МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Стаття 21.ЗКУ. Наслідки порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земельЗміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Стаття 20. Земельного кодексу України. Встановлення та зміна цільового призначення земель Наслідки порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель 2.Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. В основі віднесення земель до конкретної категорії лежить їх основне цільове призначення. Формування складу земель України та віднесення їх до конкретної категорії, а також видів і підвидів здійснюється на підставі рішень уповноважених державних органів та органів місцевого самоврядування. Саме ці органи приймають рішення про передачу земель у власність, надання їх у користування, вилучення (викуп) земельних ділянок. Так, при вилучені (викупі) земель у сільськогосподарського підприємства і передачі чи надання для будівництва промислового підприємства, залізниці, автомобільної дороги тощо землі сільськогосподарського призначення переходять до категорії земель промисловості, транспорту та ін. При вилученні ж земельних ділянок у промислових підприємств і передачі їх, наприклад, для будівництва магістрального газопроводу має місце переведення одного виду земель в інший в межах однієї категорії. Крім віднесення земель до певної категорії, яке пов'язане із здійсненням правомочності по розпорядженню землею (фактично закріпленню основного цільового призначення), законодавству відоме переведення земель із однієї категорії до іншої. Таке переведення земель здійснюється в результаті зміни їх цільового призначення. Наприклад, освоєння земель для сільськогосподарських і лісогосподарських потреб у відповідності зі ст. 209 ЗК фактично означає переведення земель із інших категорій у категорію земель сільськогосподарського призначення або лісового фонду. Зміна цільового призначення земель теж провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою. Зміну цільового призначення земель закон пов'язує також з прийняттям рішень компетентних органів про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Такі об'єкти можуть створюватися у відповідності із ст.ст. 46 і 53 Земельного кодексу. Що ж стосується зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, то це питання вирішується дещо інакше. Хоча встановлення і зміна цільового призначення земель — це прерогатива їх власника, закон встановлює відповідні обмеження прав власників з цього приводу. Йдеться про те, що вказана зміна цільового призначення можлива лише за ініціативою власників відповідних земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. Переведення земель із однієї категорії в іншу може бути і не пов'язане із вилученням та наданням землі. В цьому випадку переведення може бути здійснене органами, які затверджують проекти землеустрою. Так, це може мати місце, скажімо, при усуненні черезсмужжя та інших незручностей у землекористуванні сільськогосподарських підприємств. При цьому частина сільськогосподарських земель може бути передана в категорію земель несільськогосподарського призначення, а земельні ділянки несільськогосподарського призначення — сільськогосподарським підприємствам. Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для: а)визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; б)визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; в)відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною; г)притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель. Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель тягне за собою настання певних негативних правових наслідків. По-перше, такі порушення є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування, з якими пов'язане виникнення права власності чи права землекористування громадян та юридичних осіб. Визнання недійсним рішень уповноважених органів здійснюється в судовому порядку. По-друге, визнання недійсними угод щодо земельних ділянок. Маються на увазі цивільно-правові угоди (купівлі-продажу, дарування, застави, обміну земельних ділянок), при здійсненні яких було порушено порядок встановлення та зміни цільового призначення відповідних земельних ділянок. Такі угоди визнаються недійсними за рішенням суду. Правові наслідки та загальні підстави визнання таких угод недійсними встановлені ст.ст. 48-49 Цивільного кодексу України (див. комент. до ст. 210 ЗК України). По-третє, відмова в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною. Державна реєстрація земельних ділянок — складова частина державного земельного кадастру. Державний земельний кадастр ведеться уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Якщо після державної реєстрації земельної ділянки буде встановлено, що порядок встановлення та зміни цільового призначення земельної ділянки порушений, державна реєстрація визнається недійсною. І нарешті, по-четверте, притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель. Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель не названо в ст. 211 Земельного кодексу як самостійне порушення земельного законодавства. Але тут можна говорити, що це порушення нерозривно пов'язане з приховуванням від обліку і реєстрації та перекрученням даних про стан земель, розміри та кількість земельних ділянок, або ж подання до державної реєстрації невірної інформації про земельну ділянку. Земельно-процесуальні норми, що регулюють правове забезпечення належного використання земель, мають вираз в застосуванні встановлених агротехнічних, еколого-правових та інших норм при господарській експлуатації земельних ділянок. Так власники землі і землекористувачі зобов’язані використовувати земельні ділянки за цільовим призначенням, здійснювати комплекс заходів щодо охорони ґрунтів, і процес реалізації цього комплексу, процедура контролю за реалізацією забезпечують належне використання земель. Тобто, починаючи процедуру земельно-правового набуття права приватної власності на землю, майбутні власники земельних ділянок повинні враховувати той факт, що на обсяг їхніх прав та обов’язків буде мати суттєвий вплив норми, що регулюють правове забезпечення належного використання земель Головною вимогою при цьому є використання земельних ділянок за цільовим призначенням. Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб» від 11 квітня 2002 р. визначена певна процедура щодо зміни цільового призначення земельних ділянок. Зміна цільового призначення земельної ділянки проводиться за поданням заяви (клопотання) її власника до сільської, селищної, міської ради, якщо земельна ділянка розташована в межах населеного пункту, або районної держадміністрації, якщо земельна ділянка розташована за межами населеного пункту. Сільська, селищна, міська рада або районна держадміністрація розглядає заяву (клопотання) і в разі згоди на зміну цільового призначення земельної ділянки дає дозвіл на підготовку проекту її відведення: складання проекту відведення земельної ділянки, якщо зміні цільового призначення підлягає її частина; перепогодження проекту відведення земельної ділянки з відповідними органами виконавчої влади, якщо зміні цільового призначення підлягає вся земельна ділянка. Проект відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється, складається державною або іншою землевпорядною організацією на замовлення власника земельної ділянки. Умови і термін складання проекту відведення земельної ділянки визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем робіт. Проект відведення земельної ділянки погоджується або перепогоджується з органом земельних ресурсів, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, а також підлягає державній землевпорядній експертизі, після якої замовник подає проектні матеріали відповідно до сільської, селищної, міської ради або до районної держадміністрації для прийняття рішення. Сільська, селищна, міська рада розглядає проектні матеріали та приймає рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки, яка розташована в межах населеного пункту. Районна держадміністрація розглядає подані проектні матеріали та приймає рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки, яка знаходиться за межами населеного пункту, якщо така зміна пов'язана з наступним використанням цієї ділянки для сільськогосподарських потреб, ведення лісового і водного господарства, будівництва об’єктів, призначених для обслуговування членів територіальних громад району (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі тощо). Рішення сільської, селищної, міської ради або відповідного органу виконавчої влади про зміну цільового призначення земельної ділянки є підставою для оформлення громадянину або юридичній особі державного акта на право власності на земельну ділянку із зміненим цільовим призначенням. Положенням передбачено спеціальний порядок переведення в іншу категорію особливо цінних земель.
Читайте також:
|
||||||||
|