Додатки оформляють як продовження курсової роботи на його наступних сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті роботи.
Кожний додаток (якщо їх кілька) починають з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки (вирівнювання по центру). Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово “Додаток __” і велика літера, що його позначає.
Додатки слід позначати послідовно літерами української абетки, за винятком літер Г, Ґ, Є, І, Ї, Й, Щ, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б тощо. Єдиний додаток позначається як додаток А.
Приклад:
Додаток А
Методика розрахунку показників фінансового стану підприємства
Додатки повинні мати спільну з рештою роботи наскрізну нумерацію сторінок.
Текст кожного додатка за необхідністю може бути поділений на частини, які нумерують у межах кожного додатка, або якщо у роботі запропонована досить значна кількість додатків. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатку (літеру) і крапку, наприклад: А.2 – другий розділ додатка А; В.3.1 – підрозділ 3.1 додатка В. Ілюстрації, таблиці і формули, які розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д. 1.2 – другий рисунок першого розділу додатка Д, формула (А.1) – перша формула додатка А.
Якщо у додатку одна ілюстрація, одна таблиця, одна формула, їх також нумерують, наприклад: Рис. А.1, Таблиця А.1, формула (В.1).
Якщо в роботі використовується документ, що має самостійне значення і оформлюється згідно з вимогами до документу даного виду, його копію вміщують у пояснюючу записку без змін в оригіналі. Перед копією документу вміщують аркуш, на якому посередині друкують слово “Додаток __” і його назву (за наявності), у верхньому куті аркуша проставляють порядковий номер сторінки. Сторінки копії документу нумерують, продовжуючи наскрізну нумерацію.