однак враховуючи, що залишків товарних запасів немає на кінець періоду, потрібно знижувати доволі високий рівень непогашеної дебіторської заборгованості покупців за реалізовані товари. Однак в конкурентному середовищі реалізація не з передплатою, а з відстрочкою забезпечує ТОВ “Шляхбудкомплекс” підвищення обсягів реалізації в порівнянні з минулим 2008 роком.

Крім зазначених показників оборотності, для характеристики ефективності використання поточного капіталу розраховують коефіцієнт рентабельності:

Рен = П / ОКсер, де

П – величина прибутку підприємства в аналізованому періоді.

Використовуючи способи факторного аналізу (ланцюгових підстановок, інтегральний) вимірюють вплив кожного чинника на зміну показників ефективності використання поточного капіталу.

В результаті прискорення або уповільнення обороту капіталу залучається чи вилучається відповідна сума обігових коштів підприємства.

Економічний ефект у разі прискорення обіговості капіталу виражається у відносному вилученні засобів з обороту, а також зростанням розміру виручки від реалізації і суми прибутку:

(Озв – Обаз) * Рд зв, де

Рд зв – денний розмір чистої виручки від реалізації у звітному періоді.

Від ефективності використання обігового капіталу підприємства залежать найважливіші показники його діяльності. Так, для встановлення впливу коефіцієнта оборотності на зміну виручки від реалізації, використовують формулу:

Р = ОКсер * К

Зв'язок між показниками рентабельності продажу і оборотністю засобів, вкладених в обіговий капітал, виражається наступною залежністю:

П / Р = П / ОКсер * ОКсер / Р.

Застосувавши спосіб ланцюгових підстановок, можна розрахувати вплив чинників на обсяг реалізації і рентабельність продажу.

У завершенні аналізу розробляють заходи з прискорення оборотності обігового капіталу:

- скорочення тривалості виробничого циклу за рахунок підвищення продуктивності праці, більш повного використання матеріальних ресурсів;

- покращення організації матеріально-технічного забезпечення виробництва необхідними матеріальними ресурсами та скорочення часу знаходження капіталу в запасах;

- прискоренні процесу відвантаження продукції і оформлення розрахункових документів;

- скорочення часу знаходження засобів у дебіторській заборгованості;

- підвищення рівня маркетингових досліджень, орієнтованих на прискорення руху товарів.

Аналіз власного обігового капіталу (ВОК) організується за такими напрямками:

- оцінка забезпеченості підприємства власним оборотним капіталом;

- оцінка розміщення власного оборотного капіталу;

- вивчення ефективності використання власного оборотного капіталу.

Власний оборотний капітал є основним джерелом фінансування обігових коштів підприємства. Його розмір повинен забезпечувати необхідність підприємства у запасах, грошових коштах та ін.

Аналіз власного оборотного капіталу починають з розрахунку їх наявності у підприємства на визначений момент часу. Для розрахунку власного оборотного капіталу підприємства складають аналітичну таблицю.

Таблиця 5.

Аналіз наявності та динаміки власного оборотного капіталу.

За підсумками розрахованих та зведених в таблиці показників роблять відповідні висновки. Крім того, розраховують вплив зміни джерел формування на величину власного оборотного капіталу за допомогою балансового методу:

наприклад,

зміна ВОК вк = ВКк.р – ВКп.р.

Важливий етап аналізу власного оборотного капіталу - це вивчення використання його за призначенням. За рахунок власного оборотного капіталу, у першу чергу, покриваються запаси (прийнято вважати оптимальну ступінь покриття на 50%), інші оборотні засоби.

Для аналізу розміщення власного оборотного капіталу за даними балансу складають аналітичну таблицю наступної форми.

Таблиця 6.

Аналіз розміщення власного оборотного капіталу.

Для оцінки ефективності використання власного оборотного капіталу розраховують коефіцієнт маневреності:

Кман = ВОК / ВК, де

ВК – розмір власного капіталу підприємства. Вказує на гнучкість використання власних засобів підприємства, оптимальним прийнято враховувати значення коефіцієнта 0,5.

Розмір власних оборотних коштів, як свідчать дані аналітичної таблиці (додаток Б), з кожним роком зростає, до того ж темпи зростання досить стрімкі. Якщо у 2007 році вони становили 8,6 тис. грн., то у 2008 році зросли на 297,7% і склали 34,2 тис. грн., а у 2009 році перевищили усі рекорди, досягнувши величини 234,1 тис. грн., що на 584,5% більше 2008 року і на 2 622,1% більше рівня 2007 року.

Позитивна тенденція намітилася у забезпеченні матеріальних ресурсів власними оборотними коштами: якщо у 2007 році рівень забезпеченості складав лише 0,5%, то вже з 2008 році вони стали забезпеченими на 100%. Цей факт пов’язаний, в першу чергу, із незначною величиною матеріальних запасів (4,0 – 4,7 тис. грн.).

Коефіцієнт маневреності відображає, що ступінь використання власного капіталу підприємства для забезпечення його поточної діяльності поступово зростає, бо збільшується нерозподілений прибуток підприємства. На початку діяльності підприємства у 2007 році прибуток складав лише 63,5 тис. грн. і отже, власні оборотні кошти були профінансовані за його рахунок лише на 13%. Подвійне зростання прибутку протягом 2008 року дозволило підвищити рівень покриття ВОК власними ресурсами підприємства в абсолютному значенні на 5,4%, що у відносному співвідношенні складає 41,34%., а подвійне зростання вже накопиченого прибутку у 2009 році призвело до охоплення власними капіталом оборотних коштів на 60,2%. Темп зростання цього показники в порівнянні із 2008 роком склав 362%.

Стабільної протягом трьох років діяльності підприємства є тенденція до значної частки оборотних коштів в балансі, яка коливається в межах від 93,1% до 98,3%. Однак за цей період мали місце структурні зміни в складі оборотних активів. З 2008 року на 47,4% в абсолютному значенні знизилася частка матеріальних запасів, а от на 65,4% зросла дебіторська заборгованість за товари. В 2008 році високою (28,3% в порівнянні із 1% (2007рік) і 5% (2009рік)) стала доля грошових коштів на рахунках у банку.

Отже, станом на кінець 2009 року підприємство ТОВ “Шляхбудкомплекс” підвищило на 2 622 % в порівнянні з 2007 роком рівень власних оборотних коштів до 234,1 тис. грн. Поступове зростання власного капіталу дозволяє фінансувати поточну діяльність на 60%, що є дуже позитивним фактором. Негативним є лише зростання дебіторської заборгованості до рівня в 94,5% всієї суми оборотних коштів підприємства. Така тенденція потребує особливої уваги керівництва підприємства за порядком своєчасного погашення її боржниками-покупцями.

Читайте також:

1. II. Класифікація видатків та кредитування бюджету.
2. V. Класифікація і внесення поправок
3. V. Класифікація рахунків
4. А. Структурно-функціональна класифікація нирок залежно від ступеню злиття окремих нирочок у компактний орган.
5. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
6. Аналіз використання капіталу.
7. Аналіз якості обігового капіталу
8. Аналітичні процедури внутрішнього аудиту та їх класифікація.
9. Банківська платіжна картка як засіб розрахунків. Класифікація платіжних карток
10. Банківський кредит та його класифікація.
11. Банківські ресурси, їх види та класифікація
12. Будівельна класифікація ґрунтів

Переглядів: 1424